Розвиток сприйняття, уваги, пам`яті та мислення дошкільника
Відео: BrainPlus - вправи для розвитку сприйняття, уваги, пам`яті, мислення, інтелекту.
Увага до різних аспектів інтелектуального розвитку дошкільника обумовлено його майбутньої навчальної банківською діяльністю та рівнем інтелектуальної готовності. Дамо загальну характеристику сформованості пізнавальних процесів дошкільнят.Тонка моторика. Рівень розвитку тонкої мотори-ки пов`язаний з розвитком деяких видів пізнавальної діяльності та промовою. Тому важливо звертати увагу на розвиток цієї функції особливо в молодшому дошколькольном віці. Аналіз розвитку дрібної моторики в дошкільному дитинстві показує, що йде послідовне поліпшення показників в її розвитку від 3-х до 6-ти років. До 7-ми років відзначається готовність довільних рухів у дітей, хоча виконання графічних проб (малювання заданого візерунка правою рукою) все ще викликає труднощі у 30% 5-річних дітей і у 20% 6-річних дітей.
У табл. 9 представлені результати вивчення Т.Н.Осіпенко розвитку у дошкільнят сприйняття, пам`яті, мислення й мови *. Цифри показують відсоток дітей того чи іншого віку, які не впоралися із завданням.
Таблиця 9
тестові завдання
Відео: розвиток сприйняття мислення дошкільнят
Аналіз розвитку зорового і слухового сприйняття дошкільнят виявляє досить своєрідну картину. І зорове і слухове сприйняття від 3 до 6 років динамічно розвивається. Про це свідчать факти послідовного зменшення помилок, скоєних підлітками при виконанні слухових і зорових проб. У той же час ця динаміка різна для розвитку зорового і слухового сприйняття. Очевидно, що розвиток зорового сприйняття йде випереджаючими темпами в порівнянні зі слуховим. Так, якщо при виконанні зорових проб в середньому з ними не справляється тільки 12% дітей у віці 3-4 роки і 3% дітей у віці 5-6 років, то при виконанні слухоречевого проб з ними не справляється відповідно 28% та 14% дітей. Таким чином, якщо функції зорового сприйняття в цілому виявляються сформованими вже до початку дошкільного віку, то функції слухового сприйняття все ще знаходяться в стадії формування в молодшому дошкільному віці (3-4 роки) і виявляються в цілому сформованими тільки до кінця старшого дошкільного віку (5 -6 років). При цьому слід підкреслити помітне відставання слухового сприйняття від зорового. Цей висновок знаходить підтвердження при аналізі розвитку інших психічних функцій дошкільника, зокрема, слухомовний і зорової пам`яті і їх видів - довільного і мимовільного запам`ятовування.
Так, якщо з тестами на зорову пам`ять не справляється в середньому тільки 14% дітей старшого дошкільного віку, то з завданнями на слухоречевого пам`ять не справляється 30% дітей цього віку. Якщо з завданнями на мимовільну (довготривалу) зорову і слухоречевой пам`ять не справляється в середньому тільки 16% дітей 5-6 років, то з завданнями на довільну зорову і слухоречевой пам`ять 33% дітей цього ж віку. Ще більш виразні відмінності за показниками сфор-мування мимовільної та довільної регуляції при оцінці виконання дітьми тестів на слухоречевого пам`ять. Практично половина дітей старшого дошкільного віку не справляється з завданнями на довільну слухоречевого пам`ять, в той час як з завданнями на мимовільну регуляцію не справляється в середньому всього лише 13%.
Мабуть, всі ці відмінності в ступені сформованого зорового і слухового сприйняття і пам`яті, а також довільної та мимовільної регуляції цих функцій обумовлені ступенем залученості правої і лівої півкуль головного мозку. Раніше (глава 2) ми вже відзначали що права півкуля домінує при забезпеченні зорово-перцептивної діяльності, а ліве - при слухомовний. Крім того відомо, що праве
півкуля «відповідає» за мимовільну регуляцію дій, а ліве - за довільну регуляцію. Таким чином, очевидно, що аж до 4-5-річного віку права півкуля зберігає своє домінуюче становище перед лівим. І на кордоні цього віку відбувається «передача» провідної функції лівого півкулі. До речі, прояви феномена дзеркальної діяльності ( «дзеркальне письмо» і «дзеркальне читання») лише підтверджують ці висновки. В даний час з`являється все більше доказів про зв`язок феномена дзеркальної діяльності з міжпівкульна взаємин. Підводячи підсумки вивчення феномена дзеркальної діяльності автор констатує, «що 5-річний вік можна вважати критичним для формування процесів межполушарного взаємодії, а в 6-річному реалізується функціональний зв`язок феномена дзеркальної діяльності з асиметрією мозку».
Продовжимо аналіз розвитку пізнавальних функцій в дошкільному віці. Характеризуючи розвиток пам`яті, ми вже звернули увагу на різночасних (гетерохронний) характер розвитку мимовільної і довільної пам`яті. Розвинена, тобто довільна пам`ять дозволяє дитині відірватися від конкретного образу. Мимовільний характер пізнавальних процесів обумовлює смнкретемзл »психічної діяльності, коли у дитини все незалежно від збито в купу. Наочним прикладом може служити питання чотирирічної дівчинки, яка побачила на своїй ровесниці окуляри: «А чому ця дівчинка - бабуся?» Або: звертаються до чотирирічної Галі:
«Дивись, ось це Адміралтейська голка!» Галя у відповідь: «А як нею шиють?» Саме розвинена (довільна) пам`ять дозволяє Галі зіставити між собою безліч голок,
в тому числі і Адміралтейську, встановити між ними різноманітні зв`язки і знайти загальні ознаки. Пам`ять допомагає і уяві, зокрема, пізнавальному, тому що за рахунок збереження в пам`яті матеріалу дитина може йти від створення задуму до його втілення. Що сприяє формуванню довільної пам`яті дитини?
Справа в тому розвиток пам`яті призводить кперестройке інтересів дитини. Вперше інтерес наповнюється сенсом і, крім того, ситуація, в якій реалізується інтерес, набуває для нього певне значення. Стає зрозумілим, чому у дитини у віці до 4-5 років «відсутній» пам`ять. Дійсно, спогади більшості дорослих про своє дитинство починаються приблизно з цього віку. Добре про це сказав Л. М. Толстой: «До п`яти або шести років у мене немає спогадів про те, що ми називаємо природою. Ймовірно, потрібно відокремитися від неї, щоб побачити її, але я сам був природою » `. Злитість з природою, про яку говорить Толстой - це результат того, що вона не мала для маленького Левка особистісного сенсу і значення, оскільки носила безпосередній, мимовільний характер.
Відомо, саме наочно-образне мислення є характерною формою мислення дитини в середньому і старшому дошкільному віці (4-6 років). Це означає, що дитина вирішує завдання не тільки в ході практичних дій з предметами, що характерно для наочно-дієвого мислення, а й в розумі, спираючись на свої образи (уявлення) про ці предмети. Для того, щоб успішно вирішувати такі завдання, дитина повинна вміти комбінувати і поєднувати в розумі різні частини предметів і речей, а крім того, виділяти в них істотні ознаки, важливі для вирішення завдання. Рівень сформованості образного мислення заздалегідь готуються насамперед розвитком
зорового сприйняття, пам`яті і уяви. Ми вже бачили, що приблизно до 4-річного віку у дитини в основному завершено процес формування цих психічних функцій. Все це створює необхідну основу для становлення та інтенсивного розвитку наочно-образного мислення дитини. Чималу допомогу в цьому надає розвинена мова.
Оцінюючи (за даними Т.Н.Осіпенко) рівень розвитку наочно-образного мислення можна сказати, що до початку дошкільного віку воно сформоване у більшості дітей. Разом з тим складні форми просторового мислення виявляються сформованими тільки до кінця дошкільного віку (див. Якість виконання проб Піаже і тесту «Кубики Косса»). Слід підкреслити, що результати дослідження інтелектуального розвитку дошкільників свідчать про те, що кожен п`ятий з них входить в групу ризику по своїм інтелектуальним здібностям (див. Табличні оцінки виконання завдань по просторовому, словесно-логічного мислення і загальної готовності до школи), що узгоджується з відомими вже даними.
Отже, якщо в ранньому дитинстві провідною формою мислення дитини було наочно-дієве, то дошкільний вік - це вік виникнення і розвитку образного мислення. У старшому дошкільному віці ми можемо зустрітися з зачатками словесно-логічного мислення. Свідченням тому є дані про рівень його розвитку в дошкільному віці. Якщо інтерпретація дітьми сюжетної картинки не викликає особливих труднощів у абсолютної більшості дітей, то здатність до узагальнення недоступна для 3-4-річних дітей, викликає труднощі у 30% 5-річних дітей і практично стає доступною для шестирічок. У табл. 10 наведені порівняльні дані про рівень розвитку наочно-дієвого (предметного), образного і логічного мислення у дітей в дошкільному віці. З неї видно, що поява нового виду мислення не скасовує дію попереднього. Таким чином, при оцінці рівня пізнавального розвитку дитини потрібно діагностувати всі види пізнавальної діяльності, а не тільки ті, що виявляються провідними в даному віковому періоді.
Таблиця 10
Відсоток вирішених завдань з опорою на той чи інший вид мислення
Відео: Розвиваюча гра на РОЗВИТОК УВАГИ і сприйняття. Гра на РОЗВИТОК УВАГИ Чого не вистачає ?!
Відео: Шахи для дошкільнят
Особливості вікової динаміки розвитку пізнавальних функцій
Дані дослідження Т.Н.Осіпенко дозволяють зробити висновок, що молодший дошкільний вік - 3-4 роки - це вік інтенсивного розвитку основних пізнавальних функцій дитини, за винятком, мабуть, функцій зорового сприйняття і пам`яті. У 5-6-річному віці ці функції в основному сформовані за винятком складних процесів просторового мислення і складних форм словесно-логічного мислення. Т.Н.Осіпенко підкреслює, що динаміка розвитку різних пізнавальних функцій виявляється різною - стрибкоподібне позитивна, позитивна і відсутність динаміки. Нижче наведено зведені дані Т.Н.Осіпенко про вікову динаміку пізнавальних функцій у дошкільнят від 5 років до 6 років.
Позитивна динаміка відзначається в розвитку мікромоторікі, зорового сприйняття і пам`яті, сло-весно-логічного мислення.
Стрибкоподібна позитивна динаміка є характерною для розвитку зорово-конструктивної діяльності та просторового мислення
Відсутня динаміка в розвитку слухового і тактильного сприйняття, а також слухомовний пам`яті. Що стосується останньої, то звертає на себе увагу високий рівень мовних порушень, особливо в молодшому шкільному віці: у половини дітей 3-х річного віку. Відсоток дітей з мовними порушеннями залишається високим і в наступних віках - 33%.
Узагальнюючи наведені дані слід сказати, що:
- у 75-100% дітей 5-6-річного віку сформовані тонка моторика, пізнавальні і мнестичні (пам`ять) функції, що й обумовлює їх психологічну готовність до школи.
- у 75% 5-річних дітей сформовані функції зорово-просторового аналізатора, що свідчить про триваюче періоді їх формірованія-
- у 5-річних дітей все ще недостатньо розвинені механізми міжпівкульна зв`язків, що знаходить вираз у «дзеркальному листі».
- у 6-річних дітей все ще низькі показники розвитку короткочасної слухової словесної пам`яті і слабо розвинена довготривала зорова пам`ять.
Описуючи характер розвитку мислення дошкільника, не можна пройти повз одного дуже поширеного нині явища - прагнення деяких батьків форсувати інтелектуальний розвиток своїх дітей. Прагнення це легко зрозуміти, але багато батьків або забувають, або просто не знають про природні генетичних етапах розвитку і дозрівання вищих психічних функцій. Можна, звичайно, «натискати» дитини на словесні узагальнення. але
яка ціна зусиль і для батьків і, головне, для дитини, якщо у нього немає ще відповідної бази, якщо ще не розвинена уява, якщо відсутні схеми-образи? Про це бажано нагадати батькам, коли вони звернуться за порадою чи допомогою до лікаря або педагогу.
Отже, ми вказали на 2 ефекту сюжетно-рольової гри: з одного боку, її вплив на розвиток уяви, а з іншого - на розвиток інших пізнавальних процесів і функцій - сприйняття, пам`яті і мислення. Однак провідна діяльність дає потужний поштовх розвитку не тільки пізнавальним процесам. Гра, і особливо, рольова гра - це завжди активне спілкування дітей. У зв`язку з цим стає зрозумілим і зміст гри, як спосіб реалізації потреби в спілкуванні.
Поділитися в соц мережах:
Схожі
