Форми стенозирующего дуоденального папиллита
Загальноприйнятою класифікації стенозирующего дуоденального папиллита поки немає. Як уже зазначалося, по патогенезу виділяють вторинні захворювання, пов`язані головним чином з жовчнокам`яну хворобу, і первинні, ймовірно, що виникають в результаті місцевих інфекційних процесів, що протікають переважно в лімфатичної системи.
За морфологічними ознаками виділені три основні форми стенозуючого дуоденального папиллита:
- запально-склеротичних, що відрізняється різним ступенем вираженості фіброза- на ранніх стадіях при гістологічному дослідженні видно гіпертрофія і дегенеративні зміни клапанного апарату великого дуоденального сосочка з наявністю круглоклітинних інфільтратів, а також фіброзної тканини-в деяких випадках видно практично одна фіброзна тканину;
- фіброкістозний форма, при якій поряд з явищами фіброзу видно велику кількість дрібних кіст, нерідко представляють собою різко розширені Периканалікулярна залізяки, здавлені гіпертрофованими м`язовими волокнами;
- аденоміоматозная форма, що характеризується аденоматозної гіперплазію Периканалікулярна залоз, гіпертрофією волокон гладкої мускулатури, розростанням фіброзних волокон (фіброаденоміоматоз) - часто спостерігається у літніх людей.
Орієнтовна формулювання діагнозу:
- жовчнокам`яна хвороба, холедохолітіаз, помірний стеноз великого дуоденального сосочка;
- парафатеральний дивертикул, стеноз великого дуоденального сосочка середньої тяжкості - помірний больовий синдром, повторні короткочасні холестатичні жовтяниці;
- постхолецистектомічний синдром, важка форма стенозирующего дуоденального папиллита з вираженим болем і частою блювотою.
A.І.Xaзaнoв
Поділитися в соц мережах:
Схожі
