Особливості спілкування молодшого школяра

Відео: Спілкування молодших школярів (Ніна Кригіна)

Спілкування в сім`ї. Здобута, щодо можливостей самої дитини, свобода дошкільного дитинства змінюється відносинами залежності і підпорядкування новим правилам життя. Сім`я починає по-новому контролювати дитину у зв`язку з необхідністю вчитися в школі, виконувати домашні завдання, суворо організувати режим дня. Жорсткість вимог до дитини, навіть в самій доброзичливій формі, покладає на нього відповідальність за самого себе. Необхідна утримання від ситуативних імпульсивних бажань і обов`язкова самоорганізація створюють спочатку у дитини почуття самотності, відчуженості себе від близьких - адже він сам повинен нести відповідальність і організувати своє нове життя. Починається важкий період іспьіанія дитини не тільки необхідністю ходити в школу, бути дисциплінованим (правильно поводитися в класі, бути уважним до ходу уроку, до розумових операцій, які треба здійснювати при виконанні завдань вчителя, і ін.), Але і необхідністю організації свого дня будинки, в сім`ї [10].

Найголовніше, що може дати сім`я для молодшого школяра - навчити його утримуватися від розваг в урочний час, відчути, що значить «справі час - потісі годину», брати відповідальність на себе, тим самим навчитися керувати своєю волею. Розумна і любляча дитини сім`я допомагає дитині освоїти пропоновані до нього вимоги навчальної діяльності та прийняти їх як неминуче і необхідне.

Успіхи дитини в освоєнні норм життя в нових умовах підтримуються, перш за все, в сім`ї і формують у нього потреба у визнанні не тільки в колишніх формах відносин, але і в навчальній діяльності. Характер адаптації до умов життя в молодшому шкільному віці і ставлення до дитини з боку сім`ї визначають стан і розвиток його почуття особистості. В умовах чутливої до зміни соціального статусу дитини сім`ї він знаходить нове місце і всередині сімейних відносин: він учень, він відповідальна людина, з ним радяться, з ним рахуються [10].

Потреба у визнанні проявляється в прагненні дитини утвердитися в своїх моральних якостях: він рефлексує, намагається проектувати свій вчинок на майбутні реакції інших людей, при цьому він хоче, щоб люди відчували до нього вдячність, визнавали і цінували його хороший вчинок. Дитина відчуває ненасищаемой потреба звертатися до дорослих за оцінкою результатів своєї діяльності і досягнень. В цьому випадку дуже важливо підтримати дитину самим батькам [10].

Спілкування в школі. В процесі спільної навчальної діяльності у дітей встановлюються нові взаємини. Через кілька тижнів, проведених в школі, у більшості першокласників зникають боязкість і збентеження від маси нових вражень. Вони починають уважно придивлятися до поведінки сусіда по парті, встановлюють контакти з однокласниками, які симпатизують їм або виявляють схожість інтересів. На перших етапах орієнтації в новому колективі у частини дітей проявляються в загальному невластиві їм риси характеру (у одних - сором`язливість, у інших - розв`язність). Але в міру встановлення взаємовідносин з іншими дітьми кожен школяр виявляє свої справжні індивідуальні особливості [4].

Характерна риса взаємин молодших школярів полягає в тому, що їх дружба заснована, як правило, на спільності зовнішніх життєвих обставин і випадкових інтересів (діти сидять за однією партою, живуть в одному будинку, цікавляться пригодницькою літературою і т. П.). Свідомість молодших школярів ще не досягає того рівня, щоб думка однолітків служило критерієм справжньої оцінки самого себе. Звичайно, діти 9-10 років з великим інтересом ставляться до оцінки, яку дають їм однокласники за спритність, кмітливість, сміливість, і гостро переживають, якщо ця оцінка розходиться із бажаною. Але такі переживання короткочасні, і, головне, їх легко змінити оцінкою з боку дорослих або вчителя. Думка останнього є для молодших школярів найбільш істотним і безапеляційним [4].

Л. І. Божович вважала, що не окремі форми спілкування, а сам шкільний колектив має вирішальне значення для розвитку особистості молодшого школяра [3]. У колективі школярів немає і не може бути «равностоянія», тут складається ціла система взаємовідносин і залежностей, в якій кожна дитина в зв`язку з тими обов`язками, які на нього покладені, і відповідно до своїх індивідуальних особливостей і нахилів займає своє певне місце. Організована школою суспільне життя дітей з необхідністю призводить до формування серед учнів громадської думки, до виникнення традицій, звичаїв і правил, які створюються під керівництвом вчителя і закріплюються в кожному шкільному колективі.

Отже, вступ дитини в шкільний колектив має величезне значення для формування його особистості [3].

Спілкування з учителем організовує не тільки навчальну діяльність, але і всі форми життя в школі. Молодші школярі беззастережно визнають авторитет вчителя. Вони звертаються до нього по самим різним поводам- від випадкових і дрібних до найглибших і особистісних. Діти відверто діляться з учителями своїми турботами, переживаннями, домашніми подіями. У разі образи молодший школяр також звертається до вчителя, і кривдник найчастіше сприймає це як належне, оскільки вчитель для всіх виступає загальним моральним арбітром [4]. Авторитет учителя в молодшій школі величезний, він обумовлений не тільки особистими якостями вчителя, але і соціальною ситуацією в цьому віці. Однак уже в наступному, в підлітковому віці вся система спілкування в школі піддається істотним змінам.

Питання контрольної роботи

1. Які перебудови в особистісній сфері дитини відбуваються в зв`язку з початком навчання в школі? [2, 3, 8, 10, 14, 16].



2. Як впливає навчальна діяльність на розвиток мислення молодшого школяра? Які перебудови пізнавальних функцій відбуваються в зв`язку з розвитком мислення? [3, 6, 8,10, 14].

3. Які новоутворення в області мотиваційно-емоційної сфери формуються у дитини в молодшому шкільному віці? [3, 10, 16]. Знайдіть приклади з книги Н. А. Менчинська [9].

4. Які шляхи виховання бажань у дітей молодшого шкільного віку? [2].

5. Які стадії формування системи навчально-важливих якостей в молодшому шкільному віці? [13].

6. Які умови організації розумової діяльності, необхідні для підвищення ефективності навчання? [5].

7. Які закономірності і механізми виникнення спільних навчальних дій? [12].

8. У чому виявляються особливості спілкування молодших школярів з однолітками? [10, 16].

Дайте визначення наступних понять

gt; Навчальна діяльність.

gt; Рефлексія.

gt; Навчальна завдання.

gt; Навчальний дію.

gt; Інтелектуалізація психічних процесів.

gt; Смислове запам`ятовування.

gt; Відтворює уяву.

gt; Понятійне мислення.

gt; Наукові поняття.

gt; Відповідальність.

gt; Моральне почуття.

gt; Потреба у визнанні.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!