Сутність і зміст процесу навчання
Відео: Разведопрос: Михайло Васильович Попов про науку логіці як системі
Навчання за своєю сутністю - це соціальний процес, який притаманний як суспільству в цілому, так і Збройним Силам. У загальному випадку навчання - основний шлях отримання освіти, цілеспрямований, організований, планомірно і систематично здійснюваний процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками під керівництвом досвідчених осіб - педагогів.Військове навчання являє собою специфічний педагогічний процес, сутність якого полягає в оволодінні учнями системою знань, умінь і навичок, в розвитку у них творчого мислення, загартування волі і характеру, формування морально-психологічних і бойових якостей, готовності до виконання бойового завдання.
Змістом навчання є система знань, навичок і умінь, які опановує особовий склад за час служби. Ця система визначається навчальними планами і програмою бойової підготовки з усіх предметів навчання.
Провідним елементом змісту навчального процесу виступає пізнавальна складова і її основа - знання. Знання - це відображення людиною явищ і предметів реального світу і їх причинно-наслідкових зв`язків і відносин. Засвоїти знання - це означає зробити певні поняття, закони, теорії своїм надбанням, розуміти їх, постійно зберігати в пам`яті, творчо користуватися ними в практичній діяльності.
Звичка - автоматизований компонент свідомої дії. Дія, що стало навичкою, виконується швидко, легко, ощадливо з найменшим напругою і найвищим результатом.
Уміння - спосіб дії, заснований на високій теоретичній і практичній підготовці, дозволяє творчо користуватися набутими знаннями і навичками в різних умовах службово-бойової діяльності. Вміння характеризують ступінь підготовки військовослужбовців до виконання своїх обов`язків. Отже, вміння - це підготовленість до свідомих, швидким, творчим і точним діям, а навичка - вміння автоматично виконувати ці дії.
Знання, вміння і навички найтіснішим чином пов`язані між собою. Провідна роль в цій єдності належить знань. На основі знань розвиваються вміння і навички, які, в свою чергу, розширюють, поглиблюють і закріплюють знання.
Оволодіння знаннями являє собою процес, що включає усвідомлення пізнавальної задачі, сприйняття навчального матеріалу, його осмислення, запам`ятовування, застосування знань на практиці.
Починається процес оволодіння знаннями з усвідомлення пізнавальної задачі. Тільки усвідомивши суть і значимість цього завдання, яких навчають за допомогою навчає і самостійно вивчають шляхи її вирішення, активніше сприймають досліджуваний матеріал і творчо його використовують.
Сприйняття навчального матеріалу здійснюється шляхом організованого спостереження, слухання мови, читання тексту або одночасно шляхом спостереження і слухання. Навчальний сприйняття обов`язково передбачає розуміння суті досліджуваного.
Осмислення проявляється в уявному розчленовуванні досліджуваного на складові частини, виділення в ньому головного, встановлення причинно-наслідкових зв`язків і відносин, з`єднанні цих частин воєдино, у включенні досліджуваного в системи вже наявних знань. Зрозумівши навчальний матеріал, військовослужбовці проникають в суть відповідних явищ і процесів, засвоюють їх зміст.
Досліджуваний матеріал військовослужбовці запам`ятовують мимоволі і довільно. У зв`язку з цим необхідно активніше використовувати можливість мимовільного запам`ятовування, особливо на перших порах засвоєння знань, систематично навчати військовослужбовців прийомам осмисленого запам`ятовування, розвивати у них логічну пам`ять.
Основою процесу оволодіння знаннями є застосування знань на практиці, тільки в результаті застосування знань військовослужбовці повністю опановують ними. Для цього військовослужбовців необхідно спеціально навчати застосуванню знань на практиці, формувати у них прийоми поєднання розумових і практичних дій. Навчають на кожному занятті повинні переконуватися в тому, що теоретичні знання, які вони засвоюють, - це основа їх практичної діяльності, а практична діяльність дає їм конкретний матеріал для свідомого засвоєння теоретичних знань і є обов`язковою умовою оволодіння ними.
Процес військового навчання, таким чином, являє цілеспрямовану, взаємопов`язану діяльність навчального (командира, начальника, інструктора), що отримала назву викладання, і тих, хто навчається (підлеглих), звану вчення.
Викладання за своєю сутністю являє керівництво пізнавальною і практичною діяльністю учнів і включає в себе наступні функції:
? спонукання до ученію-
? виклад змісту досліджуваного матеріалу-
? організацію пізнавальної діяльності обучаемих-
? контроль знань, умінь і навичок.
Ці функції навчальний виконує в процесі навчання.
Вчення - засвоєння учнями знань, умінь і навичок.
Навчання здійснюється в певній послідовності:
? постановка навчальної задачі перед обучаемимі-
? закріплення знань і прищеплення умінь і навиков-
? застосування знань, умінь і навичок на практиці-
? перевірка знань, умінь і навичок.
Військовому навчанню як процесу підготовки особового складу притаманні свої закономірності.
Найважливішою закономірністю навчання є взаємодія між навчальним і тими, хто навчається. Навчання ефективно тільки тоді, коли діяльність навчального, його вплив на учнів відповідають їх пізнавальним можливостям і характеру діяльності. Ця закономірність виражає спрямованість зусиль учня та учнів, характер їхньої спільної діяльності.
Інший закономірністю навчання є моделювання (відтворення) діяльності навчає і учнів відповідно до вимог сучасної війни. Ця закономірність вимагає на всіх заняттях створювати інтелектуальні, моральні, психологічні і фізичні напруги, відповідні бойового духу, максимально наближати обстановку навчання до умов бою, не допускати послаблень і спрощень, уникати умовностей.
Такі структура і зміст процесу військового навчання.
Навчання здійснюється відповідно до визначених принципів навчання, застосуванням відповідних методів і форм навчання.
Поділитися в соц мережах:
Схожі
