Теорія військового навчання в світлі педагогічних технологій оптимізації навчального процесу

Ця теорія (Д. Н. Богоявленський, Н. А. Менчинська, Ю. А. Самарін) спирається на дослідження І. М. Сеченова і І. П. Павлова. В якості основного елемента процесу засвоєння в даній теорії визнається асоціація, а провідними процесами пізнавальної діяльності - аналіз (розуміється як будь-який розчленування і роз`єднання) і синтез (з`єднання і об`єднання). Велике значення надається також абстракції і узагальнення, які розглядаються як похідні від аналізу і синтезу. Вказується, що різний характер розумових операцій в процесі освіти систем асоціацій відбивається на їх складі, приводячи до вироблення різних видів зв`язків.

Удосконалення розумової діяльності учнів йде в двох напрямках (рис. 61):

1. Диференціація (розчленування знань з виділенням їх істотних сторін).

2. На основі диференціації здійснюється систематизація (з`єднуються і узагальнюються раніше розрізнені ознаки всередині поняття або ряду співвідносяться понять).

В результаті диференціації знань поодинокі асоціації замінюються множинними, які, на відміну від одиночних, дозволяють реагувати на один і той же сигнал різними способами або відповідати на різні сигнали одним і тим же дією. Систематизація полягає у встановленні асоціацій за різними ознаками (причинно-наслідкові або тимчасові зв`язку і т. П.). На заключних етапах формування аналізу і синтезу відбувається «згортання» процесу, окремі операції перестають усвідомлюватися, автоматизуються.

Мал. 61.

Процес засвоєння по асоціативно-рефлекторної теорії навчання

Етапи засвоєння виділяються по продуктам, результатами діяльності. Як закономірностей, які розкривають сутність переходу засвоєння від етапу до етапу, беруться фізіологічні закономірності аналітико-синтетичної діяльності головного мозку. Розрізняють чотири етапи засвоєння:

1. Етап локальних асоціацій. Знання та навички ізольовані, позбавлені системності. Застосування локальних асоціацій в розумової діяльності носить випадковий характер. Для того щоб вони перетворилися в факт розумової діяльності, необхідна якісна перебудова сформованих асоціацій.

2. На другому етапі формуються частносістемние асоціації. Вони обмежені приватним знанням по якому-небудь предмету і на їх основі можуть бути відібрані нові факти, вироблено зіставлення асоціацій даної системи і т. Д.

3. Становлення внутрішньосистемних (внутріпредметних) асоціацій які дозволяють людині відображати об`єктивну реальність всередині системи знань або професійного досвіду. Знання, вміння і навички з даної дисципліни набувають рухливість.

4. Вироблення міжсистемних (міжпредметних) асоціацій. Вони вже виходять за рамки конкретної навчальної дисципліни, охоплюючи різні системи знань, умінь і навичок, утворюючи різноманітні узагальнення цих систем. Узагальнюючи досвід різних видів діяльності, такі асоціації формують метод розумової та фізичної праці.

В рамках асоціативно-рефлекторної теорії особлива роль належить педагогічної технології оптимізації навчального процесу. Вона грунтується на тому, що розробка і здійснення оптимального варіанту уроку неминуче призводить вчителя до необхідності пошуку і прийняття творчого рішення, оскільки вибір, конструювання, реалізація будь-яких пізнаних закономірностей, правил, методик в конкретних умовах (які практично ніколи не повторюються) є процедури творчі. Під оптимізацією навчально-виховного процесу розуміється вибір (конструювання) системи заходів, що дозволяє отримувати найвищі для даних умов результати пізнавальної діяльності учнів при мінімально необхідних витратах часу.

При оптимальній побудові навчального процесу кожен навчається засвоює матеріал на рівні своїх максимальних (реально досяжних) можливостей в даний момент, одночасно просуваючись вперед у своїй вихованості і розвиненості. При цьому реальні можливості мають на увазі під собою єдність внутрішніх (здоров`я, рівень знань і розвиненості мислення, відповідальності та ін.) І зовнішніх умов (вплив сім`ї, оточуючих, однолітків та ін.). Для забезпечення такого засвоєння педагог повинен працювати в зоні найближчого розвитку, чітко співвідносячи рівень труднощі навчальних завдань з можливостями учня.

Пропонується наступна система способів оптимізації основних компонентів педагогічного процесу (рис. 62) [58, с. 75]:

1. Вибір найбільш раціонального для даного уроку чи виховного заходу комплексу завдань освіти, виховання і розвитку.

2. Конкретизація завдання з урахуванням особливостей даного класу (на чому зробити акцент, які сторони вихованості та освіченості підтягнути і ін.).

3. Підбір необхідного змісту для успішного вирішення поставлених завдань і виділення в змісті головного, істотного.

4. Вибір з ряду можливих варіантів відповідних методів, форм і засобів навчання і виховання.

5. Корекція процесу при виявленні труднощів у вирішенні тих чи інших завдань, внесення змін в методи, форми і засоби навчання і виховання.

6. Аналіз результатів педагогічного процесу і витрат часу педагогів та учнів з точки зору критеріїв оптимальності.

7.

Вимога досягати найвищих для даних умов результатів спонукає викладача шукати всі невикористані резерви, творити, модернізувати, вдосконалювати методику навчання і виховання до тих пір, поки результати не стануть максимально можливими. Причому оптимізація навчально-виховного процесу без особистісного, творчого підходу просто неможлива. Якщо вчитель механічно повторює алгоритм прийняття педагогічного рішення без опори на сильні сторони своєї особистості, не враховуючи особливості учнів та інші конкретні умови, то задача оптимізації вирішена не буде. Зате вміле здійснення ідеї оптимізації сприяє зростанню творчої індивідуальності викладача.

Одночасно відбувається перерозподіл його часу і сил, оскільки для реалізації

цього завдання необхідно подолати дві перешкоди, істотно ускладнюють діяльність викладача. По-перше, необхідно враховувати об`єктивно існуючі рамки часу (терміну навчання в навчальному закладі), вимоги до максимально допустимим нормам витрати часу на навчання, самостійну підготовку і т. П. По-друге, для поповнення інтелектуального багажу і розширення кругозору необхідно вільний час, якого у вчителя небагато. Але успішно реалізована оптимізація процесу навчання неминуче призводить до підвищення його ефективності.

Критеріями оптимальності навчально-виховного є:

1. Досягнення кожним учнем рівня успішності, що відповідає його реальним можливостям в зоні найближчого розвитку, і результатів виховання, що відповідають поставленим цілям.

2. Дотримання учнями і вчителями певних для них норм робочого часу і нормативів, відведених вчителю на позакласну виховну роботу.

Оптимізація дозволяє подолати шаблонність і трафаретність навчально-виховного процесу, розвиває педагогічне мислення викладача, підвищує його методичне майстерність. Однак не можна перебільшувати роль і можливості оптимізації: вона не є панацеєю від бездарності і гарантією творчості. Крім того, це далеко не єдиний шлях до педагогічної творчості.

Значну роль в асоціативно-рефлекторної теорії навчання належить педагогічної технології різнорівневого засвоєння знань, відповідно до якої засвоєння знань грунтується на положенні американських психологів Дж. Керролла і Б. Блума про те, що здібності визначаються в оптимальних для конкретного учня умовах. Для цього необхідно створити адаптивну систему навчання, яка дозволяє всім учням повністю засвоїти програмний матеріал.

Якщо в традиційній школі фіксованими є умови навчання (навчальний час, способи пред`явлення інформації і т. П.), То в даній технології - результати навчання, а умови підлаштовуються під темп досягнення результату кожним учнем. В цьому випадку здатності даного учня визначаються темпом його вчення при оптимально підібраних умовах. При вивченні здібностей дітей в ситуації, коли час на вивчення матеріалу не обмежується, були виділені три категорії учнів:

1. малоздібних не в змозі досягти наміченого рівня знань, умінь і навичок навіть при великих витратах навчального часу.

2. У більшості учнів (близько 90%) здатності до засвоєння залежать від витрат навчального часу.

3. Талановиті (близько 5%) учні нерідко справляються з тим, що іншим не під силу.

На основі цих даних був зроблений висновок про те, що близько 95% учнів здатні повністю засвоїти всю навчальну програму, якщо зняти жорсткі тимчасові рамки. Якщо ж умови навчання однакові, то більшість досягає тільки середніх результатів. В результаті були сформовані основні педагогічні принципи даної технології:

1. Ні безталанних дітей, є діти, зайняті не своєю справою.

2. Якщо у кого-то что-то виходить гірше, ніж у інших, значить, щось мусить виходити краще (потрібно тільки це щось знайти).

3. Жодне судження про людину не може вважатися остаточним.

Для раціональної організації навчального процесу, що забезпечує повне засвоєння, перш за все необхідно визначити критерій засвоєння. Такий еталон дається в уніфікованому вигляді і використовується в якості шкали для вимірювання результатів навчання. При цьому цілі пізнавальної діяльності (по Б. Блум) описуються через конкретні дії і операції учня:

? знання (запам`ятовує і відтворює конкретну навчальну одиницю - термін, поняття, процедуру і т. п.) -

? розуміння (перетворює навчальний матеріал з однієї форми в іншу - інтерпретує, коротко викладає, пояснює і т. п.) -

? застосування (демонструє застосування вивченого як в стандартних умовах, так і в нових) -

? аналіз (виокремлює частини цілого, виявляє взаємозв`язку між ними, усвідомлює принципи побудови цілого) -

? синтез (комбінує елементи в нове ціле - пише творчий твір, пропонує нове рішення проблеми і т. п.) -

? оцінка (оцінює значення навчального матеріалу для даної конкретної мети).

Для навчання за даною технологією учні діляться на рухливі і щодо гомогенні за складом групи. Визначення ефективності навчання проводиться в ході психолого-педагогічної діагностики розвитку індивідуальних особливостей особистості учня (вихованість, пізнавальний інтерес, загальнонавчальних вміння та навички, фонд дієвих знань, мислення, пам`ять, тривожність, темперамент). При цьому використовується структура особистості, розроблена К. К. Платоновим, яка складається з чотирьох підсистем (рис. 6):

1) біологічно обумовлена (тип нервової системи, темперамент, стать, вік, конституція тіла) -

2) індивідуальні особливості психічних процесів, способностей-

3) соціальний досвід (знання, вміння, звички) -

4) спрямованість (потреби, інтереси, ідеали, переконання, відносини, характер).

Таким чином, дана технологія будується на обліку індивідуально-типових і вікових можливостей учня. Тому її успішність багато в чому залежить від диференціації процесу навчання. Будучи основним засобом індивідуалізації навчання, диференціація може бути внутрішньої і зовнішньої. Внутрішня реалізується шляхом видачі учням (в залежності від їх особливостей) завдань різних рівнів складності. Зовнішня здійснюється застосуванням різних організаційних моделей: потоків, гнучкого складу класу, різнорідних класів, інтегративної.

Для ефективної організації заняття за даною технологією необхідно:

? зміна поведінкового стилю вчителя (в сторону мотивації і координації навчальної діяльності) -

? систематизація та відбір базових знань (для забезпечення більшої чіткості викладу і скорочення часу на пояснення нового матеріалу) -

? створення сприятливого емоційного фону шляхом зміни оціночної діяльності викладача, введення самоконтролю і самооцінки учнів (для кращої організації самостійної пізнавальної діяльності) -

? перехід на суб`єкт-суб`єктні відносини.

Засновані на асоціативно-рефлекторної теорії ці педагогічні технології з урахуванням відомих особливостей військової організації реалізуються при психологічної та професійної підготовки військовослужбовців. Тому психопедагогика в діяльності командира корабельного підрозділу розуміється як психолого-педагогічний процес підготовки моряка до бою і управління ним в бою і складних ситуаціях і здійснюється як в мирний, так і у воєнний час. В умовах мирного часу вона, в основному, реалізується в процесі бойової підготовки, яка є основною ланкою в роботі офіцерського і старшинського складу флоту. Її основною метою є вироблення у особового складу комплексу професійних і моральних якостей, що забезпечують здатність діяти в море в будь-яких умовах обстановки, т. Е. Бойової майстерності військових моряків (рис. 63) - такий професійної підготовленості військового моряка (розрахунку, екіпажу), яка дозволяє постійно і найкращим чином застосовувати зброю, сили і засоби для досягнення перемоги в бою [15, с. 46-53].

Мал. 63.

Схема бойової майстерності фахівця

У моряка воно складається з професійної навченості та професійної культури. Основними компонентами навченості є знання, вміння, навички і професійно-бойові якості особистості. Найбільш характерним психологічним компонентом професійної культури служать професійні звички (дії), що стали потребою. В психологічні характеристики бойової майстерності колективу входять:

? організованість (єдність поглядів і установок особового складу щодо збереження та підтримання бойової і повсякденної організації) -

? тактична підготовленість (єдність поглядів і взаєморозуміння з тактичних питань, навички колективних узгоджених дій за рішенням тактичних задач, навички управління бойовими постами і командними пунктами) -

? бойова злагодженість (навички взаєморозуміння і взаємозамінності, швидкого перемикання з одного виду діяльності на інший і їх поєднання) -

? бойова вправність (здатність гнучко використовувати всі сили і засоби в будь-яких умовах, оперативно і злагоджено знаходити нові рішення).

Очевидно, що рішення такого завдання має грунтуватися на застосуванні положень і висновків теорії військового навчання і виховання, а також на асоціативно-рефлекторному підході до навчального процесу. Тому психопедагогика, в частині формування бойової майстерності особового складу, реалізується в технології його навчання, сутність якої в найбільш загальному вигляді полягає в створенні сприятливих педагогічних передумов для успішного засвоєння учнями навчального матеріалу і розвитку його особистості в цьому процесі. При цьому можуть застосовуватися найрізноманітніші прийоми і способи управління педагогічним процесом - від відкритого або завуальованого примусу учня до формування у нього інтересу і прагнення до навчання.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!