lovmedukr.ru

Висновок

Вирішуючи перше завдання, ми провели теоретичний аналіз проблеми професійної спрямованості, спираючись на феноменологію явища і різні психологічні теорії. Нами було з`ясовано, що незважаючи на існування безлічі підходів до проблеми професійної спрямованості, загальноприйнятої теорії професійної спрямованості немає, як немає і єдиного розуміння проблеми. Спрямованість особистості сучасними вченими розуміється як мотиваційна обумовленість дій і вчинків людини конкретними життєвими цілями, джерелами яких є як його базові потреби, так і вимоги суспільства до його особистості. Відзначимо, що існують різні визначення поняття «спрямованість». Так, С. Л. Рубінштейн визначав спрямованість особистості як її «динамічну тенденцію». Вчений вважав, що в діяльності проявляється характер людини, що отримує вираження в спрямованості його дій і вчинків, його темперамент і здібності, які, в свою чергу, обумовлюють досконалість виконання [46- С. 129]. А. Н. Леонтьєв зіставляв поняття спрямованості особистості як «смислоутворюючий мотив» в той час як Б. Г. Ананьєв вказував на існування «основною життєвою спрямованості» особистості. Однак найчастіше в науковій літературі під спрямованістю розуміють сукупність стійких мотивів, що орієнтують діяльність особи і щодо незалежних від ситуації, що склалася.

При вирішенні другого завдання нами була розкрита психологічна природа самооцінки, показані її структура, походження, механізми і функції. На основі аналізу робіт Л. І. Божович, І. С. Кона, С. Л. Рубінштейна, А. Бандура, У. Джеймс та інших ми можемо сказати, що одним з основних умов розвитку особистості є прийняття себе, серйозне і шанобливе ставлення до самого себе як до людини. У студентському віці формується вміння самоаналізу, самоспостереження і рефлексії, здатність аналізувати власні результати і, тим самим, оцінювати себе. Становлення особистості включає в себе забезпечує цілісність психологічного образу відносно стійкий образ «Я», тобто уявлення про самого себе. Психологи розглядають прийняття себе як основу того складного психологічного утворення, яке називається «Я-концепція». Самооцінка здійснюється шляхом порівнювання ідеального «Я» з реальним, але в цьому віці ідеальне «Я» ще всебічно не оцінено самою особистістю. Це об`єктивна суперечність в розвитку особистості молодої людини може викликати у нього внутрішню невпевненість в собі.

На етапі вирішення останнього завдання ми мали виявити наявність взаємозв`язку самооцінки і професійної спрямованості студентів.



Між показниками рівня професійної спрямованості і самооцінкою виявлена статистично значуща кореляція на рівні значущості? = 0,05.

Таким чином, наша гіпотеза про існування взаємозв`язку професійної спрямованості та самооцінки підтвердилася.

Успішне виконання поставлених завдань дозволяє нам говорити про виконання мети даного дослідження.

Безумовно, результати нашого дослідження не є фінальною крапкою у визначенні напрямків дослідження професійної спрямованості та самооцінки. Феномен професійної спрямованості як і раніше пропонує широке поле для діяльності дослідників - психологів.

В цілому, мета дослідження досягнута, завдання вирішені, гіпотеза знайшла своє підтвердження.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;
Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Висновок