Психофізіологічні проблеми молоді, як об`єкта військово-патріотичного виховання
Відомо, що будь-яка виховна система має об`єкт, на який вона впливає. Як об`єкт військово-патріотичного виховання виступають різні групи населення країни. У зв`язку з цим розглянемо специфічні особливості молоді як особливої соціально-вікової групи суспільства. Ця група має складну структуру, в якій вчені виділяють підгрупи по класової та національної належності, за основним видом діяльності (учні та працююча молодь), за місцем проживання (міська, сільська). Безумовно, кожна з даних підгруп має свої особливості, але в той же час російської молоді належать і загальні риси.Розширення спектру духовних інтересів молоді закономірно породжує у неї і нове ставлення до проведення свого вільного часу. У молодих людей посилюється потреба в більш змістовному дозвіллі. Безцільне проведення часу, «знайомство» зі спиртними напоями, наркотиками - зворотний бік медалі, реальний і нерідко бурхливий протест молоді проти невміння захопити її цікавою справою. Ця організаційна безпорадність часто сприяє прояву інфантильного відносини юнаків до участі в самій організації дозвілля, до споживчого стереотипу мислення.
Незадоволеність дозвіллям або неможливість реалізувати свої духовні потреби в соціальній практиці призводять до утворення неформальних, важко контрольованих юнацьких структур, які виходять за рамки традиційних мікрогруп, що виникають за місцем проживання. Вивчення цих структур показує наявність в них внутрішньої диференціації за інтересами.
Аналіз основних соціальних потреб молоді має важливе значення для підвищення ефективності військово-патріотичного виховання. Потреби в творчому, цікавому, приносили моральне і матеріальне задоволення висококваліфікованій праці, наприклад, створює сприятливі умови для формування інтересів молоді, в трудовій сфері, характер якого змінився під впливом перетворень у військовій справі. Зростання громадської активності молодих людей, їх політизація сприяють оволодінню політичними знаннями. Розширення діапазону інтересів і зростання загальноосвітнього рівня підсилюють можливість ефективного оволодіння бойовою технікою, усвідомлення соціальної значущості військової служби.
Перш ніж перейти до аналізу рис молоді на соціально-психологічному рівні, необхідно відзначити, що ще нерідко особливості свідомості сучасної молоді, своєрідність її психології і поведінки пояснюють переважно явищами акселерації і саме з цих позицій підходять до аналізу молодіжних проблем.
Дійсно, процес більш раннього психофізіологічного дозрівання підтверджується цілою низкою медико-статистичних досліджень. Досить сказати, що за останні 30 років п`ятнадцятирічні підлітки додали в зростанні 12 сантиметрів, вага їх став більше на 11 кілограмів. Статева зрілість настає нині, як правило, на 2 - 3 роки раніше, ніж кілька десятиліть тому. Результати психофізіологічного дослідження призовної молоді, проведеного співробітниками Військово-медичної академії кандидатом медичних наук підполковником медичної служби М.М. Решетниковим і кандидатом педагогічних наук майором Є.П. Науменко показали, що до призову в армію регулярні сексуальні контакти мали 18,4%, періодичні - 33,3%, рідкісні - 19,9%, первинний сексуальний досвід мали 10,6% опитаних, 23% придбали його у віці від 14 до 16 років. Розрив між психофізіологічної зрілістю і зрілістю соціальної викликає аномалії і колізії, які проявляються в посиленні агресивності молоді, в тотальному споживанні, егоїстичних схильностях.
Процеси, що відбуваються повинні піддаватися постійному науковому аналізу. При цьому дуже важливо підходити до вивчення проблеми комплексно, в тісному поєднанні медичних, соціологічних, психологічних досліджень. З точки зору організації військово-патріотичного виховання це особливо важливо, бо воно, як ніяке інше, переслідує органічну єдність як соціальної, так і психофізіологічної зрілості особистості.
Внутрішній світ молодих людей психологічно надзвичайно складний і в такій же мірі рухливий, мінливий. Сходження людини не тільки по східцях часу, але і по східцях соціального становлення стрімко. При цьому важливо пам`ятати, що сходження в пору юності супроводжується не тільки доброчинними поривами душі, але і максималізмом, конформізмом, критиканством. Молоді люди, які страждають цими вадами, особливо важко приживаються в військовому колективі. Це зумовлено самою сутністю і характером ратної праці, мірилом успіху якого є спільна діяльність усіх заради досягнення спільної мети. Протидіючи конформізму, важливо формувати відповідальність. Домогтися, щоб така допомога прийшла вчасно, а головне була б з інтересом і вдячністю сприйнята буває важким і досить тонким справою. Молодь виключно вимоглива до інформації: вона вимагає глибини аналізу, роздумів, не сприймає побитих істин.
В системі соціальних цінностей юнацтва велике місце займає орієнтація на майбутню військову службу. Вже сама необхідність розлучитися зі звичним життям, влитися в новий колектив, підлеглий строгим статутним вимогам, скорегувати свої плани на майбутнє не може не викликати змін не тільки в свідомості, але і в поведінці молодої людини. Це не може пройти для нього безслідно і не викликати порушення міжособистісних зв`язків. Майбутнє розставання з батьками, близькими, друзями викликає, хоча різні за своєю силою, але досить серйозні переживання. Певна заклопотаність з`являється перед необхідністю підпорядкування волі іншої людини - командира, армійському укладу, приписами військової дисципліни.
За даними соціологічного дослідження, проведеного серед призовної молоді міст Москви, Калуги і Ростова-на-Дону, 47% призовників на першому році служби важко переносять розлуку з рідними, 29% зустрілися зі значним труднощами під час адаптації в колективі, 26,5% опитаних заявили, що вони болісно реагували на сувору регламентацію армійського життя.
Результати того ж дослідження свідчать, що переважна більшість молоді (94%) виявилося непідготовленим до обслуговування самих себе в побутовій сфері (невміння підшити комірець, відсутність навичок для здійснення господарських робіт - миття підлоги, прибирання приміщень і так далі). На думку опитаних офіцерів, тільки близько 24% призовників психологічно готові до служби.
У багатьох випадках це є наслідком надмірно турботливою, надмірно поблажливою батьківського піклування, яка народжує страх і розгубленість юнаків перед труднощами, нездатність самостійно приймати відповідальні рішення. Ось чому важливо так поставити військово-патріотичну роботу, щоб кожен захід, спрямований на формування у юнацтва оборонного свідомості, переслідувало б і мети вироблення у молодих людей імунітету до труднощів.
Підсумовуючи все сказане, можна зробити висновок про те, що російську молодь як об`єкт військово-патріотичного виховання, на мій погляд, слід розглядати в двох тісних взаємопов`язаних аспектах. По-перше, як соціальну групу, а також представників різних національностей, яким притаманні загальні соціальні риси, успадковані від соціалістичного суспільства. У той же час ряд соціологічних досліджень показує різні рівні кореляційних зв`язків між соціальним, національним положенням юнаків і їх орієнтацією на професію офіцера, різні види Збройних Сил та роду військ, ступенем морально-політичної та психологічної готовності до перенесення труднощів військової служби, поведінкою в екстремальних умовах навчально-бойової обстановки. По-друге, молодь можна розглядати як особливу вікову групу з притаманними їй специфічними соціально-психологічними якостями. У віковій групі від 10 до 14 років відбувається процес вироблення відношення до захисту Батьківщини, розуміння її необхідності. Для цього віку характерний високий емоційне сприйняття зовнішнього боку героїчного поведінки старших поколінь. У цей період молодь схильна до наслідування діям старших, які сприймаються ними як в реальному житті, так і у вигляді художніх образів відображаються в літературі, кіно, мистецтві. Її увага зосереджується на найбільш яскравих, доступних для розуміння сторонах людської поведінки. Велике місце при цьому займає ігровий момент. Далі стоять більш складні стадії фізіологічного, психологічного та соціального розвитку, розглянуті нами вище. Все це дозволяє виділити наступні соціально-демографічні групи молоді або конкретні об`єкти впливу всієї системи військово-патріотичного виховання: перша - молодь у віці від 15 до 18 років-друга - молодь у віці від 19 до 21 року-третя - молодь у віці від 22 до 30 років.
Чим можна пояснити таку диференціацію об`єкта виховання? Перш за все тим, що кожна із зазначених груп-шарів знаходиться на певному етапі - періоді соціального становлення в чітко фіксованих суспільних умовах. З іншого боку, дані групи відрізняються не тільки ступенем соціальної орієнтації на суспільну значимість захисту соціалістичних завоювань, але і можливостями особистої участі у вирішенні завдань зміцнення обороноздатності країни.
У віковій групі від 15 до 18 років молоді люди знаходять конституційно-правову відповідальність перед суспільством, досягають певної громадянської зрілості. У цей період розуміння необхідності збройного захисту Вітчизни трансформується в розуміння її соціальної значущості. Підготовка юнаків до військової служби впливає на вироблений стереотип поведінки. У роки, що передують призову на дійсну службу, особливо зростає інтерес до інформації про Збройні Сили.
Переважна більшість молоді, що входить у вікову групу від 19 до 21 року, проходить службу в рядах Російської Армії і Військово-Морського Флоту. Юнаки відчувають на собі найбільше вплив системи військово-патріотичного виховання, ратної праці, всього комплексу умов та факторів, обумовлених всім укладом військової служби. У цей, період вони досягають відомої соціальної зрілості.
У віці від 22 до 30 років молоді люди вже не тільки включаються в систему існуючих суспільних відносин і закріплюються в ній, а й досягають «дорослого» рівня освоєння цих відносин, вступають на шлях самостійного творчого здійснення соціальних ролей і функцій. В системі військово-патріотичного виховання - це носії соціального досвіду, накопиченого в період служби в Збройних Силах.
На особливу увагу в світлі військово-патріотичного виховання вимагають до себе молоді воїни, які брали участь в наданні інтернаціональної допомоги Республіці Афганістан та брали участь в бойових діях в Чечні. Як показують психофізіологічні і соціально-психологічні дослідження, ця категорія молоді відрізняється більш складним спектром суспільної свідомості, високої соціальної зрілістю і життєвим досвідом, набутим в короткі терміни під впливом екстремальних умов.
З психофізіологічної точки зору вони відрізняються від своїх однолітків психологічної адаптованість до страхітливим реаліям сучасного бою. У ряді випадків це призводить до емоційної холодності, до імпульсивної або, навпаки, депресивному стереотипам поведінки. Придбаний ними «особливий статус в сім`ї» сприяє расторможенности при мінімізації стримуючих факторів. При цьому слід враховувати, що процес реадаптації значно довше за своїми термінами процесу адаптації і триває протягом декількох років.
Не можна не бачити прагнення цієї групи молоді до об`єднання в свою організацію (наприклад, клуби воїнів-інтернаціоналістів). В основі такого об`єднання лежать інші мотиви, ніж які притаманні неформальним об`єднанням молоді взагалі. Якщо другим притаманні мотивація задоволення своїх інтелектуальних інтересів, проведення дозвілля і так далі, то першим притаманні активні суспільно-політичні мотиви, пов`язані, перш за все із забезпеченням своєї соціально-правової захищеності.
Однак в цілому дана категорія молоді, відрізняючись від своїх однолітків більш високої соціальної зрілістю, може бути використана як потужна сила активізації військово-патріотичного виховання у вирішенні завдань перебудови і прискорення соціально-економічного прогресу в сучасних умовах. Зауважимо також, що система військово-патріотичного виховання повинна бути націлена на пропаганду мужності, відваги і стійкості воїнів-інтернаціоналістів.
Все це дає підставу говорити про гостру необхідність активного залучення молодих людей в соціальну практику, в різнобічну суспільно корисну діяльність, використання їх в організації військово-патріотичної роботи, в пропаганді героїчних подвигів воїнів - продовжувачів традицій старших поколінь захисників Вітчизни.
Поділитися в соц мережах:
Схожі
