Оптимізація педагогічного процесу у вузі як головна умова в підготовці майбутнього фахівця

Відомо, що поняття «оптимізація» стосовно навчально-виховного процесу традиційно знаходиться в сфері дослідження педагогіки. Напрямок останніх за часом досліджень в цій області змістилося в бік педагогічної психології, що пов`язано з потребою аналізу механізмів оптимізації педагогічної діяльності. Це означає, що поняття «оптимізації» має дві сторони прояву: власне педагогічну та психологічну. Таким чином, розгляд оптимізації педагогічної діяльності з точки зору педагогічної психології нам представляється як сукупна картина погляд на дане явище, існуючи на стику наукових дисциплін психолого-педагогічного циклу.

Введення в науковий обіг поняття «оптимізація» пов`язане з появою необхідності вдосконалення форм і методів організації навчальної діяльності. Термін «оптимізація» походить від дієслова «оптимізувати» через прикметник «оптимальний», вперше зафіксованим в приватних словниках в нашій країні і за кордоном на початку 60-х рр. двадцятого століття і трактувати як «складати, прораховувати програму, найбільш прийнятну модель організації чого-небудь». Будучи словом латинського походження, «оптимізація» визначається як вибір найкращого (оптимального) варіанту завдання з безлічі можливих за даних умов (38, с. 348).

Оптимізація педагогічного процесу, створена на базі нових технологій включає в себе наступні структурні складові: цілі навчання і діагностично задані плановані результати навчання-вміст навчання-засоби діагностики і контролю стану результатів навчання-методи навчання-організація навчального процесу-засоби навчання-обучаемие- викладач- результат діяльності - досягається рівень загальноосвітньої та професійної підготовки.

Проектування нових педагогічних технологій передбачає оптимізацію навчального процесу як конкретної психолого-педагогічної концепції навчання, тобто орієнтацію на кінцевий результат. Оптимізація, на наш погляд, - нові технології навчання, які визначають в свою чергу розробку і використання нових методів навчання - концентроване, модульне, контекстне та інші види навчання.

Серед сучасних методів навчання заслуговує увагу «навчання у співпраці». При проектуванні та моделюванні якості підготовки фахівців неможливо обійтися тільки заданими критеріями стандартів, показниками знань, умінь і навичок. Необхідний джерело достовірної інформації про всі станах, засобах і умовах функціонування кожного елемента педагогічної системи. Необхідна можливість вимірювання значення показників якості освітнього процесу. Це досягається шляхом організації системного моніторингу якості освіти.

Системний моніторинг передбачає оцінку якості контингенту студентів, професійних освітніх програм, рівня наукової та навчальної підготовленості викладацького і навчально-допоміжного складу, стану науково-дослідних робіт і їх зв`язку зі змістом навчальних курсів.

Відео: У країні планується створення центрів компетенції фахівців при провідних інженерних ВНЗ

Мал. 1.

Модель забезпечення якості навчання фізичної культури у військовому авіаційно-інженерному вузі

Відео:! СЮЖЕТИ ПЕРЕДАЧІ «НОВИНИ« ІСС »

.



Контроль спрямований на виявлення освітніх і навчальних помилок, прорахунків, проблем. Контролінг - це управління майбутнім для забезпечення тривалого функціонування системи. Контролінг являє собою таку форму організації управління освітнім процесом і його якістю, коли контроль і управління з боку поступається місцем самоконтролю і самоврядуванню, коли підвищується відповідальність кожного суб`єкта і об`єкта освітнього процесу за його результат.

На малюнку 2 показано, що контролінг повинен в себе включати.

Відео: Виступ Салмана Хана в клубі MIT в північній Каліфорнії

Рис 2.

Схема організації контролінгу

З часу першої появи у вітчизняній педагогічній літературі одним з найважливіших принципів НОП є принцип оптимізації - забезпечення вибору оптимальних варіантів діяльності в конкретних умовах. Термін «оптимальний» - найкращий означає: найбільш відповідний певним умовам і завданням варіант діяльності. Отже оптимізація педагогічного процесу - це вибір найкращого з можливих його для даної конкретної ситуації (35, с.479).

Принцип оптимізації вимагає в кожному конкретному випадку вибору найкращого варіанту плану діяльності, тобто найкращого варіанту змісту методів, засобів, форм навчання і виховання, чіткого нормування витрат часу, зусиль, створення оптимальних умов для діяльності (навч-но-матреіальних, гігієнічних, морально психологічних і естетичних), вмілого стимулювання і регулювання дій походу самого навчально-виховного процесу, оперативного контролю та обліку навчальної роботи. Інакше кажучи, принцип оптимальності вимагає, щоб кожен елемент організації праці курсантів та викладачів досяг не просто кілька кращого, ніж раніше, а саме максимально можливого, найкращого для даної ситуації - оптимального рівня.

Оптимізація виключає гіперболізацію то одних, то інших методів роботи, недооцінку окремих прийомів, методів і засобів навчання і виховання, перебільшення ролі шаблонних, трафаретних методичних розробок, які не враховують конкретних умов і можливості курсантів і викладачів даного військового вузу, факультету, групи-вона веде до творчого обґрунтування педагогічного процесу на його науковій основі до пошуку найкращих варіантів його організації.

Ідея оптимальності обов`язково передбачає усунення перевантаження курсантів і викладачів навчальної роботи, вимагає забезпечення оптимального рівня складності, оптимального темпу навчання і виховання, оптимального обсягу самостійної роботи.

Оптимальність є таким принципом, яким висуває вимоги раціональність, розумності, почуття міра в застосуванні всіх інших принципів НОП. Загальна теорія оптимального управління в певній мірі може служити основою для розвитку ідей оптимізації педагогічного процесу у вищій військовій школі і зокрема процесу фізичного виховання.

Багато викладача вищої військової школи досить високу наукову кваліфікацію і тому можуть будувати навчальний процес не стереотипно, не шляхом проб і помилок, а шляхом наукового обґрунтування творчого вибору, пошуку, дослідження його оптимальних варіантів. Саме в науковому пошуку і полягає суть оптимізації.

Поліпшення якості навчання і виховання у вищій військовій школі залежить від багатьох чинників: від рівня науково-методичної та ідейнополітіческой підготовки викладачів і командирів підрозділів, від уміння викладачів оптимально організовувати свою діяльність, від стану навчально-матеріальної бази, від дотримання у військовому вузі гігієнічних нормативів службової діяльності, відпочинку, харчування, курсантів і викладачів, від морально-психологічного клімату в педагогічному колективі, від ступеня взаємодії педагогів з ко андірамі-вихователями та молодшими командирами. Організм військового вузу настільки складний (для нього важливо суворе узгодження всіх ланок), що найменше гіперболізація одного з них або недооцінка іншого негайно позначається на результатах. Тому в педагогіці велике значення має системний підхід до вдосконалення всіх сторін педагогічного процесу при одночасному виділенні особливо актуальних завдань для певного періоду і вибору оптимальних варіантів їх рішень.

Оптимізація фізичного виховання не представляє собою якийсь особливий метод або прийом. Це цілеспрямований підхід до викладача до побудови педагогічного процесу на основі закономірностей і принципів теорій і методики фізичного виховання, свідомий науково-обгрунтовано (а не стихійний, не випадкова) вибір найкращого для конкретних умов, ситуацій варіантів побудови занять і навчального процесу в цілому.

Критерії оптимальності: це ознака, на підставі якого проводиться порівняльна оцінка можливих рішень (альтернатив) і вибір найкращого з них.

Критерій оптимальності допомагає викладачеві обґрунтовувати своє рішення щодо вибору найкращих в даній ситуації форм і методів навчання і виховання структури занять, системи занять і т. Д.

Критеріями оптимізації в фізичному вихованні курсантів, можуть бути:

1. Ефективність і якість рішення освітньо-виховних завдань з урахуванням професійної спрямованості фізичного виховання.

2. Необхідно - виправдані витрати часу курсантів і викладачів на досягнення намічених результатів.

3. Доступні витрати зусиль курсантів і викладачів на досягненні намічених результатів за відведений час.

Оптимізація фізичного виховання передбачає ряд взаємопов`язаних дій викладача:

-комплексне планування найбільш важливих завдань освіти, виховання і розвитку на основі їх раціонального сочетанія-

-конкретизацію завдань навчання рухових дій на основі вивчення реальних можливостей (фізичної, спортивно-технічної підготовленості та умов для навчання) -

-вибір оптимальної логічної послідовності вивчення різних рухів з урахуванням позитивного перенесення рухових навичок і фізичних качеств-

-вибір оптимальних методів виховання фізичних якостей з урахуванням віку, фізичної підготовленості, програмного матеріалу, часу і місця занять-

-вибір оптимального змісту навчальних занять стосовно до конкретних задач і умов. Дотримання міри співвідношення навчальних занять з різним вмістом і домінуванням одного з них-

-визначення оптимальних навантажень з урахуванням фізичної та професійної працездатності в умовах НОТ-

-вибору найбільш раціональних методів і засобів викладання, стимулювання і контролю. Внесення необхідних оперативних корективів і їх застосування на занять-

-створення сприятливих умов і морально-психологічного клімату на занятіях-

- виявлення відповідності результатів реальним можливостям курсантів і витрат часу на їх фізичну підготовку.

Таким чином, функції фізичного виховання у вищій військовій школі багатогранний, визначається ця багатогранність необхідність всебічного розвитку курсантів і проявляється вона в осиковому в трьох напрямках: по-перше, в забезпеченні високого рівня виховання фізичних якостей, придбання умінь, навичок, знань, необхідних для успішного виконання майбутньої професійної діяльності, високого ступеня навчально-трудової активності, збереження та зміцнення здоров`я-по-друге, в залученні курсантів до систематичних занять фізичним вправами, активної участі фізкультурно-спортивної життя-в-третє, в сприянні розвитку суспільно значущих рис характеру, соціальної активності, формування духовного світу, морального і естетичного розвитку особистості курсанта.

Завдання, поставлені проблеми фізичного виховання у військовому вузі, реалізуються за допомогою планування і організації навчального матеріалу, які можуть мати різноманітні підстави і підходи.

Питання оптимізації фізичного виховання курсантів, впровадження наукових принципів планування, широкого використання сучасних засобів навчання вимагають подальшого, творчого їх вивчення і розвитку, в плані методичної та науково-дослідницької роботи. турі поняття «оптимізація», вона розглядалася багатьма дослідниками.

У педагогіці поняття «оптимізація» пов`язане через визначення «оптимальне» - найкраще з можливих в конкретних умовах - з поняттям «діяльність».

З ряду певних метою оптимізації чітко повинні бути виділені два загальних критерію оптимізації: максимально можливі результати в даних умовах-мінімальна витрата часу і нервової напруги (163, с. 61). Як видно з останнього визначення, названі критерії оптимізації є критеріями оптимізації по Ю.К. Бабанському (23, с.77), що визначає оптимізацію в ряду понять педагогічної психології.

У контексті визначення педагогічної сутності поняття «оптимізація» К. К. Платонов відзначає наявність зв`язку педагогічної психології та психології управління. При цьому завдання психології управління - оптимізація взаємодії суб`єктів управління та об`єктів управління (163, с. 116). Поняття «суб`єкт управління» і «об`єкт управління» відносяться до системи понять педагогічної психології в контексті управління навчально-виховним процесом, власне навчально-пізнавальної та психолого-педагогічною діяльністю учнів і викладачів. Таким чином, оптимізація взаємодії суб`єкт управління психолого-педагогічною діяльністю (викладачів) і об`єктів управління навчально-пізнавальною діяльністю (курсантів) входить до складу завдань педагогічної психології.

Проблеми та сутність поняття «оптимізація» в педагогіці розглядаються також і в зв`язку з особливостями процесу навчання фізичної культури.

Напрямки оптимізації системи навчання фізичної культури визначаються в педагогічному плані діяльнісної концепції засвоєння (А.Н. Леонтьєв, А.А. Леонтьєв). Для засвоєння предмета фізичної культури особливий інтерес представляють наступні положення:

-фізична культура включена в різні види людської діяльності взагалі і мотивується імі-

-дії можуть на певній стадії засвоєння ставати операціями і, навпаки, операції можуть переводитися на рівень свідомого дії, що в ході навчального процесу дасть можливість окремо освоювати на свідомому рівні рухові навички.

Педагогічна сутність процесу оптимізації викладання фізичної культури має на увазі облік педагогічної концепції навчальної діяльності, яка передбачає вирішення учнями навчальних завдань як одиниць навчальної діяльності (248, с. 41). Навчальна завдання включає оволодіння певними способами дії, в результаті якого відбувається розвиток учня в рівні його опромінення і сформованості окремих сторін його діяльності. Тому навчальна діяльність як оптимізаційна розглядається в єдності її компонентів: навчальної завдання, навчальних дій для її реалізації, дій по контролю за її рішенням і оцінки ступеня засвоєння дій. Така структура навчальної діяльності стосовно до нашого дослідження є основною структурною моделлю діяльності викладача фізичної культури, реалізація якої є основною умовою оптимізації педагогічної діяльності.

Оптимізація навчання фізичної культури у військовому авіаційно-інженерному вузі може розглядатися з декількох сторін: з позиції викладача, з позиції курсанта, з позиції знаходження внутрішніх резервів оптимізації навчання (85, с. 164). Ми розглядаємо два аспекти цієї проблеми: оптимізацію навчання з позиції викладача і з точки зору організації самого процесу викладання. Новизна полягає в специфіці нашого дослідження стосовно до умов воєнного авіаційно-інженерного вузу. Очевидно, що основні положення педагогічної теорії процесу оптимізації є універсальними. Але це не дає права механічно переносити їх в сферу діяльності військового вишу, ніж, власне, і викликана необхідність проведення нашого дослідження.

Оптимізація процесу фізичної культури з позиції викладача полягає у всебічному аналізі його педагогічної діяльності, зокрема, психологічному аналізі заняття з фізичної культури.

Сутність процесу оптимізації навчання з фізичної культури складається:

-в зміні самої організації навчання за рахунок введення циклічності в цей процес-

-в більш точному визначенні безпосереднього об`єкта навчання руховим навичкам - в умовах реалізації практичної ланцюга навчання-

-в здійсненні особистісно-діяльнісного підходу в навчанні фізичної культури (85, сс.164-202).

Кожна з названих складових процесу оптимізації навчання фізичної культури є найбільш універсальною в плані змісту. При цьому все складові вимагають уточнення стосовно умов навчання фізичної культури у військовому авіаційно-інженерному вузі.

У більш широкому сенсі ми, ймовірно, можемо говорити про оптимізацію процесу навчання фізичної культури і про умови оптимізації педагогічної діяльності викладача фізичної культури.

Виходячи з цього, ми визначаємо основну умову оптимізації педагогічної діяльності викладача фізичної культури, що складається у виробленні та реалізації структурної моделі викладання фізичної культури, заснованої на принципах і умовах оптимальності. Педагогічна діяльність у рамках такої моделі обов`язково орієнтована на принципи особистісно-діяльнісного підходу і наукової організації педагогічної праці.

Це означає, що виникають педагогічні завдання в навчанні фізичної культури вирішуються засобами практичної педагогіки поєднуючи педагогічну теорію і практику навчання (218.)

В системі педагогічної діяльності оптимізація широко розглядалася Ю.К. Бабанским (18- 20). На його думку, методологічною основою оптимізації є діалектичної системний підхід до оцінки можливих рішень задач навчання, які забезпечує вибір найкращого варіанту для відповідних умов (18, с.55).

Однак поняття «оптимізація» розглядалося деякими дослідника до Ю.К. Бабанського. Так. І.Т. Городників розуміє під оптимізацією виявлення оптимальних поєднань різних методів навчання, які належить, на його думку, до найважливішим аспектам оптимізації процесу навчання (150, с.56). І.І. Дьяченко вважає, що оптимізація - це вибір найбільш ефективного (в межі оптимального) варіанту керованого процесу відповідно до заданого критеріями, що, за твердженням Ю.К. Бабанського, явяется більш широким трактуванням ідей оптимізації процесу навчання (79, с.19- 18, сс.56-57). Т.А. Ільїна визначає оптимізацію як ступінь відповідності оранізаціонной боку системи тим цілям, для досягнення яких вона створена. При цьому оптимальність, досягнута для одних умов, може не мати місця при інших умовах (91, сс.16-17).

На підставі перерахованих точок зору, Ю.К. Бабанський дає найбільш загальне визначення оптимізації процесу навчання: таке управління, яке організовується на основі всебічного обліку закономірностей, принципів навчання, сучасних форм і методів навчання, а також особливостей даної системи, її внутрішніх і зовнішніх умов з метою досягнення найбільш ефективного (в межі оптимального) функціонування процесу з точки зору заданих критеріїв (18, с.57).

Поряд з визначенням поняття «оптимізація процесу навчання» ми знаходимо визначення поняття «оптимізація педагогічної праці», також сформульоване Ю. К. Бабанський: «науково обгрунтований вибір і здійснення найкращого для даних умов варіанта завдань, змісту, форм і методів навчання та виховання з точки зору певних критеріїв »(23, с.

72).

Одночасно з Ю.К. Бабанским проблему оптимізації педагогічної діяльності всебічно розглядає І.П. Раченко (176- 178). Відмінність, однак, полягає в тому, що І.П. Раченко досліджує питання оптимізації в контексті створеної ним системи принципів наукової організації педагогічної праці (Нопт) (175). Він вважає, що оптимізація - процес реалізації одного з найважливіших принципів Нопт - принципу відносності (176, сс.162-163). Показуючи багатоаспектність цілісної педагогічної діяльності, І. П. Раченко зазначає, що основний її теоретичної концепції є концепція Нопт, на основі якої створюють свою педагогічну технологію, в тому числі і інтегративну педагогіку, що реалізується в подальшій розробці ідей організаційного розвитку (175).

Своїх новітніх дослідженнях І.П. Раченко визначає поняття «оптимізація» як процес знаходження екстремуму (глобального максимуму або мінімуму) певної функції або вибору найкращого (оптимального) варіанту з безлічі мозможних (177, з .37).

Говорячи про співвідношення понять, «оптимізації», «організація» і «Нопт», І.П. Раченко зазначає, що терміни «оптимізація» і «організація» як загальнонаукове виникли давно. Зміст їх змінювалося в міру розвиток наук, зараз же вони обмежена входять в такі галузі наукових знань, як теорія організації, теорія управління і теорія систем (175).

Досліджуючи сутність феномену оптимізації, І.П. Раченко вважає, що найбільш надійний спосіб знаходження найкращого варіанту - це порівняльна оцінка всіх можливих варіантів (альтернатив). При цьому якщо немає вибору, то можлива і оптимізація (175, с.82).

Ю.К. Бабанський та М.М. Поташник вважають, що оптимізація є одним з найважливіших принципів Нопт, який вимагає вибору оптимального (найбільш ефективного для даних умов) варіанту діяльності (21, с.23- 175, с.76). У той же час, за твердженням І.П. Раченко, поняття «оптимізація» може бути розглянуто в широкому сенсі, наприклад, оптимізація навчально-виховного процесу, і вузькому - як процес здійснення принципу оптіміальності в системі інших принципів Нопт. Таким чином, Нопт об`єднала в цілісність поняття «оптимізація» і «організація» (175, с.77).

В середині 1980-х рр. в науковій літературі з`являється ряд публікацій (монографій, дисертацій, статей), присвячених розробці проблеми оптимізації процесу навчання / фізичного мови у вищих навчальних закладах спортивної і не спортивної спрямованості освіти.

Так, Б.Г. Акчурин вважає, що в теорії оптимізації навчання найбільш повно представлений комплексний підхід до навчально-виховного процесу. Спираючись на принципи і критерії оптимальності Ю.К. Бабанського і його визначення системи навчання як «оптимизационной діяльності», Б.Г. Акчурин визначає умови оптимізації процесу викладання фізичної культури у вузі (36, сс.32-42), розділяючи їх на оптимізацію змісту рухових навичок випускників даного типу ВНЗ, засобів і форм навчання фізичної культури. При цьому мається на увазі системно-діяльнісний підхід до реалізації положень теорії оптимізації.

Поняття «оптимізація» розглядається у вітчизняній педагогічній літературі з двох позицій: як процес вибору і реалізації найкращого варіанту вирішення педагогічних завдань в даних умовах і як певний стан, що характеризує всі інваріанти системи цілісної педагогічної діяльності.

Дослідження і аналіз джерельної бази показує, що поняття «оптимізація» в наукових роботах на сьогоднішній день ще не досить повно висвітлено. Це стосується в першу чергу до області досліджень педагогічної психології. Зважаючи на наявність очевидно протиріччя - одночасно розуміючи феномен оптимізації як процес, стану, критерію і принципу-виникає проблема оптимізація в педагогічній психології: системність і однозначність трактування цього поняття.

Традиційне педагогічне розуміння оптимізації нерозривно пов`язане з поняттями діяльності, діяльнісної концепції засвоєння А.Н. Леонтьєва, і здійсненням особистісно-діяльнісного підходу в процесі навчання. Іншим словами, оптимізація, в педагогічному сенсі, це - процес. Це виявляється на рівні смислових і позиційних поєднань терміна «оптимізація» з термінами «діяльність» і «процес навчання». Однак, незважаючи на наявність явних ознак процесу, оптимізація в педагогіці не розглядається як характеристика педагогічного змісту її принципів. З чого ми робимо опосередкований висновок про неопрацьованості педагогічних принципів процесу оптимізації як таких.

Одночасно, педагогічна сутність поняття «оптимізація» обумовлена її органічна зв`язком з науковою організацією педагогічної праці, трактуванням її як критерію і принципу Нопт (по Ю.К. Бабанському). У той же час, І. П. Раченко вважає принципом Нопт НЕ оптимізацію, а оптимальність, причому здійснення цього принципу відбувається в процесі оптимізації. Цілком очевидно, що в останньому випадку постає питання про принципи процесу оптимізації. З одного боку, ця проблема вирішується в системі принципів Нопт, розроблених І.П. Раченко. З іншого боку, це зовсім не виключає, а, навпаки, пропонує виявлення і розробку сукупності щодо самостійних принципів процесу оптимізації. Ці принципи є такі в роботах І.П. Раченко (176, сс. 162 - 165) і Ю.К. Ба-Банско (18, сс. 58-64), хоча останній відноситься їх до критеріїв оптимізації: ефективність і якість процесу навчання, витрата часу педагогів та учнів.

Таким чином, суть проблеми оптимізації в педагогіці зводиться до несистемному її розгляду, відсутності єдиного підходу до критеріїв, класифікації та дослідженню окремих аспектів. Нарешті, специфіка лімітрофного стану даного поняття вимагає відповіді на питання: чи є оптимізація процесом або прінціпом- які критерії педагогічної оптимізації в цілісної педагогічної діяльності. Грунтуючись на виведення про те, що оптимізація обумовлює здійснення принципу оптимальності в системі принципів Нопт, ми відзначаємо, що наше дослідження не мало б сенсу, якби воно не поглиблювало і не розширювало концепції Нопт в частині її педагогічного змісту.

Ми вважаємо, що принцип оптимальності здійснюється не тільки в системі принципів Нопт, але в процесі оптимізації будь-якої конкретної навчально-пізнавальної та педагогічної діяльності в тому числі діяльності викладача фізичної культури військового авіаційно-інженерного вузу. Зважаючи на очевидну приналежності феномена оптимізації до ряду явищ процесуального властивості, ми вважаємо за можливе визначити відносно самостійні педагогічні принципи процесу оптимізації:

1) мінімально допустимі витрати часу, сил, коштів і нервового напруження учасників освітнього процесу-

2) досягнення максимально можливих результатів в рівнях розвитку і навченості курсантів в освітньому процесі.

3) Соціально-педагогічна ефективність резервів діяльності суб`єктів освітнього процесу.

Як видно з визначення названих принципів, вони є результатом узагальнення і розвитку двох концептуальних підходів до проблеми оптимізації - власне педагогічного та організаційно-психологічного (принципи Нопт І.П. Раченко). Однак новим тут є розгляд процесу оптимізації з позиції особистісно-діяльнісного і організаційних-но-діяльнісного підходу, при якому ми виявляємо педагогічну сутність і зміст принципів Нопт, видів діяльності складових ЦПД викладача фізичної культури, умов і факторів її успішної реалізації.

Сформульовані принципи є найбільш загальними їх розгортання здійснюється в ході дослідження педагогічних умов оптимізації діяльності викладача фізичної культури.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!