Загальні вимоги, що пред`являються до психологічного консультування і до психолога-консультанта

Система загальних, професійних і морально-етичних вимог, що пред`являються до психологічного консультування і до практичної роботи психолога-консультанта, найкраще відображена в існуючих кодексах професійної етики практичних психологів. Багато положень цих кодексів безпосередньо застосовні до роботи психолога-консультанта. Нагадаємо про ці положення, включивши в їх формулювання замість слова «психолог» словосполучення «психолог-консультант».

1. Професійна діяльність психолога-консультанта характеризується його особливою відповідальністю перед клієнтом за ті рекомендації, які він пропонує клієнту.

2. Практична діяльність психолога-консультанта повинна спиратися на відповідні морально-етичні та юридичні основи.

3. Діяльність психолога-консультанта спрямована на досягнення виключно гуманних цілей, які передбачають зняття будь-яких обмежень на шляху інтелектуального і персонального (особистісного) розвитку клієнта.

4. Свою роботу психолог-консультант будує на основі безумовної поваги гідності та недоторканності особи клієнта. Психолог-консультант поважає основоположні людські права, що визначаються загальною Декларацією прав людини.

5. У роботі з клієнтами психолог-консультант керується принципами чесності і відкритості (щирості). Разом з тим він повинен бути обережний в радах і рекомендаціях клієнту.



6. Психолог-консультант зобов`язаний доводити до відома колег, членів своїх професійних об`єднань про помічаються ним порушення прав клієнта, про випадки негуманного ставлення до клієнтів.

7. Психолог-консультант має право надавати лише такі послуги клієнтам, для яких він має необхідну освіту, кваліфікацію, знання та вміння.

8. У своїй роботі психолог-консультант повинен застосовувати тільки апробовані методики, що відповідають сучасним загальнонаукових стандартам.

9. Обов`язковою складовою частиною роботи психолога-консультанта є постійна підтримка на високому рівні своїх професійних знань і умінь.

10. У разі вимушеного застосування психологічних методик і рекомендацій, які не пройшли достатньої апробації, в повному обсязі відповідають науковим вимогам, психолог-консультант повинен про це попереджати своїх клієнтів і бути досить обережним у своїх висновках.

11. Психолог-консультант не має права розголошувати або передавати третім особам дані про своїх клієнтів або про результати консультування.

12. Психолог-консультант зобов`язаний перешкоджати використанню методів психологічного консультування та психологічного впливу на людей некомпетентними особами, професійно не підготовленими людьми, а також попереджати про це тих, хто користується послугами таких «фахівців».

13. Психолог-консультант не має права передавати некомпетентним особам методи психологічної роботи з клієнтами.

14. Психологу-консультанту слід дотримуватися обережності, щоб не викликати необгрунтованих надій і очікувань з боку клієнта, не давати йому обіцянок, порад і рекомендацій, які не можна буде виконати.

15. Психолог-консультант несе особисту відповідальність за збереження в таємниці інформації, що стосується клієнтів.

Дотримання всіх цих правил або етичних норм є обов`язковим в практичній роботі психолога-консультанта.

Є, крім того, ряд істотних відмінностей хорошого, професійно підготовленого психолога-консультанта від поганого, професійно не цілком підготовленого. Ці відмінності стосуються того, як психолог-консультант поводиться по відношенню до клієнта в різних ситуаціях психологічного консультування, як він виходить зі скрутних випадків, які нерідко виникають в процесі проведення психологічного консультування.Наступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!