Сутність і зміст духовно-морального виховання військовослужбовців

Відео: Межигір`я (Mezhigore) ДАЧА ЯНУКОВИЧА

Мораль наказує людям певні вчинки як їх боргу, тому в моральних уявленнях об`єктивна суспільна необхідність, історичні потреби людства і класові інтереси виражаються в особливій формі - у вигляді ідеї про належне. Вчинки повинні відбуватися доти, доки вони представляють собою благо, добро, переважні перед усіма іншими можливостями. Таким чином, моральна свідомість розглядає явища і вчинки не з точки зору їх причинного обумовленості, а з точки зору їх гідності, цінності. Моральність надає людині вибір між добром і злом, який він повинен зробити не в силу неминучої необхідності, а за своїм власним визнанням цієї необхідності. Відповідним чином моральне свідомість оцінює дії людей і суспільні явища: воно висловлює своє позитивне або негативне ставлення до них, засуджує чи схвалює їх. Оціночна ставлення до дійсності і діяльності людини - найважливіша особливість моральної свідомості.

Головними елементами системи, яка формує моральну свідомість і поведінку особистості, є: а) соціальна середовище- б) особистість з її індивідуальними якостями і особенностямі- в) певна сума знань, цінностей і установок, яку суспільство або соціальна група прагне передати своїм членам.

Духовність і моральність особистості органічно пов`язані з її моральними почуттями, з її совістю, постійної самооцінкою нею своєї поведінки і прагненням до морального розвитку і самовдосконалення. Це доводить, що духовно-моральний розвиток особистості неможливо без формування її моральної свідомості, моральної совісті і глибокого внутрішнього прагнення до морального шляхетності. Необхідно також відзначити, що весь комплекс відносин людини зі світом і самим собою виникає в процесі його діяльності, а не сам по собі.

На основі викладених висновків, аналізу понять «духовність» і «моральність» виховання, а також положень особистісно-соціально-діяльнісної теорії духовно-моральне виховання можна розглядати як цілеспрямований, організований, комплексний процес впливу на психіку вихованця і створення певних умов з метою освіти у нього стійких механізмів формування моральної свідомості і розвитку позитивних духовних, моральних якостей, орієнтованих на існуючі ідеали і цінності, формування я морального духу, духовно-моральних відносин, поведінки і культури. Рушійною силою цього процесу виступають виникнення і усвідомлене подолання суперечності між досягнутим і необхідним для успішного виконання військово-професійної діяльності на моральному рівні.

Стрижнем морального виховання є інтеріоризація, тобто переклад моральних вимог суспільства, моральних принципів у внутрішні установки, особисті переконання кожної людини.

У структурі духовно-морального виховання майбутніх офіцерів російської армії виділяються такі важливі соціально-психологічні елементи, як: моральний ідеал, який передбачає в собі певну систему цінностей, цілей, смислів, ідей, потреб та інтересів (що містять основоположні ідеї суспільства) - система моральних норм, установок, вимог, що закріплюються і зберігаються в психології груп, колективів, суспільства в цілому через громадську думку, установки, норми, морально-психологічний клімат, колективні (групові ) Настрою, традиції, систему взаємовідносин, авторитети і т.д.

Необхідно сказати і про систему духовно-моральних цінностей майбутніх офіцерів, які закладаються і формуються під впливом соціального середовища. Це: релігійні цінності- духовно-моральні цінності, пов`язані з військово-професійною діяльністю (патріотизм, військовий обов`язок, військова честь, військова дисципліна і дисциплінованість, героїзм, майстерне володіння зброєю, бойові традиції тощо.) - духовні цінності загальногромадянського характеру ( громадянськість і патріотизм, гуманізм, громадський обов`язок, самовідданість, працьовитість, інтелект, свобода совісті) - художньо-естетичні цінності та інші.

Зазначимо також основні особливості процесу духовно-морального виховання. До їх числа відносяться: безпосередня і багатогранна зв`язок з державними інтересами, ідеологією, специфікою комплектування, національними традиціями і т.д., виконанням державного заказа- специфічність цілей, завдань і змісту- особлива напруженість процесу-специфічність суб`єктів і об`єктів та завдань, що вирішуються ними - особлива регламентація взаємовідносин між учасниками процесу-зорієнтованість на моральний ідеал, переважне зосередження зусиль на чуттєво-вольової сфері особистості військовослужбовця. Взаємозв`язок структурних та змістовних елементів духовно-морального виховання забезпечується чіткою цільовою установкою, обгрунтованими планами і програмами навчально-виховного процесу, а також діяльністю командирів, вихователів, інших посадових осіб.

У зміст духовно-морального виховання входять: суб`єктно-об`єктні елементи, цілі, завдання-змістовна, організаційна, методична частини-теоретичні основи духовно-морального виховання, гуманістичні ідеї, що базуються на загальнолюдських цінностях виражені в формі нормативно-правових актів, настанов, повчань і т.д. основні вимоги епохи, суспільства, керівної влади-основні традиції суспільства і армії-зміст навчально-виховного процесу-забезпечення особистого прикладу всіх категорій вихователів і ін.

З цілей і сутності духовно-морального виховання випливають і завдання, які полягають: в глибокому засвоєнні почуття військового долга- в розвитку і зміцненні свідомості про високе призначення воїна, покликаного захищати Отечество- в міцному засвоєнні військової дисципліни, в чінопочітаніі- в озброєнні військовослужбовців знаннями моралі, прийнятої в суспільстві, державі, її основними положеннями, нормами, вимогами, в суворому виконанні моральних обязанностей- у вихованні в дусі високого патріотизму, громадянськості, колективізму, дружби, т оваріщества, професійно-корпоративної спільності, глибокого усвідомлення духовно-морального сенсу свого військового і громадянського обов`язку служіння Отечеству- в формуванні високої культури відносин, почуттів і поведінки військовослужбовців, вміння жертвувати особистими інтересами заради інтересів суспільства і колективу- у формуванні духовно-моральних, морально вольових, професійно-етичних якостей особистості військовослужбовців, норм поведінки, потреб і мотівов- у вихованні морального ставлення до життя, праці і т.д.- в формиров ванні почуття військової, офіцерської честі, особистої гідності, почуття відповідальності, непримиренності до бездуховним і аморальним проявам, провиною, несправедливості, дармоїдства, нечесності, кар`єризму, стяжательству- в спонуканні військовослужбовців до духовно-моральному саморозвитку та самовихованню, вдосконалення особистісних духовних і моральних качеств- введенні в зміст духовно-морального виховання усвідомленої системи духовно-моральних цінностей, ідеалів, норм, установок, орієнтирів, групи знань, вир ботке умінь керуватися цими цінностями в повсякденному житті-в створенні умов для духовно-морального самовдосконалення, самоосвіти, самовиховання.

Формування у військовослужбовців моральних якостей, які необхідні для успішної військово-професійної діяльності, здійснюється переважно на навчальних заняттях, в процесі служби, на це також направлено проведення спеціальних заходів у позанавчальний час. Зазначимо напрямки роботи:

1) озброєння військовослужбовців теорією моралі, норм і правил поведінки, знанням вимог до особистості військовослужбовця, зумовлених специфікою військово-професійної діяльності-

2) використання спеціальних педагогічних прийомів, що сприяють переростанню знань в убежденія-

3) прищеплення військовослужбовцям навичок і умінь поведінки, що відповідають вимогам і принципам моралі, перетворення їх в стійкі прівичкі-



4) накопичення практичного досвіду високоморальної поведінки в різних умовах і обстановці навчання, служби, життя.

При цьому необхідно дотримуватися певних умов, безпосередньо стосуються і до організації морального виховання. А саме:

- найбільшого ефекту духовно-моральне виховання досягає лише в органічній єдності з державно-патріотичним, військовим, правовим напрямками воспітанія-

- духовно-моральні норми набувають для військовослужбовця особистісний сенс тоді, коли духовно-моральні переконання формуються через конструктивне сприйняття знання, тобто при органічному зв`язку інтелекту і почуттів-

- для закріплення позитивних духовно-моральних якостей у військовослужбовців і переростання їх в звички необхідно створення в колективах атмосфери схвалення високоморального поведінки та засудження будь-яких аморальних проявів у єдності з постійним затвердженням високоморальних традіцій-

- духовно-моральне виховний вплив на особистість військовослужбовця досягає мети лише при безумовному дотриманні норм моралі самими командирами і вихователями.

Зміст духовно-морального виховання військовослужбовців передбачає і формування додаткових військово-професійних моральних якостей. Головними з них є:

-розуміння соціально-економічного і військово-політичного значення завдань, виконуваних Збройними Силами Росії, глибокого морального сенсу служіння Батьківщині, виконання військового долга-

- повагу і неухильне дотримання законів-

- відповідальність за наслідки прийнятих рішень, впевненість в їх моральної справедлівості-

- уважність, доброзичливість і люб`язність в ставленні до громадян Росії в процесі виконання службово-бойових завдань-

- принциповість, критичність в оцінці результатів служби, бойового навчання, чесність і непідкупність.

Основними шляхами реалізації духовно-морального виховання є:

- озброєння військовослужбовців знаннями вимог суспільства до професійного морального вигляду, розумінням суспільної значимості ратної служби-

- стимулювання потреби в моральному самовдосконаленні військовослужбовців, прагнення до позитивного морального ідеалу-

- гнучкість і актуальність виховних впливів, їх вдосконалення відповідно до досягнутого рівня моральної зрілості і зростаючими етичними потребами військовослужбовців-

- цілеспрямована організація морально значущої діяльності військовослужбовців, в процесі якої формується, усвідомлюється, переживається особистісний сенс моральних принципів і норм-

- застосування таких методів, форм і моральних стимулів виховання, які пробуджують високі почуття, відповідальність, гордість, доблесть-

- врахування ролі координації виховних зусиль усіх суб`єктів виховання (основний засіб координації - планування) -

- спеціалізація в роботі суб`єктів в процесі воспітанія-

- умілий аналіз, узагальнення в процесі вивчення громадської думки, морального клімату, індивідуальних особливостей воїнів.

Планомірне, на науковій основі і повсюдно здійснюване моральне виховання не тільки формує моральне обличчя військовослужбовців, а й створює ту необхідну морально-психологічну атмосферу, яка стимулює високоморальні вчинки, регулює поведінку.

Результатом цілісного процесу духовно-морального виховання є формування духовно-моральної, цілісну особистість, в єдності її свідомості, моральних почуттів, совісті, моральної волі, навичок, звичок, суспільно (професійно) цінного поведінки.



Питання для самоконтролю

1. Яке значення духовно-морального виховання як складової частини цілісного процесу виховання особистості військовослужбовця в сучасних умовах?

2. Визначте поняття «духовність», «моральність», «мораль», «етика». Обгрунтуйте, що мораль, моральність є системою відносин особистості до різних сторін дійсності. Розкрийте сутність духовно-морального виховання.

3. Які зміст, структура, основні протиріччя, цілі і завдання духовно-морального виховання військовослужбовців?lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!