Висновок
Фігура педагога-психолога є значущою для життєдіяльності всієї школи і кожної окремої людини. Цією обставиною пояснюються високі вимоги до його особистісних якостей, професійної компетентності і позиції в колективі. Зберегти об`єктивну і принципову позицію, яка не допускає маніпулювання людьми і факторами, можна тільки при строгому дотриманні наукового підходу до справи.Основні види діяльності педагога-психолога, помилки яких розглядаються в роботі - це психопрофилактика, діагностична і корекційна робота, робота з девіантною дітьми, робота з сім`ями учнів, психологічне просвітництво.
Причини помилок у діяльності практичного психолога різноманітні. Виникнення труднощів у роботі може бути обумовлено різними факторами.
Одними з основних причин помилок в діяльності педагога-психолога є невідповідність особистісних якостей молодого фахівця вимогам, що пред`являються до даної професії, низький рівень освіти, професійної компетентності. Виключається можливість ефективної та продуктивної роботи при відсутності у педагога-психолога психологічної готовності до діяльності. Часто психологи повністю втрачають зв`язок зі своїм установою освіти і виявляються надані самим собі (особливо на периферії) і беззбройними перед можливими труднощами і проблемами.
Працюючи в школі, педагог-психолог без співпраці з адміністрацією, без чіткого виконання своїх функціональних обов`язків та доброзичливого ставлення з педагогічним колективом, ніколи не зможе успішно і ефективно здійснювати свою діяльність.
Особливою категорією, з якою доводиться стикатися психологу, є батьки. При роботі психолога з сім`єю виникає безліч труднощів, перш за все з тієї причини, що підготовка шкільних психологів не орієнтована на надання допомоги батькам (сім`ї), а також відсутня методична і теоретична література по роботі зі здоровими дітьми, батьками в умовах шкільної психологічної служби.
Різноманітні помилки обумовлені неправильними взаємовідносинами педагога-психолога з адміністрацією і педагогічним колективом школи.
Можна виділити помилки, що виникають через невідповідність особистісних якостей педагога-психолога вимогам професії і професійної некомпетентності:
-прихильність до одного підходу, оцінне ставлення до будь-яких можливих точок зору-
-відсутність розуміння міжособистісного впливу, схильність бачити у всьому лише віддзеркалення своїх прямих дій-
-невміння практично включатися і впливати на оточуючих засобами психологічного впливу-
-часті конфлікти в стосунках з окружающімі-
- нав`язування педагогічному колективу своєї програми, своїх знань в незатребуваний вигляді, або робота лише за заявками. І в тому і в іншому випадку затримується професійне самоствердження психолога, втрачається ефективність його роботи.
Залежно від виду діяльності, яким доводиться займатися педагогу-психологу в школі, можна виділити різноманітні типи помилок.
Помилки в діагностичної діяльності педагога-психолога:
1. Надмірне переважання діагностичного напрямку.
2. Постановка діагнозу лише на підставі результатів діагностики.
3. Постановка діагнозу у випадках, що виходять за межі професійної компетентності педагога-психолога.
4. Застосування неадаптованих методик.
Помилки психолога, яких припускаються під час психологічного консультування.
Педагоги-психологи, що займаються консультуванням, допускають кілька типових помилок.
1. Самоствердження психолога на консультації.
2. Зайва природність або штучність в поведінці педагога-психолога.
3. Прагнення обов`язково дати корисну пораду.
4. Проекція власних труднощів на проблеми клієнта.
5. Оцінка клієнта.
6. Консультування лише окремих учнів.
Також можна виділити такі помилки початківця педагога-психолога при веденні консультаційної бесіди, як:
-відсутність необхідного психологічного настрою, що перешкоджає створенню сприятливого для бесіди психологічного клімата-
-перехід до вирішення проблеми без достатнього вивчення її сутності та тих умов, в яких вона проявляется-
-жорстка прихильність спочатку обраної гіпотезе-
-НЕ вислуховування думки собеседніка-
- створення перешкод для роз`яснення співрозмовником своєї точки зору-
-постановка співрозмовнику прямих запитань ( «в лоб») при неясних мотивах бесіди.
Один з напрямків діяльності педагога-психолога - просвітницька робота. Цей напрямок слабо розвинене, дуже рідкісні виступи психологів в засобах масової інформації.
Педагоги-психологи погано володіють методикою психологічного освіти дітей, підлітків, педагогів і батьків. Багато помилок пов`язані з тим, що педагоги-психологи переносять манеру читання лекції з наукової або студентської сфер - в практичну, не враховуючи особистісних, професійних і вікових особливостей. Виділяють наступні помилки в цьому виді діяльності:
1. Часте вживання складній психологічній термінології
2. Демонстрація на лекції з практичної психології манери вченого-психолога.
3. Демонстрація психологічного зарозумілості.
4. Демонстрація менторської позиції.
5. Читання лекції в описовій манері.
6. Неефективна організація лекційного матеріалу.
Типові помилки при проведенні корекційної роботи педагогом-психологом на прикладі тренінгових занять, це:
1. Перенасичення психокоррекционного тренінгу вправами.
2. Манипулятивний стиль педагога-психолога.
3. Зайва авторитарність психолога в групі.
4. Зайва театралізованість заняття.
Для успішної роботи педагогу-психологу необхідно володіти певним набором особистісних і професійних якостей, ревно ставиться не тільки до вдосконалення стилю своєї діяльності, а й створювати необхідні для цього умови, приділяти належну увагу організації свого робочого місця. Необхідно володіти певним набором знань, умінь і навичок, постійно поповнювати арсенал засобів і методів роботи, підтримувати гарне взаєморозуміння і співпрацю з адміністрацією школи, педагогічним колективом, учнями та їх батьками.
Таким чином, аналіз помилок в діяльності педагога-психолога дозволяє передбачити різні труднощі в його професійній діяльності. Багато з цих труднощів мають психологічний характер і вони можуть стати предметом спеціального вивчення.
Поділитися в соц мережах:
Схожі
