lovmedukr.ru

Гостра лівошлуночкова і правошлуночкова недостатність

Відео: 2 Що відбувається при серцевій недостатності

Найбільш часті причини гострої серцевої недостатності (Марино П., 1998]:

- суправентрикулярні аритмії-

- емболія легеневої артеріі-

- повна атріовентрикулярна блокада-

- ішемія (інфаркт міокарда, шлуночкові аритмії) -

- тампонада серця-

- гостра мітральна недостатність-

- гостра аортальна недостатність-

- розшарування аорти.



Самим раннім ознакою гострої серцевої недостатності є підвищення ДЗЛК. Потім знижується УО, але МОС (СВ) підтримується збільшенням ЧСС. Слід зауважити, що на цьому етапі СВ не знижується. При подальшому прогресуванні шлуночкової дисфункції тахікардія не компенсує зменшення УО і МОС починає знижуватися. Для того щоб відрізнити правожелудочковую недостатність від лівошлуночкової, використовують різні критерії. Для правошлуночковоюнедостатності характерно підвищення ЦВД більше 10 мм рт.ст. Останнє стає рівним ДЗЛК або перевищує його. Застосовується також інфузійний тест: внутрішньовенне введення рідини при правошлуночковоюнедостатності веде до підвищення ЦВД і щодо незначного підвищення ДЗЛК.

Лівошлуночкова недостатність підтверджується збільшенням ДЗЛК вище верхньої межі норми 12 мм рт. ст., яке стає більше, ніж ЦВД.

Важливо підкреслити, що серцева недостатність може бути обумовлена зниженням скорочувальної здатності міокарда в період систоли (систолічна серцева недостатність) або бути пов`язаної зі зниженням розтяжності шлуночка під час діастоли. Ця форма серцевої недостатності часто спостерігається у відділеннях інтенсивної терапії і може бути обумовлена як захворюванням серця (гіпертрофія лівого шлуночка, ІХС, випіт в порожнину перикарда), так і режимом ПДКВ при ШВЛ.

Можливості інвазивного моніторингу показників гемодинаміки в розпізнаванні систолічної і діастолічної серцевої недостатності обмежені. Показник преднагрузки - КДД може бути підвищеним при обох формах серцевої недостатності. Більш точні дані можна отримати, використовуючи показник КДО. Останній розраховують за допомогою радіонуклідної вентрикулографії.

Неінвазивний моніторинг гемодинаміки має позитивні і негативні сторони. Використання моніторингу «Реодін» біля ліжка хворого дозволяє визначати в динаміці ряд важливих показників центральної гемодинаміки і встановлювати гемодинамічний профіль або тип гемодинаміки.

Лівошлуночкова недостатність. Ключовим моментом в лікуванні левожелудочковойнедостатності є вимір ДЗЛК і, відповідно, тиску наповнення лівого шлуночка (ДНЛЖ).

Надзвичайно висока (понад 20 мм рт. Ст.) ДЗЛК загрожує розвитком гострого набряку легенів. Зниження СВ при цьому обумовлює призначення засобів, що мають позитивним інотропну дію і не викликають легеневої гіпертензії. До таких засобів відносяться добутамін (5-20 мкг / кг / хв) і амринон (5-10 мкг / кг / хв), що підвищують СВ і знижують ДЗЛК. При цьому потрібно знати величину колоїдно-осмотичного тиску (КОД) плазми, при зниженні якого набряк легенів більш імовірний.

При високому ДЗЛК і нормальному СВ показані засоби, що зменшують ДЗЛК і знижують ОПСС. Негайний ефект може бути отриманий при призначенні нітрогліцерину.

Терапія нітрогліцерином може погіршити газовий склад артеріальної крові внаслідок збільшення легеневого шунтування крові. При відсутності бажаного ефекту від нітрогліцерину рекомендується введення добутаміну в малих дозах - 5 мкг / (кг-хв). Від застосування форсованого діурезу в якості першої заходи слід утриматися, так як саме високий тиск наповнення сприяє підтримці СВ. Внутрішньовенне введення фуросеміду може викликати різке падіння СВ!

Слід підкреслити, що підвищений ДЗЛК (до 20 мм рт.ст.), що не супроводжується набряком легенів, сприятливо для хворих із застійною серцевою недостатністю. У деяких випадках при низькому ДЗЛК показані додаткове введення рідини і корекція КОД плазми.

«Оптимальний тиск наповнення», відповідне ДЗЛК, мабуть, є непостійною величиною. Під час терапії цей тиск може бути вище нормальних показників. Підтримка ДЗЛК на рівні 20 мм рт.ст. найсприятливіше для хворих з хронічною (застійної) серцевою недостатністю.

При систолічною недостатності призначають добутамін. Його можна застосовувати в поєднанні з Амринон. У найбільш важких випадках проводиться терапія тільки добутаміном. Допамін (дофамін) протипоказаний, оскільки підвищує ДЗЛК. При високому АТ внутрішньовенно вводять нітропрусид натрію, який надає вазодилатирующее дію.

Оскільки інвазивний моніторинг не завжди можливий, застосовують неінвазивні методи контролю, важливими параметрами якого є СВ і ДНЛЖ.

Правожелудочковаянедостатність. При первинній правошлуночковоюнедостатності лікувальні заходи істотно не відрізняються від таких при лівошлуночкової недостатності. Виняток становить вторинна Правожелудочковая недостатність, що виникла, наприклад, при надмірній інфузії рідини. Основним орієнтиром, як і при лівошлуночкової недостатності, є ДЗЛК. Важливим показником служить ЦВД. Використання неінвазивних моніторингів гемодинаміки також важливо, оскільки дозволяє в динаміці оцінювати такі показники, як СВ, ОПСС і ДНЛЖ.

При підвищенні тиску заклинювання, ДНЛЖ і ЦВД необхідне зменшення темпу інфузійної терапії або повне припинення інфузії до нормалізації ЦВД (6-12 см вод.ст.). У цих випадках найбільш показаний добутамін, доза якого визначається тим ефектом, який він викликає (від 5 до 15 мкг / кг / хв).

При зниженому ЦВД і ДЗЛК інфузійна терапія може надати нормалізуючий вплив на гемодинаміку. Однак при підвищених рівнях ДЗЛК цей ефект буває і негативним.

Добутамін може бути використаний при інфаркті міокарда і емболії легеневої артерії. Від застосування вазодилататорів слід утриматися, оскільки вони знижують венозний приплив до правого відділу серця, в зв`язку з чим можливе подальше падіння СВ.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;
Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Гостра лівошлуночкова і правошлуночкова недостатність