Зміна уявлень про психологічну природу дитини

Відео: Олег Гадецький Частина 4. Уявлення про душу

Таким чином, у другій половині XX ст. в американській психології розвитку поступово змінюється уявлення про психологічну природу дитини. Дитина стала розглядатися як істота більш активне, як суб`єкт, не тільки відчуває вплив свого оточення, але і сам впливає на нього, тобто партнер по взаімодействію1. Деякі аспекти нового підходу прозвучали в викладі ідей А. Бандури і Дж. Гевірц, а саме: реальна дієвість навчання шляхом самостійного спостереження на самих ранніх етапах життя, виділення внутрішніх когнітивних змінних в структурі поведінкового акта, значимість внутрен- нього підкріплення відповідей.

До середини 70-х рр. XX ст. принципові проблеми теорії соціального навчання і методу маніпулятивного експерименту для вивчення онтогенезу психіки стали очевидними всередині самого напрямки:

- в гонитві за точністю і однозначністю даних відбулася відмова від пошукового експеріментірованія- експериментальний метод виявився зведений до лабораторних «тестам» з самоочевидними гіпотезамі-

- лабораторне експериментування багато в чому носило штучний характер, було відірвано від реальних життєвих проблем і непридатне для розуміння процесів психічного розвитку дитини, не здатне відповісти на запити практики-

- результати досліджень представляли собою констатацію зрізовий характеристик і вікових відмінностей, але з їх допомогою неможливо було розкрити причини і умови розвитку-



- при надлишку повторюваних емпіричних даних узагальнюючі поняття були нечисленні і слаби-

- наполягання на загальні механізми психічного функціонування тварин і людини, дорослих і дітей призвело до нівелювання специфіки онтогенетичного розвитку людини і як наслідок до систематичного заниження справжніх можливостей піддослідних.

Було заявлено, що психологія розвитку не повинна бути «наукою про дивну поведінку дітей в дивних ситуаціях взаємодії з дивними дорослими протягом якомога більш коротких проміжків часу», як саркастично охарактеризував її У. Бронфенбреннер1. Усвідомлення цих суперечностей призвело до нових тенденцій в американській психології розвитку: до відродження ідей природного дослідження, до зміщення акцентів у змісті досліджуваних аспектів психічного розвитку дитини.

З початку 80-х рр. XX ст. однією з обов`язкових характеристик наукового дослідження стає вимога екологічної валідності. Екологічної я валідності ь розглядається як відповідність обстановки, навколишнього випробовуваних в ситуації дослідження, властивостям ситуації в повсякденному житті. Актуальне гасло дослідника: треба вивчати пізнавальну і будь-яку активність дитини в тому вигляді, як це має місце в його природної цілеспрямованої діяльності. Були висунуті нові вимоги до проведення експериментального дослідження:

- пред`явлення інструкції випробуваному побутовим мовою-

- обмеження активності експеріментатора-

- ретельне спостереження за випробуваним і фіксація його стратегій вирішення завдань-

- констатація ізмененій-

- відмова від використання навчальних експериментальних досліджень (де гарантія того, що в реальному житті використовуються ті ж методи і механізми?).lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!