Попередження помилок в роботі педагогів-психологів

Відео: Три секрети успішного психолога

Існують певні вимоги до особистісних якостей психолога. У різних літературних джерелах авторами відзначаються необхідні індивідуальні якості педагога-психолога. Це - цілеспрямованість, відповідальність, компетентність, комунікабельність, здатність до рефлексії, уважність, турбота, вміння швидко орієнтуватися в ситуації, що склалася, гнучкість і нестандартність мислення, віра в успіх, мотивація професійного самовдосконалення і продуктивного задіяння творчого потенціалу, критичність мислення і оцінки праці, стійка спрямованість на самореалізацію у професійній діяльності. Необхідними в роботі є психологічна стійкість, рішучість, воля у виконанні професійних обов`язків, здатність аналітично мислити, проникливість, об`єктивність, висока ерудиція, вимогливість до себе, працездатність, емпатія, любов до людей.

Педагог-психолог повинен володіти певним набором професійних якостей, серед яких можна відзначити компетентність, зацікавленість професією, здатність моделювати, координувати і мотивувати зусилля суб`єктів праці і життя, наявність чіткої позиції при формуванні рішення, постійна включеність в прийняття рішень, мобільна і професійна творча активність. Психолог в установах освіти повинен одночасно бути дбайливим керівником, покровителем і авторитетом, а також довірчим товаришем. Успішність праці педагога-психолога залежить від сформованості у нього психологічної позиції, найважливішою особливістю якої виступає рефлексивність, спрямованість свідомості на свій власний зміст.

Педагог-психолог повинен знати законодавчі акти Республіки Білорусь в галузі освіти, нормативно-правові документи з питань освіти і прав дитини. Необхідно мати знання з природничих основам психології-загальної, вікової, педагогічної, соціальної, порівняльної, диференціальної, клінічної психології, психофізіології та психології праці-методології і методів психології, математичної обробки даних, експериментальної психології-загальної психодіагностики, діагностиці та корекції особистості, індивідуальної і груповий псіхотерапіі- правилах і нормах праці? 7 ?. Необхідно постійно поповнювати арсенал засобів і методів роботи. Професіоналізм практичного психолога - основа успішності його праці.

Необхідно постійно поповнювати арсенал засобів і методів роботи. Професіоналізм практичного психолога - основа успішності його праці.

Практика показує, що найбільш продуктивно реалізують свої функції ті психологи, які ревно ставляться не тільки до вдосконалення стилю своєї діяльності, а й створюють необхідні для цього умови, приділяють належну увагу організації свого робочого місця. Важливо виробити спільну позицію з принципових питань з адміністрацією з моменту влаштування на роботу.

Педагог-психолог виступає носієм психологічних знань, при цьому дуже важливо не переступити межу чисто професійних повноважень і не перетворитися в повчаючого всезнайка, що, природно, може викликати роздратування педагогічного колективу.

У такому виді діяльності педагога-психолога як психологічне просвітництво професіоналізм полягає в тому, що він повинен вміти переказати психологічні ідеї простою, полегшеним мовою, зрозумілою для шкільних вчителів, батьків і учнів різного віку-намагатися приводити ілюстративні приклади, взяті в основному з їх професійної діяльності або з особистого досвіду. При підготовці тексту виступу, необхідно пам`ятати, що сучасна аудиторія в школі чекає не просто психологічну теорію, вона чекає конкретних, технологізувати програм психологічного впливу на учня і дорослого для оптимізації та підвищення ефективності їх навчальних і людських взаємодій.

Переоцінка ролі психодіагностичних процедур, прагнення сховати свою невпевненість за ними, може завдати непоправної шкоди клієнту. Методики є лише інструментом, допоміжним засобом, їх об`єктивність досить умовна і пов`язана з інтерпретацією дослідника. Саме тому, що починає психолога годі було применшувати роль довірчого спілкування, інтуїції. У ситуації психологічного консультування психолог спирається на свої особистісні ресурси і особистісні ресурси свого клієнта. Тому, підводячи підсумки роботи з клієнтом, особливо дитиною, краще переоцінити можливості і здібності людини, ніж недооцінити їх. Особливо це стосується тих випадків, коли інформація призначається для вчителів і батьків.

Психологічний діагноз ставиться педагогом-психологом в суворій відповідності з професійною компетенцією і на тому рівні, на якому може здійснитися конкретна психолого-педагогічна корекція. Формулювання діагнозу обов`язково повинна містити прогноз, тобто на основі всіх пройдених етапів дослідження потрібно намітити шлях і характер подальшого розвитку дитини в двох напрямках: за умови, якщо з дитиною буде своєчасно проведена необхідна робота і якщо така робота з ним здійснена не буде, зазначає А.А. Деркач? 14 ?.

Робота з підлітком поза та незалежно від його власного запиту (як це можливо з молодшими школярами) може проводитися лише у виняткових випадках. Досить часто адміністрація школи, вчителі та батьки звертаються до психолога з проханням терміново зайнятися якимось підлітком, у якого важкі відносини з дорослими і який, що природно в цій ситуації, не має ні найменшого бажання спілкуватися з ще одним представником дорослих - психологом. Формування подій в такому випадку не призводить ні до чого хорошого. Психолог повинен спочатку підготувати грунт для спілкування з підлітком, що буває часто дуже складно.

Педагогу-психолога годі було виявляти зайву підозрілість, бачачи за кожним порушенням поведінки, дивиною емоційної реакції, неуспеваемостью привід для звернення до лікаря? 13 ?. Серйозною підставою для такого звернення можуть служити випадки, коли розлади носять множинний характер, стосуються різних сторін психічного життя дитини і спостерігаються протягом досить тривалого періоду, або коли одиничне розлад носить яскраво виражений патологічний характер.

У роботі з важкими дітьми психолог повинен знати межі своєї професійної компетентності, так як проблема перевиховання таких школярів може бути вирішена тільки в широкому соціальному аспекті. Професійна робота психолога з важко виховуваними дітьми не повинна підміняти собою педагогічну роботу з ними.

При роботі педагога-психолога з сім`єю при недостатньому знайомстві з сімейної психологією і психотерапією, найкраще обмежитися консультацією і не прагнути до психокорекційної роботи. Психокорекція не є основним методом роботи педагога-психолога. Однак А.А. Аладьин? 1? зазначає, що інтенсивне використання консультаційного часу дозволяє проводити «мікрокоррекцію» - деякі психотерапевтичні заходи, що підвищують ефективність консультування.



Роботу з батьками слід починати зі зміни психологічної установки педагогів і батьків на роль сім`ї у формуванні особистості: необхідно повернути дитину в сім`ю, повернути родині роль «домашньої академії», а батькам - функцію головних вихователів.

Необхідно набагато ширше використовувати педагогічні можливості самих батьків. Сучасні батьки в змозі зрозуміти завдання школи, тому повинні знати її плани в роботі з дітьми, кінцеві і близькі цілі. Також вони повинні бути інформовані про свої права та обов`язки.

Для того, щоб діяльність психологічної служби школи відповідала потребам практики, вносила істотний внесок в підвищення ефективності роботи школи як педагогічної системи, необхідно будувати її на системній основі і при адекватному відображенні реальних умов і вимог педагогічного процесу.

Мінімум чотири принципи повинні враховуватися при системній організації психологічної служби (по Л.Д. Єрмакової? 6?):

1. Принцип цілісності.

Психологічна служба повинна бути орієнтована на навчальний заклад як на систему. Повинно бути охоплено не менше 70% учнів. Тільки при такій орієнтації результати діяльності психологічної служби помітні і впливають на функціонування школи як цілісного організму.

2. Принцип професійної педагогічної активності.

Педагог повинен вести активну роботу по здійсненню всіх рекомендацій псіхолога.Такім чином, необхідна тісна психолого-педагогічне співробітництво, так як педагог щодня контактує з учнями і в ході спілкування впливає на особистісні особливості учнів.

3. Принцип взаємодії.

Діяльність психолога, вчителів, адміністрації побудована не просто на взаємодії, а на взаємодії їх всіх як елементів підсистеми «психологічна служба». Воно повинно бути спрямоване на досягнення загальної педагогічної мети, фокусированного корисного результату даної підсистеми і всієї педагогічної системи в цілому.

4. Принцип достатньої обмеженості.

Цей принцип стосується вибору психодіагностичних методик і створення цілісної інваріантної системи методів вивчення особистості учня.

Обрані методики повинні бути досить економічними, що дозволяють здійснити експрес-діагностику, тобто такими, щоб психологічна служба школи могла дійсно бути корисною більшості педагогів і помітною у всіх класах і в усіх паралелях. Разом з тим створена система методик повинна бути і досить повної, щоб була можливість здійснити психодіагностичне дослідження всіх основних підструктур особистості учня: 1) психічні процеси-2) емоційна сфера- 3) особистісні властивості-4) мотивація.

А.А. Деркач? 14? підкреслює важливість в роботі педагога-психолога принципу «не нашкодь» і наголошує на необхідності цільової орієнтації роботи, виключення поспішності в проведенні діагностичних заходів, у формуванні висновків і рекомендацій. Той же автор зазначає, що вся діяльність практичного психолога повинна носити прикладний характер і бути органічно пов`язаної з процесами життя і діяльності клієнта. Необхідно максимум коректності, неприпустима грубість, зневажливе ставлення до людини. Психолог повинен домагатися довірчих і доброзичливих відносин з будь-яким учням або педагогом. Коректність потрібна і при залученні психологічного інструментарію.

Отримана інформація не повинна бути використана в корисливих чи інших цілях на шкоду людині, колективу, інтересам справи. Слід пам`ятати, що інформація, якою володіє психолог - це «зброя особливого характеру». Педагогу-психолога необхідно тісно взаємодіяти з адміністрацією школи, оперативно доводити отриману інформацію до відома тих, хто здатний зіграти позитивну роль у вирішенні проблеми. Важливо пропонувати конкретні заходи, які необхідно вжити в ситуації, що склалася. Своєчасність в роботі психолога - важлива умова її результативності.

Педагогічний колектив завжди із задоволенням сприймає психолого-педагогічну інформацію, якщо вона відповідає на його запити, викладається в системі, методично грамотно і грунтовно. Бажано, щоб діагностував педколектив один і той же чоловік, строго дотримуючись коректність в проведенні дослідження і трактування експериментальних даних. Ніхто не повинен мати доступу до матеріалів дослідження, а їх уявлення можливо лише самим психологом.

Дослідження повинно проводитися на добровільній основі. Дані по колективу представляються в загальній анонімній формі, для членів колективу проводяться індивідуальні консультації.

Не слід затягувати експеримент, оскільки колектив в цей період знаходиться в великому емоційному напруженні. Не слід без глибокого попереднього аналізу даних і відповідної підготовки фрагментарно повідомляти про будь-які отримані результати. Потрібно довести до колективу установку на те, що вивчення не є самоціллю, проводиться в інтересах людей, з метою гармонізації педколективу і надання індивідуальної психолого-педагогічної допомоги його членам.

Робота психолога має сенс, якщо вона заснована на довірі. Учитель може звернутися за допомогою і прийняти її тільки від людини, якого поважає і яким вірить. Виправдати довіру вчителя може тільки той психолог, який постійно пам`ятає про професійну етику та відповідальності: зберігає як професійну таємницю всі відомості про клієнта, ніколи не вживає їх на шкоду людині, завдаючи шкоди особі (це стосується в рівній мірі всіх, хто звертається за допомогою до педагога-психолога). Дозвіл що виникають між психологом і педагогами протиріч і що випливають із цього труднощів і помилок можливо лише в результаті спільної рефлексивної роботи.

М.Р. Битянова? 3? відзначає особливості позиції педагога-психолога в стосунках із школярами. Позиція психолога повинна забезпечувати йому авторитет дорослого фахівця, але він не повинен сприйматися дітьми як ще один вчитель. Тому неприпустимо ведення психологом будь-яких предметів.

Позиція психолога повинна забезпечувати його доступність для спілкування зі школярем, формувати у школяра упевненість в конфіденційності всього, що відбувається в стінах психологічного кабінету.

Важливо, щоб школярі розуміли важливість, серйозність і відповідальність роботи педагога-психолога. Не завжди те, що доводиться робити з психологом - смішно і цікаво, але це ще важливо і корисно.

Педагогічна робота повинна стати не тільки частиною навчально-виховної системи для педагогів і адміністрації, а також вона повинна стати для самих дітей необхідною, не втрачаючи по можливості своєї емоційної привабливості.

У міжособистісних відносинах з педагогічним колективом психологу необхідно зберегти деяку особисту дистанцію, існувати як би окремо від повсякденних міжособистісних зв`язків. Педколектив - це своєрідна система за своїм складом (перевага жінок) і за змістом відносин (в основному емоційні контакти). Перебуваючи всередині складної павутини міжособистісних симпатій і антипатій, тонких емоційних ігор і маніпуляцій, педагогу-психологу необхідно залишитися на професійній позиції, зберегти свій авторитет, право на незалежну експертну оцінку. Не просто підтримувати дружні та ділові стосунки і не переходити деякій емоційній кордону.

Хороше взаєморозуміння і співпрацю психолога з вчителями і адміністрацією завжди сприяє оптимізації контактів з учнями, їхніми батьками. Важко припустити, що психолог, якому відмовлено в кредиті довіри педагогами або якийсь інший категорією, буде нормально працювати з іншими. Адже школа - соціальний організм, відзначає, Р.В. Овчарова? 8 ?.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!