Основні напрямки вимірювання особистого і професійного розвитку

Відео: "Особиста сила. Перше коло сили". Сергій Шлейко. світ Реальності

Поряд з знанням того, як проводиться процедура вимірювання або як влаштована відповідна вимірювальна шкала, дуже важливо уявляти основні напрямки, в яких проводиться вимірювання при оцінюванні особистісного і професійного розвитку.

Якщо цю оцінку розглядати на прикладі державної служби, то в першу чергу важливо оцінити такі аспекти особистості і професіонала як професійні знання, життєвий і професійний досвід і, звичайно, особистісні якості. Зокрема, для глав адміністрацій районів "ваги" цих груп якостей розподіляються наступним чином (в%):



знання 17

Особистісні якості 40

досвід 43





Найчастіше на якісному рівні професійні знання оцінюються за допомогою процедури кваліфікаційного іспиту. Якщо вимоги до знань професіонала досить добре формалізовані і стійкі, то можлива розробка кваліфікаційних тестів (в тому числі і комп`ютерних) за допомогою яких проводиться кількісний вимір цього важливого аспекту особистісного і професійного розвитку. Поряд з професійними знаннями можна оцінювати загальні розумові здібності, що становлять фундамент для швидкого засвоєння нових професійних знань. Використання класичних тестів інтелекту, що дозволяють визначити IQ: тесту Векслера, Стенфорд-Біне, Амтхауера, Равена і Кеттела іноді в обмежених масштабах застосовується в практиці центрів оцінки персоналу. Основним недоліком цих методик є їх значна трудомісткість і висока вартість їх практичного застосування. Крім того, при проведенні професійного відбору, для кількісного виміру широкого спектра знань претендентів на посаду іноді використовують деякі тести розумових здібностей, наприклад тест КОТ (Короткий відбірковий тест, адаптований варіант відомого "самопріменяющегося тесту розумових здібностей" Отіса). З аналогічною метою можна використовувати шкалу З тесту Кеттела. Перевагою цих тестів є їх простота, мале час проведення тестування (15-20 хвилин) і зручність інтерпретації індивідуально отриманих результатів. Однак застосування таких тестів доцільно тільки для порівняно низько кваліфікованих професій.

Крім розумових здібностей важливо оцінити і інші особистісні якості, такі як відповідальність, ретельність, чесність, розсудливість, авторитетність, здатність до передбачення, до прийняття рішень, до керівництва, комунікативні здібності та багато інших.

На практиці основними засобами якісної оцінки особистісних і професійних особливостей є експертна оцінка, біографічні методи. В якості додаткових методів для кількісного виміру особистісних якостей можна застосовувати психологічне тестування, в тому числі і комп`ютерне.

Експертна оцінка є провідним методом оцінки особистості і професіонала, виходячи з принципу "оцінює система повинна бути не менш складною, ніж об`єкт оцінки". Вона може спиратися на аналіз результатів діяльності (її кількісних показників та оцінок якості) або на особисту співбесіду експерта з оцінюваним особою. За методикою аналіз результатів діяльності близький до контент-аналізу. Особисту співбесіду зазвичай проводиться у вигляді структурованого (або фокусированного) інтерв`ю. Обидва підходи вимагають досить високої кваліфікації експерта, в іншому випадку їх застосування призводить до значних суб`єктивних спотворень отриманих результатів. Конкретні методи експертної оцінки представлені на початку розділу, під час обговорення рівнів виміру.

Важливим практичним прикладом експертної оцінки є процедура атестації. При проведенні атестацій в якості експертів зазвичай вибираються люди, досить добре знайомі з атестуються і його роботою, тому вони можуть і не використовувати згаданих вище спеціальних методів експертної оцінки. Для зниження суб`єктивних спотворень при атестації використовується зіставлення думок декількох експертів, однак і в цьому випадку як правило виходить тільки якісна оцінка.

Останнім часом намітилася тенденція до використання таких експертних методів оцінки працівників, які функціонально виходять за рамки тільки оцінки. Наприклад, метод ділової дискусії дозволяє зробити самого оцінюваного основним інструментом оцінки. Ще ширші можливості ділових ігор, в рамках яких створюються ігрові ситуації, близькі до реальних. Завдання оцінюється полягає в тому, щоб на основі аналізу проблемної ситуації прийняти оптимальне рішення. Основна проблема при проведенні таких ігор полягає в розробці набору проблемних ситуацій. Крім того, сам процес підготовки і проведення гри дуже трудомісткий. Однак, крім функції оцінки, використання гри дозволяє ефективно підвищувати кваліфікацію працівників.

Крім того експертна оцінка може виступати в якості постійного робочого інструмента керівника. В цьому випадку вона набуває форми оціночного співбесіди, яке керівник регулярно проводить з підлеглими, що дозволяє організувати більш тісну зворотний зв`язок "керівник - підлеглий" і сприяє виробленню максимально реалістичних планів в поєднанні з посиленням трудової мотивації підлеглих.

Психологічне тестування передбачає застосування для кількісного виміру особистісних і професійних якостей спеціально розроблених і стандартизованих психологічних тестів. Найбільш часто використовуються методики тестування рис характеру (скажімо, тести Кеттела і MMPI), станів і спрямованості особистості (наприклад, профорієнтаційний тест Клімова, тест Рокича, семантичний диференціал). Використання в ході діагностики комп`ютерів дозволяє істотно спростити процедуру пред`явлення стимульного матеріалу і обробки результатів тестування, зніме деякі психологічні бар`єри, які спотворюють відповіді тестованого.

Важливою тенденцією в розробці психодіагностичних методик є все більша орієнтація на проектні методики дослідження особистості, що дозволяє отримати про неї більш об`єктивні відомості. Класичним прикладом застосування проективних методик для дослідження настільки "закритої" області, як ціннісні орієнтації, є застосування для цієї мети методики семантичного диференціала або методики "Цінності та нормативи".

Біографічні методи багато в чому органічно доповнюють результати тестування і експертизи, дозволяючи зрозуміти передісторію особистості, ті особливості її життєвого шляху, які роблять серйозний вплив на її актуальний стан. Арсенал біографічних методів досить широкий, проте їх застосування вимагає серйозної попередньої підготовки. Біографічний метод має як якісні, так і кількісні варіанти. Зокрема, якщо деякі факти біографії інтерпретуються в позицій психоаналізу, то відповідний метод називається психобіографічний. Для кількісної оцінки життєвого досвіду особистості можна використовувати методику структурної оцінки особистісно-професійного потенціалу на основі стандартизованого опису життєвого шляху. У той же час важливо пам`ятати, що стрибкуватість процесу розвитку особистості не дозволяє гарантувати майбутні високі результати роботи на підставі колишніх досягнень.

Використання біографічних методів оцінки особистісного і професійного розвитку виявляється надзвичайно корисним для розуміння динаміки розвитку особистості професіонала в масштабах життєвого шляху, доповнюючи тим самим інші методи оцінки цих якостей. Крім того, саме біографічні методи найкраще підходять для оцінки і вимірювання життєвого досвіду професіонала, що є в багатьох випадках ключовим критерієм.

Важливим елементом якісного оцінювання особистісних якостей виступає самооцінка, дана або у вільній формі, наприклад у вигляді автобіографії, або структурована по ключовим розділах.

Необхідно підкреслити, що тільки комплексне використання представлених вище засобів якісної оцінки і кількісного виміру особистісних і професійних якостей дозволяє отримати достовірну інформацію про розвиток особистості і професіонала, а також повідомить про внутрішні протиріччя її розвитку.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!