Фізичні навантаження при інфаркті міокарда
При інфаркті міокарда виключно важливий руховий режим. Оскільки м`яз серця в зоні некрозу піддається миомаляции і лише потім формується рубцева тканина, надмірна і дуже рання фізичне навантаження, що призводить до посиленої роботи серця, підвищеному внутрішньошлуночкову тиску, небезпечна не тільки прогресуванням ішемії міокарда, а й небезпекою виникнення аневризми міокарда і навіть його розриву.
З іншого боку, гіподинамія погіршує загальну гемодинаміку, не сприяє розвитку коронарних колатералей, погіршує метаболічні процеси в міокарді, знижуючи в ньому інтенсивність репаративних процесів, сповільнюючи і послаблюючи освіту в зоні некрозу рубцевої тканини.
Індивідуальний руховий режим хворих на інфаркт міокарда повинен сприяти більш швидкому розвитку репаративних процесів в зоні некрозу, появі колатеральногокровообігу, відновленню і стабілізації гемодинамічних показників і в той же час не створювати надмірного навантаження на міокард, не викликати його ішемії і тим більше не приводити до таких ускладнень , як аневризма міокарда, розрив серця і т. п.
Після стаціонарного етапу реабілітації хворі інфарктом міокарда при наявності відповідних показань направляються в санаторні відділення для доліковування, а потім (або після стаціонару) продовжують лікування в поліклінічних умовах, з дотриманням усіх принципів комплексного лікування.
B.B.Гopбaчeв
