Психологічне забезпечення освітнього процесу

Відео: Відеорепортаж про Психологічною службі ДонНТУ

Психологічне забезпечення освітнього процесу в нашій країні пережило кілька етапів розвитку. Перші спроби практичного застосування психологічних знань в навчанні робилися на рубежі XIX і XX ст. У той час отримала розвиток педологія-наука про розвиток, зростаючому людині, яка охоплює всі його соціально-біологічні особливості. У 20-30-ті роки минулого століття психологічне і педологического забезпечення освіти розвивалося дуже інтенсивно і різного роду служби набули широкого поширення. В практику освіти впроваджувалися різноманітні тести, на їх основі робилися висновки про рівень розвитку дітей, про професії, які їм необхідно вибрати, про переведення в спеціалізовані школи і т. Д. У 1936 р всі роботи щодо психологічного забезпечення освіти були припинені, на довгі роки зупинено розвиток таких галузей психології, як вікова психологія, психодіагностика, практична психологія та ін.

Лише з середини 60-х років поновили дослідження в цих галузях і пошук умов застосування їх результатів в школі. У порядку експерименту в системі освіти почали працювати психологи - співробітники науково-дослідних інститутів, викладачі вузів, які проводили в школах і ПТУ наукові дослідження, студенти, які проходили практику. Перша офіційна шкільна психологічна служба виникла в 1975 р в Естонії (що була у той час республікою СРСР). З 1991 р в школах офіційно введені ставки шкільних психологів (нині педагогів-психологів).

В даний час головною метою психологічного забезпечення освіти є створення умов, сприятливих як для навчання і розвитку учнів, так і для професійного зростання педагогів. Не забуті і батьки. Робота з ними також входить в обов`язки педагога-психолога. Таким чином, мета роботи щодо психологічного забезпечення освітнього процесу можна сформулювати як підвищення психологічного благополуччя дітей, педагогів та інших учасників освітнього процесу.

Серед основних завдань роботи щодо психологічного забезпечення освітнього процесу можна виділити:

1. Зниження рівня шкільної дезадаптації (нездатність дитини пристосуватися до школи, її умов і вимог). Рішення даного завдання здійснюється за наступними напрямками: робота з дітьми під час вступу до школи, коли їх знайомлять з особливостями навчання в школі, її правилами, сприяють встановленню взаємовідносин дітей з однокласниками і педагогамі- допомогу дітям будь-якого віку при виникненні труднощів у навчанні або у взаєминах з іншими дітьми або педагогами, відхилень у поведінці.



2. Допомога педагогам в організації індивідуалізації навчання - діагностика індивідуальних особливостей дітей і консультації для педагогів з метою побудови навчальних планів і завдань, максимально враховують особливості дітей і рівень їх розвитку.

3. Допомога педагогам у вирішенні проблем, що виникають в процесі навчання і виховання учнів та роботи з учнівськими колективами.

4. Підвищення навчальної та педагогічної мотивації (мотивація - спонукання організму, що викликає його активність в певному напрямку). Якщо дитина вчиться цілеспрямовано, т. Е. Має розвинену мотивацію, то підвищуються його бажання вчитися і успішність. Те ж відбувається і в роботі педагогів. Тому розвиток мотивації - невід`ємна частина роботи педагога-психолога.

5. Зниження тривоги перед майбутнім. Випускники школи в усі часи відчували певну тривогу перед майбутньою самостійним життям. У соціально і економічно нестабільному суспільстві рівень тривожності випускників підвищується. Його зниження сприяють психологічне консультування і навчання молодих людей навичкам, необхідним для самостійного життя.

6. Підвищення рівня професійної інформованості, життєвого і професійного самовизначення, формування навичок ефективної поведінки на ринку праці у випускників шкіл та професійних навчальних закладів.

7. Підвищення психологічної компетентності керівників освітніх установ, педагогічних працівників та батьків.

Реалізація даних і інших завдань дозволить істотно підвищити якість освіти. В даний час педагоги-психологи мають у своєму розпорядженні сучасними методами, методиками та технологіями роботи, що дозволяють ефективно вирішувати поставлені завдання.

Шкільна психологічна служба досі перебуває на етапі становлення та інтенсивного розвитку. У ній не все усталене, часом незрозумілі критерії оцінки роботи педагогів-психологів, показники ефективності діяльності фахівців і центрів, показники психологічного благополуччя і розвитку особистості дитини в освітній період, іноді не вистачає стандартизованого і сертифікованого інструментарію. Роботи педагогів-психологів заважає низький рівень оснащеності діяльності (обладнання кабінетів, наявність сучасних діагностичних і корекційних засобів), що збільшує трудомісткість багатьох видів робіт, знижує їх ефективність. Однак високий рівень володіння методами і методиками може значно підвищити ефективність роботи навіть при поганому технічному оснащенні. Сучасний етап розвитку психологічної служби в школі дозволяє спеціалісту повністю виразити себе в роботі, привнести в неї нове, що відповідає його ідеалам, цінностям, професійним уподобанням.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!