Підбір лікарської терапії у хворих із систолічною хсн

Оптимальний вибір ЛЗ і їх комбінацій для лікування систолічною ХСН визначається тяжкістю серцевої недостатності (ФК по NYHA), а також наявністю або відсутністю тих чи інших клінічних проявів СН:

o синусового ритму або миготливої аритмії-

o тахікардіі-

o набряковогосиндрому і ознак застою крові в легких-

o гіпотензії і т.п.

Велике значення має також характер і тяжкість основного захворювання, на тлі якого розвинулася СН, а також наявність деяких ускладнень основного захворювання і ХСН (аритмій, схильності до гіперкоагуляції, внутрішньосерцевих тромбів, електролітних порушень і т.д.).

Існує кілька орієнтовних схем вибору лікарської терапії у хворих ХСН (Ю.Н. Беленко). Так, у хворих з початковими стадіями СН (ФК I-II по NYHA) і збереженим синусовим ритмом (рис. 2.51, а) на першому етапі підбору лікарської терапії призначається один з інгібіторів АПФ. На другому етапі до інгібітору АПФ може додаватися діуретик (при наявності у хворого набряковогосиндрому) або b-адреноблокатор (при наявності синусової тахікардії). Якщо виявляється, що у хворого, незважаючи на помірні клінічні прояви СН, є значна систолічна дисфункція (ФВ менше 30%) або виявляється артеріальна гіпотензія, на третьому етапі лікування можливе призначення серцевих глікозидів. Крім того, за свідченнями до такого лікування можуть додаватися альдактон (верошпирон), антиаритмічні препарати і антикоагулянти, а також нітрати, аспірин і т.п.

Мал. 2.51. Орієнтовна схема вибору лікарської терапії хворих з початковими стадіями ХСН (ФК I-II по NYHA): а - при збереженні синусового рітма- б - при постійній формі миготливої аритмії.

Д - діуретікі- ІАПФ - інгібітори АПФ- СГ - серцеві глікозіди- П / ар - протівоарітміческіесредства- АА - антагоністи альдостерона- АК - антікоагулянти- Асп - аспірін- Н - нітратиСходние підходи до лікування існує для хворих з початковими стадіями ХСН (ФК I- II за NYHA), але наявністю постійної форми миготливої аритмії (рис. 2.51, б). Однак в цих випадках вже на першому етапі підбору терапії доцільно призначити не тільки один з інгібіторів АПФ, але і дігоксин. За свідченнями на другому і третьому етапах лікування можуть додаватися діуретики, b-адреноблокатори, антиаритмічні препарати, альдактон, нітрати та ін. Особливе значення у хворих ХСН з миготливою аритмією набуває застосування антикоагулянтів у зв`язку з підвищеним ризиком тромбоемболічних ускладнень.

У хворих з вираженими клінічними проявами ХСН (ФК III-IV), збереженим синусовим ритмом (рис. 2.52, а) на першому етапі підбору терапії доцільно призначити інгібітор АПФ і діуретик. На другому етапі в залежності від вираженості застою крові, тахікардії та зниження ФВ до цієї терапії зазвичай додається альдактон, b-адреноблокатор або серцевий глікозид. Надалі можливо "підключення" до цієї терапії інших препаратів.

Нарешті, у пацієнтів з вираженою ХСН (ФК III-IV) і постійною формою миготливої аритмії (рис. 2.52, б) в більшості випадків вже на першому етапі лікування доводиться призначати як мінімум три базисних препарату: інгібітор АПФ, діуретик і серцевий глікозид, а в подальшому (за показаннями) - b-адреноблокатори, антикоагулянти, антиаритмічні та інші препарати.

Природно, ці орієнтовні схеми можуть бути змінені в залежності від індивідуальних особливостей перебігу захворювання.

Мал. 2.52. Орієнтовна схема вибору лікарської терапії хворих з вираженими клінічними проявами ХСН (ФК III-IV за NYHA).

а - при збереженні синусового рітма- б - при постійній формі миготливої аритмії. Позначення ті жlt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!