Принципи, методи і форми військового навчання

Відео: Синій Філ 189 (спецвипуск): х / ф "Вікінг"

Найважливішу частину теорії військового навчання складають принципи навчання.

Під принципами навчання прийнято розуміти керівні педагогічні положення, які відображають закономірності військово-педагогічного процесу і визначають діяльність навчального по озброєнню учнів знаннями, вміннями і навичками. Кожен з принципів висловлює одну яку-небудь певну закономірність процесу навчання. Тому успішне вирішення завдання навчання можливо лише на основі реалізації всієї системи принципів в їх тісному зв`язку між собою. Отже, глибоке розуміння кожним офіцером сутності принципів навчання в їх взаємозв`язку, практична реалізація їх вимог є найважливішими умовами військово-педагогічної діяльності.

Основними принципами військового навчання є:

? вчити війська тому, що необхідно на войне-

? свідомість, активність і самостійність навчання-

? наочність в обученіі-

? систематичність, послідовність і комплексність в обученіі-

? навчання на високому рівні трудностей-

? міцність оволодіння знаннями, вміннями і навикамі-

? колективізм та індивідуальний підхід в навчанні.

Розглянемо зміст вимог кожного з перерахованих принципів.

Вчити війська того, що необхідно на війні. Цей принцип визначає зміст навчання і умови бойової підготовки, надає навчальному процесу військово-практичну спрямованість, забезпечує його зв`язок з минулим досвідом і сучасним розвитком військової справи, висловлює зв`язок теорії з практикою. Підготовка військ відповідно до цього принципу вимагає детального вивчення ймовірного противника, досвіду воєн і конфліктів, максимального наближення обстановки на заняттях до можливих умов бою, не допускати спрощень і послаблень.

Свідомість, активність і самостійність навчання. Даний принцип вимагає такої постановки навчання, при якій військовослужбовці ясно розуміють свої завдання, осмислено набувають знання, свідомо застосовують їх і виявляють при цьому високу активність, ініціативу і самостійність. Поєднання свідомості в оволодінні знаннями, вміннями і навичками з активністю сприяє розвитку в учнів самостійності суджень, вміння відстоювати свої переконання, виявляти ініціативу і творчість у вирішенні навчально-бойових і службових завдань, правильно оцінювати обстановку і застосовувати отримані знання на практиці.

Наочність у навчанні. Цей принцип вимагає такої організації бойової підготовки, коли військовослужбовці засвоюють знання і формують вміння та навички на основі чуттєвого сприйняття реальних зразків зброї і бойової техніки, різних явищ і предметів або їх зображення в процесі практичної діяльності. При навчанні особового складу комплексно застосовуються такі види наочності:

? натуральна (або природна) - реальні зразки озброєння, техніки, приладів, навчальні поля, полігони, стартові позиції, різні види снаряженія-

? образотворча - макети, мішені, мініатюри, схеми, плакати, малюнки, кіно- і діафільми, діапозітіви-

? словесно-образна - словесні описи, використання порівняння.

Принцип систематичності послідовності та комплексності в навчанні. Оволодіти знаннями і вміннями можна лише тоді, коли навчальний предмет вивчається в певній системі відповідно до його внутрішньою логікою. Принцип вимагає послідовно в строгому логічному порядку вивчати навчальний матеріал, систематично керувати тими, хто навчається, домагатися засвоєння ними системи знань, умінь, навичок. Реалізується даний принцип через всю організацію навчального процесу, де важливу роль відіграє вчинене планування і створення єдиного комплексу предметів навчання на основі комплексування навколо тактичної (тактико-спеціальної) підготовки, означає безумовне підпорядкування цього комплексу предметів навчання інтересам тактичної (тактико-спеціальної) підготовки.

Навчання на високому рівні труднощів. Даний принцип відображає залежність рівня інтелектуального і фізичного розвитку учнів від характеру їх діяльності. Навчання буде мати успіх тоді, коли учні свідомо долають труднощі навчання, докладають значних зусиль у досягненні поставленої мети. Необхідно виховувати у військовослужбовців свідоме ставлення до подолання реальних труднощів бойової підготовки. Реалізація даного принципу забезпечується через відбір, розподіл і дозування навчального матеріалу на кожному занятті.



Міцність оволодіння знаннями, вміннями, навичками. У будь-яких умовах обстановки в мирний і воєнний час військовослужбовець покликаний добре пам`ятати все те, чому його навчали командири, швидко і вміло застосовувати свої знання і навички при виконанні поставлених завдань. На міцність знань, умінь і навичок впливає весь хід бойової підготовки. Важливо, щоб навчальний відбирав матеріал для міцного засвоєння, давав установку на запам`ятовування, ведення записів, а також на систематичне повторення пройденого.

Колективізм та індивідуальний підхід в навчанні. Військова діяльність за своїм характером колективна. Колективізм військовослужбовців - це єдність волі, дій і відповідальності. Основою його розвитку є організація колективних дій на заняттях з бойової підготовки та в процесі всієї служби. Разом з тим необхідно враховувати і індивідуальні особливості та можливості кожного військовослужбовця.

Таке короткий зміст принципів навчання. Їх не можна розглядати як щось застигле, незмінно повторюється у всіх випадках практики навчання. До реалізації принципів не можна підходити однозначно. Принципи навчання реалізуються з використанням різних методів і форм навчання.

Під методом навчання розуміють спосіб практичних і теоретичних дій людини, спрямованих на досягнення певної мети. Кожному виду діяльності притаманні свої методи.

Метод військового навчання - сукупність прийомів і способів, за допомогою яких здійснюється передача і засвоєння військових знань і формування умінь і навичок, необхідних військовослужбовцям для їх практичної діяльності, а також бойове злагодження підрозділів, частин, з`єднань і органів управління. Іншими словами - це спосіб спільної діяльності навчає і учнів, за допомогою якого досягається оволодіння знаннями, вміннями і навичками, розвиток розумових і фізичних можливостей учнів, формування у них якостей, необхідних для успішного виконання складних завдань у мирний і воєнний час.

Кожен метод навчання складається з взаємопов`язаних елементів, які називаються прийомами навчання або методичними прийомами. Одні і ті ж прийоми можуть входити до складу різних методів.

Методи навчання можна поділити:

? на методи за участю обучающего-

? самостійну роботу.

Основне навчання - за участю навчального.

Методи навчання під керівництвом навчального за джерелами отримання знань можна поділити на групи: словесні методи-наочні методи-практичні методи. У словесних методах слово є провідним джерелом інформації про елементи знань.

Серед словесних методів розрізняють групу методів усного викладу і обговорення досліджуваного матеріалу. До методів усного викладу відносяться: розповідь, пояснення, інструктаж, лекція.

Розповідь - це образне, живе, емоційне послідовний виклад переважно фактичного матеріалу в описовій або оповідної формі.

Пояснення - на відміну від розповіді в найбільшою мірою акцент на розкриття сенсу явищ, процесів, дій, їх причинно-наслідкових зв`язків і відносин.

Інструктування - короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) про виконання тієї чи іншої дії (завдання).

Лекція - розгорнутий виклад великих теоретичних і практичних проблем.

У процесі військового навчання практикується обговорення вивченого матеріалу. Воно проводиться у формі бесід, класно-групових, семінарських занять.

Бесіда - це діалогічний метод, при якому навчальний, спираючись на наявні в учнів знання і особистий досвід, за допомогою системи питань підводить їх до засвоєння нових знань, закріплення, перевірки та застосування навчального матеріалу.

Наочні методи характерні тим, що основним джерелом інформації є самі фізичні об`єкти вивчення як в натуральному вигляді, так і в зображеннях. До наочних методів відносяться спостереження і демонстрації.

Практичні методи характеризуються тим, що основним джерелом інформації є самостійно виконані учнями дії, що формують відповідні вміння і навички. До них відносяться вправи і практична робота.

Самостійна робота - робота учнів по оволодінню теорією чи практичними діями без безпосередньої участі навчального. Основними видами самостійної роботи військовослужбовців є: робота з друкованими джерелами, вивчення техніки, тренування, перегляд відеоматеріалу.

Знання та вміння користуватися різними методами навчання кожним навчальним - неодмінна умова успіху навчання.

Завдання навчання вирішуються в певних формах навчальної та службової діяльності, що характеризують насамперед організаційну сторону бойової підготовки. Якість навчання багато в чому залежить від організації процесу навчання, від форм, в яких він здійснюється.

Форма навчання - встановлений порядок і режим діяльності учня і тих, хто навчається, вид навчального заняття, вираз організаційної сторони навчання.

Форма навчання визначає склад і угруповання учнів, структуру заняття (навчання), місце і тривалість його проведення, роль і специфіку діяльності учнів. Форми навчання діалектично взаємопов`язані з методами навчання, наповнюють їх конкретним внутрішнім змістом. Більшість форм навчання дозволяють використовувати різні методи навчання, проте деяким формам властивий конкретний метод.

У практиці бойової підготовки використовуються різноманітні форми навчання. Умовно їх можна представити у вигляді наступних груп:

? навчально-планові заняття-

? службово-планові меропріятія-

? суспільно-планові заходи (позанавчальна робота).

Навчально-планові заняття - основна група форм навчання. До неї відносяться: теоретичні та практичні заняття, тренувальні заняття, бойові стрільби, навчально-бойові пуски ракет, навчання, військові ігри.

Службово-планові заходи проводяться з метою підтримання бойової техніки і озброєння в бойовій готовності. Разом з тим вони мають у своєму розпорядженні великими можливостями навчання особового складу питань експлуатації озброєння і бойової техніки. До них відносяться парково-господарські та паркові дні, роботи по обслуговуванню техніки, дні регламентованого технічного обслуговування (регламентованого обслуговування).

Суспільно-планові заходи (позанавчальна робота) - організовуються в основному в години виховної роботи та при правильній постановці є додатковим резервом для підвищення військової майстерності, для швидкого освоєння бойової техніки.

Такі основні методи і форми навчання військовослужбовців в Збройних Силах.

Вони розвиваються зі зміною завдань і змісту навчання, штатної організації військ, специфіки службової та бойової діяльності, рівня загального розвитку особового складу, особливостей бойової техніки і реалізуються при навчанні окремих військовослужбовців, органів управління, підрозділів, частин і з`єднань.

Таким чином, військове навчання і виховання наших воїнів - це двоєдиний процес, метою якого є підготовка свідомих і умілих захисників нашої Батьківщини, формування у них високих бойових і моральних якостей, злагодження підрозділів, частин, з`єднань і в кінцевому підсумку - підвищення боєздатності і боєготовності Збройних сил країни.

Суттєвою особливістю військово-педагогічного процесу є те, що він здійснюється в нерозривній єдності зі службовою діяльністю військовослужбовців і носить яскраво виражений практичний характер. Отримувані військовослужбовцями знання, навички та вміння в процесі навчання відразу ж застосовуються під час несення бойового чергування, виконання регламентованих робіт, бойових завдань і т.д. Це, з одного боку, вимагає високої міцності знань, навичок і умінь воїнів, а з іншого - сприяє закріпленню і підтримці бойової і мобілізаційної готовності.

Однією з найважливіших особливостей військово-педагогічного процесу є висока напруженість занять з бойової підготовки. Це обумовлюється, з одного боку, скороченням терміну служби в армії і на флоті, а з іншого - все збільшується обсягом програмного матеріалу.

Успішне вирішення завдання навчання можливо лише на основі реалізації системи принципів і методів в їх тісному зв`язку між собою, а це означає: навчання військ тому, що необхідно на війні, застосування свідомості, активності і самостійності навчання, навчання на високому рівні труднощів, міцність оволодіння знаннями , вміннями і навичками військовослужбовцями.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!