Методи і організація дослідження
Відео: Урок 12. Організація та методи соціологічного дослідження
У теоретичній частині дипломної роботи нами було розглянуто сучасний стан вивченості заявленої теми дослідження. З`ясовано, що в зарубіжній і вітчизняній психології ступінь вивченості проблеми професійної спрямованості особистості з одного боку досить висока, з іншого існують досить серйозні труднощі з понятійним апаратом і формуванням загальної стрункої теорії.У процесі формування дослідницьких завдань, виникла необхідність в проведенні експериментального дослідження з метою підтвердження гіпотези дипломного дослідження. Тепер же, в практичної частини, поєднуючи об`єктивні і суб`єктивні методи дослідження, з`ясуємо, що, якщо самооцінка має різні рівні сформованості, то це повинно знайти своє відображення в рівні професійної спрямованості студента.
Нами було обстежено 55 студентів-п`ятикурсників факультету психології Новосибірського Державного Педагогічного Університету. Випробовувані були мотивовані до участі в дослідженні отриманням зворотного зв`язку у вигляді надання результатів кожному випробуваному і необхідних роз`яснень. Рівень концентрації випробовуваних можна охарактеризувати як достатній, оскільки дослідження проходило в інтервалі з 9 до 14 годин.
1) В якості діагностичного інструменту, що виявляє рівень професійної спрямованості, була використана методика діагностики рівня професійної спрямованості студентів, розроблена Т. Д. Дубовицької (додаток 1).
Сутність психодиагностической процедури полягала в тому, що випробуваним було запропоновано відповісти на тест - опитувальник, який складається з 20 суджень і запропонованих варіантів відповіді і дозволяє визначити рівень професійної спрямованості студентів, що виражається в прагненні до оволодіння одержуваної професією і бажанні працювати по ній.
Високі показники по тесту свідчать про те, що студент прагне до оволодіння обраною професією, одержувана професія подобається йому-він хоче в майбутньому працювати і далі вдосконалюватися по даній профессіі- у вільний час займається справами, що стосуються майбутньої профессіі- має коло знайомих - фахівців в області обраної профессіі- вважає свою професію справою свого життя.
Низькі показники свідчать про те, що студент вимушено вчиться на даному факультете- надходження в даний університет обумовлено не інтересом до майбутньої професії і бажанням працювати по одержуваної спеціальності, а іншими прічінамі- він не бачить нічого хорошого для себе у своїй майбутній профессіі- хоче, по можливості змінити її, отримати іншу спеціальність і працювати по ній.
2) Для вивчення самооцінки в роботі використовувалася наступна методика: Тест-опитувальник «Ваша самооцінка» Б. І. Додонова (додаток 3). Запропонована методика дозволяє виявити самооцінку. Тут особистість може оцінити себе, свої можливості, якостей і місця серед інших людей обумовлено і беззастережно. Самооцінка відноситься до базисних якостей особистості. Саме вона багато в чому визначає взаємовідношення з оточуючими, критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач.
Досвід роботи з тестом опитувальником показує, що ця методика є досить надійним і інформативним інструментом для виявлення самооцінки.
Тест - опитувальник, складається з 32 суджень, на які можливі п`ять варіантів відповідей, кожен з яких кодується балами за схемою.
Хід обстеження: Випробуваному пропонується відповідно до вказівок інструкції відповісти на питання тесту. На кожне з суджень можливі п`ять відповіді за ступенем інтенсивності (дуже часто, часто, іноді, рідко, ніколи). Інструкції на опитувальному аркуші зазвичай не потребують будь - яких додаткових роз`яснень або коментарів. Опитування проводять індивідуально або в групах. Ми вибрали цей текст тому, що він легкий по засвоєнню завдань, не вимагає особливої підготовки, не займає багато часу при проведенні, цей тест вже пропонує систему заздалегідь продуманих питань, з відповідей на які роблять висновок щодо психологічних якостей піддослідних.
Вибір саме цих двох методик обумовлений темою, метою і гіпотезою дослідження, згідно з якими ми визначаємо наявність або відсутність взаємозв`язку між самооцінкою і професійною спрямованістю.
Наступний етап полягав у математичної та статистичної обробки отриманих даних, що дозволяє зробити висновок щодо необхідної нас проблеми. Кількісний аналіз даних проводився в програмі «Microsoft Excel» і був реалізований розрахунком ступеня узгодженості змін ознак за допомогою рангового коефіцієнта кореляції Спірмена (rS).
Вибір рангового коефіцієнта кореляції Спірмена заснований на рекомендації Е. В. Сидоренко [52, С. 32], яка, розглядаючи класифікацію психологічних завдань і методів їх вирішення, пропонує для виявлення ступеня узгодженості змін саме цей критерій.
У зв`язку з тим, що експериментальні дані, отримані за допомогою методик Т. Д. Дубовицької і Б. І. Додонова, представлені в порядкової шкалою (дана шкала класифікує ознаки на підставі критерію «більше - менше»), то їх слід ранжувати. Відзначимо, що для представлення даних в інтервального шкалою необхідно, щоб ця шкала була проградуірована в одиницях стандартного відхилення [52, С. 15]. Шкали Т. Д. Дубовицької і Б. І. Додонова не задовольняють цій умові. Ранжирування дані дозволяють застосувати коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, значення якого є підставою для фіксації наявності або відсутності взаємозв`язку між обстежуваних якостями студентів. Те чи інше значення рангового коефіцієнта кореляції Спірмена характеризує тісноту зв`язку між ознаками, яка може бути оцінена за шкалою Чаддока [36, С. 78] (табл. 1)
Таблиця 1
Шкала Чаддока для оцінки тісноти взаємозв`язку між параметрами
Відео: ЄДІ Біологія 1.1. Біологія як наука, методи пізнання живої природи
Відео: Корольова Н.Ю. "Навчальне дослідження і проектування"
Нульове значення рангового коефіцієнта кореляції Спірмена ще не означає, що взаємозв`язок між оцінюваними ознаками є статистично значущою. Для оцінки достовірності даного коефіцієнта застосовується t - критерій Стьюдента. При цьому слід зазначити той факт, що використання t - критерію Стьюдента для оцінки достовірності рангового коефіцієнта кореляції Спірмена без будь - яких обмежень допустимо лише тоді, коли дані є кількісними (тобто представленими в шкалі рівних відносин). Для якісних даних при застосуванні t - критерію Стьюдента потрібно, щоб були забезпечені умови нормальності першого і другого розподілів ранжируваних даних, а також дотримано вимоги рівності їх дисперсій [36, С. 80].
Отже, подальшим кроком математичної обробки експериментальних даних є перевірка вищевказаних умов. При цьому для перевірки гіпотези про нормальність розподілу використовується критерій? 2 Пірсона [16, С. 251]. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій реалізується за допомогою критерію Фішера [16, С. 207].
Після прийняття гіпотез про нормальність розподілу ранжируваних даних і рівність їх дисперсій t - критерій Стьюдента дозволяє зробити висновок про статистичної значущості (або відсутності статистичної значущості) рангового коефіцієнта кореляції Спірмена.
Відзначимо, що в цілому надійність і вірогідність кореляційних висновків експериментального дослідження забезпечувалася наступними факторами.
1. дотримуватися вимог однорідності об`єктів. Це досягалося одноразовим проведенням всіх вимірювань і дотриманням суворої послідовності заповнення опитувальників.
2. дотримуватися вимог достатнього числа спостережень. Загальна кількість спостережень - 55.
3. Оцінка достовірності коефіцієнта кореляції була проведена за допомогою t - критерію Стьюдента.
У наступному параграфі представимо емпіричні результати досліджуваних психологічних даних.
Поділитися в соц мережах:
Схожі
