«Аналіз результатів емпіричного дослідження становлення і розвитку поліетнічної компетентності студентів, майбутніх фахівців освіти»

У п`ятому розділі була досліджена поліетнічна компетентність студентів, майбутніх фахівців освіти поліетнічних регіонів (Росії, Естонії, Латвії та Республіки Білорусь) з метою здійснення порівняльного аналізу, виявлення проблемних місць і визначення психолого-акмеологічних умов і засобів розвитку поліетнічної компетентності, а також подальшої розробки програм психолого-акмеологічного супроводу студентів в процесі навчання у вузі.

Для виявлення індивідуально-психологічних особливостей особистості, які мають першорядне значення для процесу соціальної адаптації та регуляції поведінки проведено емпіричне дослідження за показниками особистісного опитувальника FPI. Результати проведеного дослідження представлені в усередненому профілі особистості (рис.11).

Рис.11.

Профілі особистості студентів

(N = 120)



Проведене дослідження демонструє, що у більше половини обстежених студентів країн Балтії (68% Естонія і 53% Латвія) спостерігаються значні труднощі у розвитку компетентності та адаптації до майбутньої професії педагога, специфіка якої пред`являє високі вимоги до рівня терпимості і психічного самоконтролю.

Профіль особистості студентів Псковської області демонструє, що вони менш, ніж студенти країн Балтії, схильні до невротичних зривів, вміють стримувати свою дратівливість, у них значно менша ймовірність виникнення депресивного синдрому, вони більш емоційно стійкі, в більшій мірі, ніж у інших груп, виражена маскулінність .

На основі показників реактивної агресивності у взаємозв`язку з проявами дратівливості з особистісного опитувальником FPI, можна визначити таке характерологическое властивість, як толерантність, і результати досліджень показують низький рівень її розвитку у студентів Естонії, трохи краще справи йдуть в Латвії, студентам Псковської області необхідно трохи знизити виражене у них прагнення до домінування.

Студенти з Білорусі показують помірний рівень психопатизации, вони більш урівноважені, витримані, спокійні, ніж респонденти інших груп вибірки, добре контролюють свої емоції і поведінку, більш интровертированному, мають середнім ступенем товариськості і кілька підвищеної сором`язливістю, що свідчить про деяку скутості, наслідком чого можуть бути труднощі в соціальних контактах, при цьому демонструють стійке прагнення до довірливо-відвертого взаємодії з оточуючими людьми при високий м рівні самокритичності.

Проведений аналіз свідчить про те, що студенти з Білорусі мають достатній потенціал в плані підготовки до майбутньої професії педагога в сфері психічної саморегуляції, оскільки таким людям характерна свобода від конфліктів, задоволеність собою і своїми успіхами, готовність слідувати нормам і вимогам, відсутність внутрішньої напруженості. Однак студентам Білорусі потрібно формування комунікативних умінь педагогічного спілкування, розвиток соціальної активності.

За результатами емпіричного дослідження поліетнічної компетентності студентів можна зробити наступні висновки:

В ході дослідження виявлено рівневі характеристики поліетнічної компетентності майбутніх фахівців освіти, які відрізняються різним ступенем вираженості її структурних компонентів. За результатами аналізу психодіагностики поліетнічної компетентності майбутніх фахівців освіти можна зробити висновок, що вона розвинена в середнього ступеня. Порівняльний аналіз поліетнічної компетентності студентів показав, що найвищий рівень поліетнічної компетентності у студентів Латвії та Естонії. Трохи відстають в рівні розвитку поліетнічної компетентності студенти Республіки Білорусь.



У студентів Псковської області зафіксовано найнижчий рівень розвитку поліетнічної компетентності серед інших груп, що відображено на рис.12.

Рис.12.

Розвиток рівня поліетнічної компетентності

студентів

(N = 120)



Кореляційний та факторний аналіз дозволив, з одного боку, виявити у респондентів структурні утворення в такій складній системі, як поліетнічна компетентність майбутнього фахівця освіти, з іншого боку, виявити внутрішні, індивідуально-психологічні чинники, ступінь вираженості яких може забезпечити розвиток вищого рівня поліетнічної компетентності . Аналіз виявив взаємозв`язку показників як всередині індивідуально-особистісного компонента поліетнічної компетентності (особистісні властивості, толерантність свідомості і типи етнічної ідентичності), так і складових індивідуально-особистісного компонента зі складовими культурно-когнітивного і поведінкового компонентів (самооцінка знань і умінь студентів, необхідних для роботи з багатонаціональним колективом, типи етнічної ідентичності, толерантність свідомості, стилі впорається поведінки і особистісні властивості).

Результати емпіричного дослідження показали, що ефективне впорається поведінки студентів вузу в ситуаціях поліетнічного взаємодії може включати в себе проблемно-орієнтований стиль, адекватні прояви стилю, орієнтованого на уникнення, соціальне відволікання. При цьому провідна роль належить проблемно-орієнтованому копінгу. Неефективний копінг включає в себе емоційно-орієнтований стиль.

Кластерний аналіз емпіричних даних виявив п`ять психологічних типів студентів з різним рівнем розвитку поліетнічної компетентності. Перший тип - «Недосвідчений в поліетнічному комунікації» - студенти із середнім рівнем поліетнічної компетентності, але не мають досвіду і практичних навичок поліетнічного спілкування, які в основному потребують розвитку соціально-психологічної, аутопсихологічна, акмеологической і спеціальної компетентності. Другий тип «Етнічно толерантна» - студенти з високим рівнем розвитку поліетнічної компетентності, але з необхідністю розвитку спеціальної компетентності. Третій тип «ненастроєного на поліетнічну комунікацію» - студенти з найнижчим рівнем розвитку всіх компонентів поліетнічної компетентності, в комплексному розвитку яких вони і потребують. Четвертий тип «Байдужий» - студенти з нейтральним поглядом на національні проблеми і середнім рівнем розвитку поліетнічної компетентності, які потребують розвитку індивідуально-особистісного компонента поліетнічної компетентності, саме в сфері подолання етнічної індиферентності. П`ятий тип «Проблемний» - студенти з низьким рівнем розвитку поліетнічної компетентності, які потребують розвитку емоційно-вольової та диференційно-психологічної компетентностей.

Здійснено порівняльний аналіз рівня розвитку поліетнічної компетентності працюючих фахівців освіти і студентів вузів.

Результати порівняння факторного аналізу емпіричного дослідження поліетнічної компетентності фахівців і студентів представлені на рис.13 і рис.14. Можна констатувати, що як для студентів, так і для педагогів перші три чинники ( «поліетнічних взаємодія», «Негативізм», «етнокультурний світ») і останній фактор ( «Байдужість») збігаються з різними навантаженнями, проте слід зазначити, що у студентів виділилися додаткові, суперечливі фактори такі як «Емоційна зрілість» і «Агресивність», «Невпевненість у собі, дезадаптація» і «Адаптація». Фактор «Гуманізм» властивий фахівцям, відсутній у студентів. Факторний аналіз у студентів виявив 8 факторів, а у педагогів 5 факторів, що є свідченням особистісної незрілості і низького рівня розвитку поліетнічної компетентності студентів.

За результатами емпіричного дослідження, описаного в п`ятому розділі, зроблені висновки:

Аналіз емпіричного дослідження підтверджує положення про те, що поліетнічна компетентність є динамічно розвивається характеристикою, що інтегрує особистісні якості та професійні компетенції, яка в майбутньому дозволить здійснювати професійну діяльність на високопродуктивному рівні.

Порівняльний аналіз поліетнічної компетентності вчителів-практиків та студентів як центральних суб`єктів поліетнічної освітнього середовища Псковської області, Естонії, Латвії та Республіки Білорусь дозволив виявити більш низький рівень розвитку її компонентів у студентів за показниками толерантності свідомості, етнічної ідентичності, гуманістичних цінностей, а також самооцінки знань про роботі з поліетнічним колективом.

Показниками високого рівня розвитку поліетнічної компетентності з урахуванням виділених компонентів є: толерантність свідомості, етнічна ідентичність, етнічна самосвідомість, етнокультура, емоційний інтелект, емпатія, самооцінка вміння працювати в багатонаціональному колективі, комунікативна толерантність, педагогічний стиль спілкування. Вони мають найбільшу кількість внутрішньосистемних зв`язків, є базовими, а відповідно, структуроутворюючих для діяльності суб`єкта поліетнічного спілкування. Таким чином, компоненти поліетнічної компетентності педагогів характеризуються взаємозв`язком.

Рис.13.

Результати факторного аналізу дослідження поліетнічної компетентності студентів (n = 120)

.

Рис.14.

Результати факторного аналізу дослідження поліетнічної компетентності фахівців освіти (n = 120)

Емпірично встановлено зв`язок толерантної свідомості педагогів та етнічної ідентичності, етнокультури, етнічної самосвідомості та емоційного інтелекту, а також етнічної самосвідомості і вміння працювати в багатонаціональному колективі.

Завдяки емпіричному дослідженню виявлено акмеологічна закономірність розвитку з усвідомлення етнічної приналежності до соціальних цінностей зовнішнього світу - загальнолюдської етнокультуру взаємин.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!