Основні висновки

Відео: Комісія з розслідування катастрофи Ту-154: основні висновки на 29 грудня

1. Аналіз вітчизняних і зарубіжних досліджень показав, що професійна компетентність інтегрує психологічні властивості особистості, мотиви, здібності, знання, вміння, ділові та особистісні якості і є провідним показником результату професійної освіти. Однак реалізація компетентнісного підходу у вищій школі не спирається на кінцевий результат підготовки фахівців для сучасного наукоємного виробництва і не враховує його професійні моделі діяльності, що значно знижує ефективність освітнього процесу студентів і професійної діяльності фахівців.

2. Професійна компетентність формується і проявляється в процесі вирішення різних завдань. Найбільш ефективними є завдання, що сприяють оволодінню професійними моделями діяльності та базуються на основних дидактичних принципах навчання, розвиваючих пізнавальну активність, оперативне мислення, професійно важливі якості студентів та фахівців.

3. Професійна компетентність передбачає спільну колективну діяльність фахівців суміжних областей. Для успішної інноваційної професійної діяльності поряд зі спеціальною і управлінської компетентністю все більшу роль відіграє рівень розвитку у фахівців і керівників соціально-психологічної, диференційно-психологічної, аутопсихологічна і акмеологической компетентності.

4. Навчально-науково-виробнича інтеграція (УНПІ) як єдина акмеологічна освітня система «вуз-виробництво» є необхідною умовою розвитку вищої професійної освіти і об`єктивним фактором формування професійної компетентності фахівців. УНПІ активізує науково-інноваційну діяльність і сприяє розвитку нової генерації фахівців, здатних працювати в інноваційному режимі.

5. На основі УНПІ створені системи завдань і єдині комп`ютерні технології для аналізу та формування професійної компетентності, реалізовані у формі автоматизованих систем (АСКАД, АСПО і «Стиль мислення») і впроваджених в технічних вузах (НГТУ, СПбГУТ, навчальному центрі ВО «Маяк» , Петербурзькому енергетичному інституті підвищення кваліфікації, ВАТ «Сибирьтелеком»).



6. Науково-практичний аналіз «Виробництва» як акмеологічної системи дозволив виділити структурні та функціональні компоненти, об`єктивні і суб`єктивні чинники, що сприяють формуванню професійної компетентності в умовах наукомісткого виробництва.

7. Важливим теоретичним і практичним результатом досліджень є об`єднання лабораторних робіт, курсового та дипломного проектування, навчально- і науково-дослідної роботи в цілісну освітню систему - «Професійно орієнтована творча самостійна робота студентів» (ТСР) і дослідження її функціонування при підготовці фахівців для інноваційного виробництва.

8. Розроблено загальну для технічних вузів акмеологічна концепція побудови освітньої системи професійно-орієнтованої творчої самостійної роботи студентів, що враховує оволодіння професійними моделями діяльності та розвиток професійної компетентності.

9. Аналіз отриманих результатів показав, що системний підхід до організації творчої самостійної роботи студентів, при якому забезпечується єдність і спадкоємність її цілей, сприяє формуванню професійної компетентності, розвитку професійно важливих якостей і розширення числа позитивних мотивів діяльності студентів.

10. У дослідженні показано, що моделювання в інженерній діяльності єінваріантні і включає в себе в залежності від спеціалізації: моделювання фізичних, фізико-хімічних, конструкторсько-технологічних, соціально-психологічних процесів і т.д.

Навчання методам моделювання є акмеологічний фактором, що забезпечує формування професійної компетентності.

11. У процесі дослідження створені оригінальні методики формування професійної компетентності з використанням комп`ютерних технологій (КТ) та засобів імітаційного моделювання, що застосовуються при розробці нанотехнологій. Намічено різні аспекти використання (КТ) для розвитку образного мислення студентів. Зокрема, показано як за допомогою (КТ) формуються символічні образи, що полегшують аналіз результатів імітаційного моделювання. Розроблено прийоми роботи з образами, які здійснюються студентами з використанням (КТ), і система завдань, що враховує розвиток образних компонентів мислення студентів.

12. Розроблена автоматизована система для дослідження стилю мислення і формування професійної компетентності студентів і фахівців дозволяє: провести моніторинг стилю мислення-навчити методам експрес-діагностики та побудови ефективних моделей ділового спілкування-підвищити продуктивність мислення і комунікабельність спілкування в навчальній і професійній діяльності фахівців-використовувати отримані дані для формування навчальних і професійних колективів.

13. Проведене дослідження в цілому підтвердило вихідні гіпотези. Отримані теоретико-методологічні висновки і прикладні результати задають напрямки подальшої наукової розробки проблеми професійної компетентності, визначають перспективи їх практичного використання в професійному навчанні фахівців. У навчальній практиці вони забезпечують системний індивідуальний підхід до студентів під час їх підготовки і перепідготовки за рахунок впровадження методів психолого-акмеологічної оцінки професійної компетентності в ході моніторингу особистісно-професійного розвитку.

14. У більш широкому контексті отримані результати створюють передумови для індивідуального підходу до формування професійної компетентності фахівця в системі неперервної професійної освіти.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!