Хронічна діастолічна серцева недостатність
Відео: Хронічна серцева недостатність
Діастолічна ХСН - це серцева недостатність з нормальною або незначно зниженою скорочувальної функцією ЛШ, але з вираженим порушенням його діастолічного розслаблення і наповнення, яка супроводжується зростанням кінцево-діастолічного тиску в шлуночку, застоєм крові в малому колі кровообігу і іншими ознаками СН. Таким чином, існує 3 основні критерії виділення діастолічної ХСН як однієї з особливих форм серцевої декомпенсації (рекомендації робочої групи Європейського товариства кардіологів, 1998).1. Наявність клінічних ознак ХСН (задишка, стомлюваність, вологі хрипи в легенях, набряки та ін.).
2. Нормальна або незначно знижена скорочувальна здатність міокарда (ФВ ЛШ більше 45-50%).
3. Наявність об`єктивних ознак, що свідчать про порушені розслабленні та наповненні ЛШ і / або ознаках підвищеної жорсткості ЛШ.
Виділення діастолічної ХСН має важливе практичне значення, оскільки ця форма СН зустрічається у 20-30% хворих з клінічними ознаками серцевої декомпенсації, причому є принципові відмінності в тактиці лікування таких хворих. Однак слід мати на увазі два важливих в практичному відношенні обставини:
1. Прогресування діастолічної ХСН з часом призводить до настільки різкого зниження наповнення ЛШ, що починає зменшуватися величина СІ і ФВ, тобто з`являються ознаки систолічної дисфункції ЛШ.
2. Практично у всіх пацієнтів з ХСН, у яких процес декомпенсації з самого початку носить характер систолічною ХСН і супроводжується виразним зниженням ФВ і СІ, також можна виявити більш-менш виражені ознаки діастолічної дисфункції ЛШ, яка істотно погіршує гемодинамічнірозлади.
Таким чином, чіткий розподіл ХСН на два патофізіологічних варіанти - систолічної та діастолічної - справедливо переважно на ранніх стадіях формування ХСН (С.Н. Терещенко з співавт., 2000). Далеко зайшов процес серцевої декомпенсації - це, як правило, поєднання розладів діастолічної і систолічної функцій ЛШ
Поділитися в соц мережах:
Схожі
