Невідкладна допомога вагітним з гестозом важкого ступеня

Відео: Гестоз при вагітності Прееклампсія вагітних

Надання невідкладної допомоги вагітним з гестозом важкого ступеня необхідно починати якомога раніше, на догоспітальному етапі (будинки, в жіночій консультації, в машині СМП).

1. Найголовніше захід - створення лікувально-охоронного режиму шляхом нейролептанал`гезіі. З цією метою внутрішньовенно або внутрішньом`язово слід почати введення 2 мл 0,5% розчину седуксену і 1 мл 2,5% розчину пшюльфена (або 2 мл 1% розчину димедролу) - внутрішньом`язово або внутрішньовенно 2 мл 0,25% розчину дроперидола (під контролем АТ!). Нарколепсию можна посилити введенням 1 мл 2% розчину промедолу або 1 мл 0,005% розчину фептаніла.

2. Внутрішньом`язово вводять 3-4 мл 1% розчину дибазолу і 2-4 мл 2% розчину папаверину гідрохчоріда.

3. Необхідно почати введення 25% розчину магнію сульфату по одній з нижче наведених схем.

Магнію сульфат має такі властивості:

- надає заспокійливу дію на центральну нервову систему-

- зменшує судомну готовність-

- має гіпотензивну дію-

- володіє діуретичним ефектом.



25% розчин магнію сульфату широко використовують в акушерській практиці, його можна вводити:

- за загальноприйнятою схемою Бровкіна внутрішньом`язово 24 мл, що відповідає 6 г сухої речовини 25% розчину магнію сульфату 4 рази через 4 ч. Препарат вводять разом з 5 мл 0,5% розчину новокаїну в верхньо квадрант сідниці довгою голкою обов`язково на тлі попередніх нейролептоанальгезіі (седуксен , дропе-рідол, димедрол) або нарколепсії (седуксен, димедрол), так як біль може спровокувати напади еклампсіі-

- першу ін`єкцію 25% розчину магнію сульфату можна зробити внутрішньовенно в кількості 10-12 мл на 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, а наступні ін`єкції - внутрімишечно- швидкість внутрішньовенного введення препарату 16-18-30 кап. / мін.-

- при важких формах гестозу можна ввести внутрішньовенно крапель-но 30 мл 25% розчину магнію сульфату, що відповідає 7,5 г сухої речовини, розведеного в 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, швидкість введення лікувальної суміші 100 мл протягом першої години, а потім 15 -30 кап. / хв. під медичним наглядом АТ, частоти дихання і вираженості колінних рефлексів.

У будь-якому варіанті дата і час введення магнію сульфату повинні бути вказані в супровідному листі!

4. В якості гіпотензивних засобів при наданні невідкладної допомоги жінкам з гестозами можуть бути використані такі препарати: сублінгвально апрессин по 0,01 г або анапріпін по 0,01 г, або клофелін в таблетках по 0,000075 г або 0,00015 г-при АТ 160/100 і вище клофелін може бути використаний підшкірно, внутрішньом`язово або внутрішньовенно в дозі 0,5-1 мл 0,01% розчину, для внутрішньовенного введення розчин клофеліну розводять в 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

5. Якщо гестоз протікає на тлі гіпертонічної хвороби, то можна (дуже обережно!) Вводити такі препарати як імехін, пеп-таміп, бензогексопій, піфедепіп, натрію нітропрусид. З метою профілактики некерованою гіпотензії небажано зниження систолічного артеріального тиску у вагітних менш 135-140 мм рт. ст., різке зниження артеріального тиску викликає тахікардію у внутрішньоутробного плоду.

6. З метою профілактики гіпоксії внутрішньоутробного плода вводять 3 мл 5% розчину аскорбінової кислоти і 5 мл 5% розчину упітіола в 20 мл 40% розчину глюкози.

7. Обов`язковим компонентом лікування важких форм гестозу є інфузійна терапія. З цією метою внутрішньовенно крапельно доцільно введення, мафусол 400 мл-при його відсутності починають введення одного з полііонних розчинів або трисоль, або дисоль, або хлосоль в кількості 200-250 мл, або лакпюсдль 500 мл. Обсяг інфу-Зіон терапії при гестозі важкого ступеня, прееклампсії, еклампсії не повинен перевищувати 600-800 мл (при збереженому діурезі!).

8. Для поліпшення реологічних властивостей крові внутрішньовенно крапельно вводять 400 мл реополіглюкіну, реоглюман або рондекс.

9. При вираженій тахікардії застосовують серцеві глікозиди: 0,5-1 мл 0,05% розчину строфантину або 0,5-1 мл 0,06% розчину корглюкопа внутрішньовенно в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

10. У кінці інфузії внутрішньовенно струменево вводять 10 мл 2,4% розчину еуфіліну.

II. При відсутності ефекту від проведеної терапії у вагітних з гестозом важкого ступеня застосовують діуретичні препарати. На тлі інфузійної терапії вводять лазикс в дозі 20-40-60-80 мг в залежності від порушень водно-сольового обміну і симптомів набряку мозку.

12. Лікування гестозу проводять на тлі обов`язкової апаратної інгаляції киснево-повітряної суміші. Вагітні (породіллі) з

важкою формою гестозу після надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі підлягають екстреної доставки в пологовий будинок, що спеціалізується на лікуванні важких форм гестозів вагітних.

Транспортування хворих виробляють в горизонтальному положенні з піднятою верхньою частиною тулуба. Доставка хворих з вираженим гіпертензійним синдромом, симптомами набряку головного мозку, порушенням зору, дихальною недостатністю, анурією проводиться реанімаційно-хірургічної бригадою (РХБ). Лікування (ШВЛ, внутрішньовенне введення розчинів) важких хворих триває під час транспортування до моменту передачі хворих чергового лікаря акушерського стаціонару. Подальше комплексне інтенсивне лікування важких форм гестозу має проводитися тільки в умовах стаціонару. Зменшити ознаки гестозу можливо, але вилікувати хвору можна тільки після пологів. Пологи (або через природні статеві шляхи, або шляхом кесаревого розтину) становлять велику небезпеку для здоров`я жінки. Лікування гестозу продовжують в післяпологовому періоді.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!