Спеціальна професійно-орієнтована навчальне середовище як основа інформаційно-технологічного забезпечення навчального процесу

У сучасній російській педагогіці проблема створення в вузі навчального середовища не нова. Її вирішення присвячені роботи Б. Н. Богатиря, В. В. Гусєва, В. В. Карпова, М. В. Кларін, Н. Ф. Маслової, М. С. Чванова та інших вчених. Так, наприклад, В. В. Гусєв і Н. Ф. Маслова [25] в рамках цього підходу розглядають можливість створення в військовому вузі освітнього середовища, заснованої на інтеграції соціально-розвиваючих і професійно-орієнтованих технологій навчання, що забезпечують реалізацію курсантами та слухачами своєї пізнавальної активності в різних видах навчальної діяльності. В даному випадку мова йде про використання створюваної середовища в інтересах інформаційно-цільового управління процесом професійного становлення особистості майбутнього військового фахівця. Дещо інший підхід пропонується М. С. Чванова [65]. Вона вводить поняття "професійно-орієнтована інформаційно-навчальне середовище", під якою розуміється сукупність, по-перше, коштів і технологій збору, накопичення, передачі, обробки та розподілу навчальної та професійно-орієнтованої інформації, по-друге, умови, що сприяють виникненню і розвитку інформаційної взаємодії між викладачем, які навчаються і засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Цей підхід більшою мірою відповідає цілям інформатизації освітнього процесу у військовому вузі, але він має один істотний недолік: інформаційні засоби та інформаційно-комунікаційні технології не розглядаються автором в єдиному педагогічному взаємодії, що визначається дидактичними цілями. В її визначенні превалює "технократичний" погляд на проблему, при якому мова йде про застосування сукупності програмних, програмно-апаратних та технічних засобів в навчальному процесі, а не про технології навчання, заснованих на комплексному використанні інформаційних засобів, вибір і розробка яких повністю визначаються цілями підготовки майбутнього військового фахівця.

На відміну від цього підходу, у відповідності до змісту, викладеним в попередньому параграфі, доцільно вести мову про створення в вузі спеціальної професійно-орієнтованої навчальної середовища, що інтегрується в сукупність двох нерозривно пов`язаних інформаційної та технологічної складових інформатизації навчального процесу в інтересах вдосконалення його інформаційно-технологічного забезпечення. Говорячи про спеціальному середовищі, необхідно мати на увазі важливість наповнення її спеціальним предметним професійно-орієнтованим змістом, що відповідає вимогам підготовки у військовому вузі конкретних фахівців для силових міністерств і відомств.

Принципи, відповідно до яких створюється дана середу, - визначення того, хто навчається як активного суб`єкта пізнання-його орієнтація на самоосвіту, саморазвітіе- опора на суб`єктивний досвід курсанта (слухача), облік його індивідуальних психічних і психофізіологічних особливостей, комунікативних способностей- навчання в контексті майбутньої військово -Професійний діяльності.

Ефективне вирішення завдань вдосконалення навчального процесу у військовому вузі, пов`язаних з вибором змісту, засобів і технологій навчання, передбачає подання об`єктів, суб`єктів і процесів підготовки і становлення майбутніх фахівців ФАПСИ в вигляді певних систем (освітніх, педагогічних, становлення особистості і т. П.) , вивчення яких з метою прийняття рішень про їх оптимізації, придатності і так далі нерозривно пов`язано зі створенням їх моделей (математичних, смислових, словесних, знакових, предметних). Під моделлю в даному випадку слід розуміти об`єкт, який в деяких відносинах має схожість з прототипом і служить засобом опису, пояснення або прогнозування поведінки прототипу. При цьому кожна досліджувана система може бути представлена деякою кількістю моделей (підсистем), вид яких залежить від необхідних глибини пізнання, рівня абстрагування, форми її матеріальної презентації.

Звідси висновок: для обґрунтування сутності спеціальної професійно-орієнтованої навчальної середовища у військовому вузі доцільно використовувати метод педагогічного моделювання, за допомогою якого можна розглянути кожну з її складових в їх єдності і взаємодії.

Незважаючи на те, що моделі, що формалізують процес навчання, не в повній мірі відображають зміст реальних об`єктів, немає іншого виходу, крім представлення об`єктів у вигляді, що дозволяє розглядати найбільш важливі їх риси і характеристики. Таким чином, моделі - це ідеальні об`єкти, аналоги реально існуючих феноменів. Вони фіксують лише остов явищ і процесів, звільняючи їх від зайвої деталізації, випадковостей і другорядних моментів, дозволяють зробити будь-який складний об`єкт доступним для ретельного вивчення. У сукупності їх створення допомагає військовому педагогу повною мірою враховувати джерела і способи постановки дидактичних цілей, позиції і взаємовідносини сторін в процесі їх досягнення, одержуваний результат і його відповідність кваліфікаційним вимогам і ДОС ВО.

В умовах інформатизації вищої військової освіти мова в даний час йде не тільки про необхідність переосмислення багатьох позицій в організації дидактичного процесу в цілі, зміст, методи, засоби і формах навчання, а й про переосмислення ролі і місця в ньому його основних суб`єктів - педагогів і учнів . Педагогічна практика і досвід роботи провідних викладачів вищих військово-навчальних закладів Росії переконливо свідчать про те, що від професійної компетентності педагогів і активної включеності в процес навчання курсантів і слухачів багато в чому залежить можливість підвищення якості професійної підготовки випускників військового вузу. Це актуалізує потребу по-новому відповісти на ключові питання, що стоять сьогодні перед сучасною дидактикою вищої військової школи: кого вчити? чому вчити? як вчити? кому вчити?

З позицій системно-діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів, а також основних положень теорії управління педагогічними системами доцільно представити спеціальну професійно-орієнтовану навчальну середу в вигляді її інтегральної моделі, яка включає в себе п`ять самостійних і в той же час взаємопов`язаних і взаємозалежних моделей - модель фахівця, модель навчальної дисципліни, модель управління процесом навчання, модель учня і модель навчального (педагога) (рис. 5.2).

Розкриємо зміст кожної моделі.

Модель фахівця (кого готувати?) Відображає вимоги до фундаментальної, теоретичної, спеціальної та прикладної підготовки, значущим професійним якостям випускника військового вузу.

Модель навчальної дисципліни (чому вчити?) Включає навчальні цілі, особливості професійно-орієнтованої системи знань, навичок і умінь, ступінь і глибину вивчення предметної області, інформаційну ємність і дидактичні вимоги: науковість змісту, систематичність, послідовність навчання, наочність і т. Д. вона може бути реалізована в рамках дидактичного комплексу інформаційного забезпечення навчального процесу, описаного в попередньому параграфі.

Мал. 5.2.

Інтегральна модель спеціальної професійно-орієнтованої навчальної середовища

Модель управління процесом навчання (як навчати?) Враховує особливості реалізації військовим викладачем дидактичних можливостей розробленої ним технології навчання:

- особливості методу навчання і педагогічної теорії, на якій цей метод базіруется-

- відповідність способу подачі навчального матеріалу необхідному дискретного рівню навчання-

- набір стратегічних можливостей технології навчання: зміна темпу вивчення і складності пропонованого навчального матеріалу, врахування індивідуальних характеристик курсантів і слушателей-

- джерело і вид керуючого впливу даної технології навчання як на весь навчальний процес, так і на кожного курсанта (слухача) та т. Д.

Названа модель може бути реалізована як технологічна складова інформаційно-технологічного забезпечення навчального процесу у вигляді відповідної технології навчання. Результатом її проектування і конструювання військовим викладачем виступає технологічна карта вивчення навчальної дисципліни.

Модель учня (кого вчити?) Являє собою певну редукцію особистості курсанта (слухача), яка дозволяє військовому викладачеві аналізувати і враховувати у своїй педагогічній діяльності психофізіологічні і соціально-психологічні якості учня, рівень його підготовленості до роботи з ДК і іншими інформаційними засобами, передісторію навчання , рівень базових і поточних знань, навичок і умінь, що характеризують його навчально-пізнавальну діяльність, динаміку формування значущих профессиона ьних якостей.

Модель навчального (кому вчити?) Враховує особистісні особливості самого військового викладача: професійні педагогічні якості, глибину знання предметної області дисципліни, володіння сучасними методами і технологіями навчання, інформаційну культуру та ін.

На особливу увагу в складі інтегральної моделі заслуговує модель фахівця, яка виконує роль сполучного елемента, що об`єднує навколо себе всі інші її компоненти. В даному випадку мова йде про моделі діяльності майбутнього фахівця - випускника вузу. Для того щоб в процесі його мати можливість найбільш повно враховувати особливості і специфіку майбутньої військово-професійної діяльності, доцільно розробити таку модель.

Модель діяльності в педагогіці розуміється як системний опис суб`єкта діяльності і пов`язаних з ним об`єктів і середовищ, в яких вона здійснюється. Важливо відзначити, що модель діяльності, будучи свого роду еталоном формування значущих професійних якостей фахівця, дозволяє декомпозировать спільні цілі і зміст освіти в дидактичні цілі і зміст, які реалізуються в навчальних програмах відповідних вищих військово-навчальних закладів. В цьому випадку виходячи з вимог системно-діяльнісного підходу навчання по будь-якої дисципліни, що викладається у військовому вузі, має здійснюватися в суворій відповідності з кінцевими цілями підготовки фахівця конкретного профілю. Отже, модель фахівця виступає своєрідною основою для проектування і конструювання викладачем військового вузу відповідної технології навчання, а значить, в цілому і інформаційно-технологічного забезпечення навчального процесу.

Інформаційний пошук в науково-педагогічних джерелах показав, що при розробці моделі діяльності фахівця, як правило, більшість дослідників застосовують такі методи, як аналіз реальної практики використання фахівців конкретного профіля- аналіз даних прогнозу про розвиток тієї сфери діяльності, для якої готують фахівця експертне опитування - метод побудови моделі фахівця "в зворотному напрямку" і ін. в основі більшості з використовуваних методик лежить екстраполяція діяльності найбільш кваліфіцірова нних кадрів, які працюють в тій професійній сфері, в якій доведеться діяти випускникам вузу.

Порівняльний аналіз існуючих методів і методик моделювання професійної діяльності дозволив виділити серед них ту, яка найбільшою мірою відповідає цілям і задачам створення у військовому вузі спеціальної професійно-орієнтованого середовища. Нею стала методика нормативно-функціонального моделювання професійної діяльності фахівця ФАПСИ, запропонована В. В. Гусєвим. Термін "нормативно-функціональне моделювання" передбачає два підходи, що реалізуються в рамках методики. Нормативне вказує на пріоритетне значення вимог нормативних документів держави і відповідного відомства, що визначають рівень і якість професійної підготовки фахівця, а функціональне - припускає глибокий аналіз професійних завдань, які йому доводиться вирішувати при реалізації своїх функціональних обов`язків [28].

Мал. 5.3.

Нормативно-функціональна модель випускника Академії ФАПСИ

Нормативно-функціональна модель професійної діяльності фахівця (далі по тексту НФМС) являє собою матрицю, по вертикалі якої вказуються значущі професійні якості фахівця (провідні чинники професійної діяльності), їх наявність визначається вимогами ГОС ВО і кваліфікаційними вимогами до випускників конкретного вищого військово-навчального закладу, а по горизонталі в процентному відношенні необхідний рівень їх сформованості у випускників військового вузу, успішно виконують професіонал ні обов`язки. На малюнку 5.3 в якості зразка представлена НФМС, підготовка якого здійснюється в Академії ФАПСИ при Президентові Російської Федерації [28. - С. 83].

Названа методика носить універсальний характер, що дозволяє моделювати подібним чином професійну діяльність не тільки фахівців силових структур, а й фахівців інших міністерств і відомств.

Мал. 5.4.

Модель підготовки фахівця у вищому навчальному закладі

Цей висновок обумовлений такими передумовами. По-перше, наявність НФМС дає можливість на науковій основі коригувати і уточнювати в цілому не тільки цілі і зміст професійної освіти фахівця в військовому вузі, але і дидактичні цілі, зміст навчання за конкретними блокам навчальних дисциплін відповідно до вимог майбутньої професійної діяльності. По-друге, викладач вузу на основі цієї моделі може достовірно і точно здійснювати вибір і обгрунтування методів, організаційних форм і інформаційних засобів, в найбільшою мірою сприяють якісному розвитку у курсантів і слухачів необхідних значущих професійних якостей і таким чином формувати в рамках предметного змісту навчальної дисципліни спеціальну професійно-орієнтовану навчальну середу. По-третє, наявність технології моніторингу професійного становлення фахівця у військовому вузі допомагає педагогу постійно порівнювати відповідність досягнутих дидактичних цілей рівнем професіоналізації учнів, який відповідає вимогам їх майбутньої практичної діяльності.

Спираючись на описані аспекти моделювання діяльності фахівця ФАПСИ, можна зробити висновок про те, що модель його професійної підготовки в системі вищої освіти доцільно представити у вигляді замкнутого регульованого і керованого процесу (рис. 5.4).

Як видно з малюнка, в цьому випадку модель підготовки військового фахівця у вищому навчальному закладі органічно включає в себе ще чотири моделі: модель навчальної дисципліни, модель управління процесом навчання, модель учня і модель навчального (педагога).

Отже, при створенні в військовому вузі спеціальної професійно-орієнтованої навчальної середовища для вивчення конкретної навчальної дисципліни викладачеві необхідно відповідно до вимог нормативно-функціональної моделі фахівця, підготовка якого ведеться в даному військовому вузі, послідовно розробити всі названі моделі. Їх оптимізація в рамках інтегральної моделі сприятиме більш повному виконанню вимог соціального замовлення при підготовці військових фахівців з досить міцним базовим масивом спеціальних знань і практичних умінь в усіх напрямках їх майбутньої діяльності. Це сприяє переносу акценту з вміння майже дослівно відтворювати навчальну інформацію на розуміння ключових фактів, понять, законів теорій науки, вміння самостійно добувати і застосовувати отримані знання, логічно мислити, доводити, вирішувати нові нестандартні завдання в будь-яких умовах обстановки, що складається.



Запитання і завдання

1. Розкрийте сутність поняття "інформатизація військової освіти". Обгрунтуйте її цілі і першочергові завдання.

2. Які види забезпечення навчального процесу у військовому вузі Ви знаєте? Розкрийте їх сутність і зміст.

3. Обгрунтуйте призначення, зміст і структуру інформаційно-технологічного забезпечення навчального процесу.

4. Визначте, які принципові особливості відрізняють дидактичний комплекс інформаційного забезпечення навчальної дисципліни від програмно-методичних комплексів.

5. Обгрунтуйте призначення технології навчання в структурі інформаційно-технологічного забезпечення навчального процесу. Що являє собою технологічна карта навчального процесу і які параметри в ній визначаються?

6. Що слід розуміти під спеціальної професійно-орієнтованої навчальної середовищем? Обгрунтуйте зміст моделей, якими вона може бути представлена.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!