Висновок

На закінчення дисертації підводяться підсумки дослідження, узагальнюються результати вирішення поставлених завдань, вказуються перспективи подальшого наукового пошуку і перспективи використання отриманих результатів, а так же формулюються основні висновки:

1. Готовність до професійної діяльності являє собою сукупне психологічне новоутворення початкових етапів професіоналізації, що складається в спрямованості і здатності суб`єкта виконувати обрану професійну діяльність відповідно до нормативних вимог. Вона виникає до кінця періоду професійної підготовки в результаті поетапного формування її послідовних проявів у вигляді готовності до усвідомленого вибору професії психолога освіти і готовності до навчально-професійної діяльності з оволодіння даною професією в ході професійного самовизначення на довузівської етапі, готовності до виконання професійної діяльності в ході професійного навчання на вузівському етапі професіоналізації.

Вивчення готовності в системі професіоналізації як цілісного безперервного процесу становлення суб`єкта розкрило її тісний взаємозв`язок, але не тотожність з професійною компетентністю. Характеристика професіоналізації як поетапного сходження суб`єкта від готовності до професійної компетентності, а потім до професіоналізму і майстерності, дозволила співвіднести готовність і компетентність як прогностичну характеристику успішності майбутньої діяльності і її реалізованість в уже виконуваної фахівцем діяльності.

2. Готовність до професійної діяльності являє собою поетапне багаторівневе утворення зі складною структурою, утвореною суб`єктним і об`єктним рівнями, відповідними їм видами (психологічна, спеціальна), підвидами (особистісна, мотиваційна, когнітивна і теоретична, практична), взаимопроникающими компонентами (орієнтаційний, мотиваційний, особистісний, операційний) як вихідними структурними складовими готовності, що зв`язують її види та підвиди в цілісну систему. Встановлено в якості базового механізму формування готовності гетерохронность становлення структурних компонентів, що визначає його поетапний характер: в ході формування готовності до вибору професії і до навчально-професійної діяльності з оволодіння нею на довузівської етапі закладається основний зміст мотиваційного і орієнтаційної компонентів готовності- в ході розвитку готовності до виконання діяльності на вузівському етапі формується операційний компонент, а також забезпечується закріплення і до-розвинений ие перших двох компонентів-особистісний компонент готовності піддається необхідного розвитку і корекції протягом обох етапів професіоналізації.

3. Зміст готовності до професійної діяльності психолога освіти представлено в ході системного психологічного аналізу даної професійної діяльності. В результаті проекції основних проявів суб`єктної і об`єктно-предметної підсистем психолого-педагогічної діяльності на структуру готовності в роботі виділено два види її критеріїв: інтегральні та конкретні.

Інтегральні критерії готовності майбутнього психолога освіти представлені двома групами: критерії готовності абітурієнта до навчально-професійної діяльності з оволодіння професією (мотиви вибору професії психолога, соціальний інтелект, емпатія, якість загальноосвітніх знань і умінь продуктивної навчально-пізнавальної діяльності) і критерії готовності випускника до професійної діяльності психолога освіти (професійна спрямованість, інтернальність і професійна підготовленість).

Конкретні критерії готовності представлені десятьма видами ключових компетенцій психолога освіти по 115 ознаками, з яких 50 відносяться до компетенцій професійної діяльності, виділеним відповідно до психологічної структурою діяльності психолога освіти в рамках теорії системогенеза.

Експертна оцінка рівнів розвитку компетенцій психолога освіти, достатніх і необхідних випускнику вузу і фахівця з досвідом, дозволила отримати профіль готовності і профіль компетентності даного фахівця. Профіль готовності (відображає мінімально необхідний для успішного початку самостійної психолого-педагогічної діяльності рівень розвитку компетенцій) істотно нижче рівня профілю компетентності (відображає рівень адаптованого в професії психолога освіти): достовірні відмінності встановлені по всьому десяти видів компетенцій і десяти групам компетенцій професійної діяльності.



4. Проблема формування готовності до професійної діяльності психолога освіти на концептуальному рівні вирішена в роботі через створення спеціальних психолого-педагогічних умов розвитку послідовних новоутворень готовності на основі наступності і неперервності довузівської та вузівської етапів професіоналізації. Психолого-педагогічна модель реалізації концепції, що відбиває в чотирьох макромодулях завдання, зміст, етапи, форми, технології формування готовності психолога освіти до діяльності, характеризується експліцитно, що забезпечує системний опис предмета дослідження, логічну послідовність, ясність механізмів і умов досягнення готовності до професійної діяльності. Апробація концептуальної моделі в багаторічній практиці професійної підготовки психолого-педагогічних кадрів на довузівської та вузівському етапах, підтвердила, що вона є робочою (діючої) моделлю забезпечення якості підготовки фахівців, відповідного вимог, що змінюються соціального замовлення та сучасним освітнім умовам.

5. Формування готовності майбутнього психолога освіти до професійної діяльності як сукупного психологічного новоутворення початкових етапів професіоналізації здійснюється поетапно.

На довузівської етапі формується здатність до свідомого вибору професії, основу якого становить стійкий інтерес до діяльності психолога освіти як домінуючий мотив професійного вибору. Механізмом формування готовності до професійного вибору є конгруентність адекватних образу професії психолога освіти, образу себе і образу свого професійного майбутнього.

Здатність суб`єкта ефективно навчатися професійної діяльності психолога освіти так само формується на довузівської етапі професіоналізації. Механізмом її формування виступає рефлексія уявлень про навчально-професійної діяльності, освоєння і відпрацювання навчально-пізнавальних дій, що забезпечують успішність навчально-професійної діяльності у вузі.

На вузівському етапі професіоналізації формується готовність до виконання професійної діяльності, механізми якої диференціюються відповідно до компонентами професійно-освітнього середовища, що забезпечує розвиток студента як суб`єкта майбутньої діяльності. У просторово-предметному компоненті механізмом формування готовності до виконання діяльності є самопроектування індивідуальної траєкторії професійно-особистісного розвитку майбутнього психолога освіти через надання можливості самостійного вибору векторів освітнього маршруту. В організаційно-технологічному компоненті реалізується механізм трансформації знань і умінь студента в професійні компетенції, що складається в екстеріорізаціі засвоєних знань в практичні дії, в здатність використовувати їх в діяльності.

6. Реалізація концептуальної моделі формування готовності майбутнього психолога освіти до професійної діяльності забезпечена сукупністю розроблених і описаних в дослідженні психолого-педагогічних технологій (освітніх і моніторингових), основу яких склали етапи і механізми формування готовності до діяльності.

Формування і оцінка новоутворень готовності до професії на довузівської етапі здійснюється в рамках освітньо-розвиваючої технології дворічного профільного навчання та психодіагностичної технології комплементарного професійно орієнтованого підбору абітурієнтів, готових до оволодіння професією психолога освіти. Формуванню готовності на вузівському етапі служать технології випереджаючої додаткової освітньої підготовки та суб`єктної організації навчально-професійної діяльності майбутнього психолога освіти. Оцінці готовності на вузівському етапі присвячена вдосконалена технологія підсумкової державної атестації випускників.

Розроблені технології мають практичне значення для сучасного етапу модернізації вітчизняного освітнього простору, що переживає брак апробованих психолого-педагогічних технологій, що дозволяють реалізовувати ідеї компетентнісної парадигми в освітній практиці.

7. Експериментальна перевірка розроблених технологій підтвердила їх ефективність. Технології формування готовності до професійної діяльності на довузівської етапі професіоналізації сприяють розвитку мотиваційного і орієнтаційної компонентів готовності і формують готовність старшокласників до вибору професії психолога освіти і до навчально-професійної діяльності з оволодіння нею. Це виражається в усвідомленому, внутрішньо мотивовану виборі професії психолога, в подальшій задоволеності і успішності навчально-професійної діяльності з освоєння даної спеціальності у ВНЗ. Дані технології, з одного боку, значно активізують роль професійно-визначається суб`єкта в плануванні своїх життєвих і професійних перспектив, формуючи відповідальність за прийняті рішення та їх подальшу реалізацію, з іншого боку, істотно підвищують якість контингенту абітурієнтів і студентів.

Технології формування готовності на вузівському етапі професіоналізації забезпечують якісно вищий рівень розвитку операціонального компонента готовності майбутнього психолога освіти до професійної діяльності. За виділеними критеріями готовності виявлені достовірні відмінності експериментальних і контрольних груп.

Вивчення конкретних критеріїв готовності у вигляді компетенцій психологів освіти, які навчалися в умовах реалізації описаної концепції, показало, що реалізовані технології сприяють екстеріорізаціі засвоюваних студентами знань і умінь в здатність їх практичного використання в майбутній діяльності, тобто в професійні компетенції. Компетенції випускників, які навчалися в рамках традиційної парадигми підготовки психологів, розвинені достовірно нижче рівня, необхідного початківцю самостійну діяльність фахівця. «Зуновскій» підхід забезпечує відповідне експертного профілю готовності розвиток лише двох кластерів компетенцій - «компетенції пізнавальної діяльності» та «компетенції в предметі психолого-педагогічної діяльності».

Вивчення інтегральних критеріїв готовності до професійної діяльності у майбутніх психологів освіти так само підтвердило ефективність розроблених технологій. Випускники, які навчалися в умовах концептуальної моделі формування готовності, характеризуються достовірно вище розвиненою професійною спрямованістю, интернальностью (соціальною зрілістю, відповідальністю і самоконтролем) і професійної (психолого-педагогічної і практичної) підготовленістю до діяльності.

8. Сукупність розроблених на основі виділених механізмів технологій формування готовності до професійної діяльності на довузівської та вузівському етапах забезпечує системну суб`єктно-діяльнісної професіоналізацію майбутнього психолога освіти. Встановлено якісні відмінності професійного розвитку психологів освіти до кінця першого року самостійної професійної діяльності. У психологів освіти, які навчалися в умовах обгрунтованої концепції, виявлено тісний взаємозв`язок професійної спрямованості та компетенцій, які утворюють ядро компетентності початківця фахівця. Це свідчить про те, що виявлені механізми формування готовності майбутнього психолога освіти до професійної діяльності і розроблені відповідно до них психолого-педагогічні технології спрямовані на збільшення психіки суб`єкта майбутньої професійної діяльності, її збагачення професійно-орієнтованим змістом, забезпечуючи тим самим амплификацию як альтернативу інтенсифікації початкових етапів професійного онтогенезу особистості.

Таким чином, отримані результати підтверджують висунуту нами сукупність гіпотез про зміст, етапи, механізми та умови формування готовності майбутнього психолога освіти до професійної діяльності, дозволяючи оцінити запропоновані концепцію, модель та технології як обгрунтовану й ефективну систему суб`єктно-діяльнісної професіоналізації фахівця на її початкових етапах.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!