Зміст і організація роботи терапевтичного відділення поліклініки
Відео: Заповнення щоденника з практики - Зразок
Основним принципом організації роботи поліклініки є дільничний принцип надання медичної допомоги, який полягає в тому, що територія, яку обслуговує поліклінікою, поділяється на територіальні ділянки, виходячи з чисельності населення на ділянці в 1700 чоловік (до 2000 чоловік). До кожної ділянки прикріплюються визначений лікар-терапевт і медична сестра, які покликані надавати лікувально-профілактичну допомогу жителям своєї ділянки. М. О. Семашка писав, що дільничний принцип дає можливість лікарю краще знати свою ділянку, умови праці та побуту свого населення, виявляти часто і тривало хворіють, знати своїх пацієнтів, проводити не тільки лікувальні, але і профілактичні заходи, краще боротися з виникненням і поширенням інфекційних захворювань. Дільничний лікар робиться, таким чином, «домашнім» лікарем, другом сім`ї. Знання своєї ділянки і його жителів дає можливість краще розпізнати і лікувати хворих. Дотримання дільничного принципу підвищує відповідальність лікаря за долю хворих і в кінцевому рахунку визначає ефективність роботи поліклініки.Постаріння населення, зростання хронічних захворювань, диференціація і спеціалізація медичної допомоги викликає необхідність поширювати дільничний принцип на роботу і лікарів інших спеціальностей. Кожному терапевтичному відділенню надаються лікарі: хірург, невропатолог, отоларинголог і окуліст.
Цей метод отримав назву бригадного, коли зазначені фахівці стали обслуговувати хворих у поліклініці і вдома з певних терапевтичних ділянок. Ше члени бригади оперативно підпорядковані завідувачу терапевтичним відділенням, а завідувачі спеціалізованими відділеннями здійснюють у відношенні своїх підлеглих лікувально-консультативні функції і загальне організаційно-методичне керівництво.
Робота кожного відділення-бригади організується таким чином, що всі її члени працюють в одні і ті ж години. Лікарі більше «вузьких» спеціальностей, так само як і дільничні терапевти відділення, надають медичну допомогу населенню прикріплених ділянок як в поліклініці, так і вдома.
Досвід показав, що при організації роботи поліклініки по бригадно-територіальним принципом зростає роль терапевта в процесі медичного обслуговування, посилюються контакти між лікарями різних спеціальностей з питань діагностики, лікування, експертизи працездатності та диспансеризації.
Робота дільничного лікаря-терапевта здійснюється за графіком, затвердженим завідувачем відділенням йди керівником установи. Складання графіка роботи дільничних терапевтів є важливим організаційним заходом. Раціонально складений графік роботи дозволяє підвищити доступність дільничного лікаря-терапевта для населення своєї ділянки, зокрема забезпечити високу ступінь дотримання участковое ™ в обслуговуванні населення. У графіку роботи повинні бути передбачені фіксовані години амбулаторного прийому хворих, допомога на дому, профілактична та інша робота.
Як показала практика роботи поліклінік, найбільш зручним для населення є такий графік, при якому лікар по черзі працює в різні години дня і в різні дні тижня.
Важливий розділом роботи дільничного терапевта є прийом пацієнтів в поліклініці. Кожне відвідування хворим лікаря необхідно в межах існуючих можливостей зробити вичерпним і закінченим. Повторні призначення на прийом повинні виходити виключно з медичних показань. Серйозної уваги заслуговують особи, багаторазово хворіють протягом року. Необхідно також уважно проводити обстеження, ретельно і своєчасно лікувати хворих з гострими захворюваннями, так як це є запорукою попередження цілого ряду хронічних захворювань.
Велике місце в діяльності лікаря - дільничного терапевта займає медичне обслуговування хворих на дому. В середньому витрати часу дільничного лікаря при наданні допомоги на дому повинні складати 30-40 хв на одне відвідування.
Дільничний лікар зобов`язаний забезпечити раннє виявлення захворювань і своєчасне надання кваліфікованої лікувальної допомоги населенню ділянки як в поліклініці, так і на будинку-відвідувати хворих на дому в день надходження виклику, забезпечити систематичне, динамічне спостереження, активне лікування хворих до їх одужання або госпіталізації. У домашніх умовах важче, ніж в поліклініці або стаціонарі, провести діагностичне дослідження, тим більше майже 2/3 викликів здійснюється до хворих похилого віку. Оглянувши на дому хворого за викликом, дільничний лікар в подальшому (у міру необхідності) повинен відвідувати хворого за своєю ініціативою. Організація повторних відвідувань хворого при одному і тому ж захворюванні є важливим моментом, певною мірою характеризує якість медичної допомоги на дому. Повторний візит повинен здійснюватися без повторного виклику. Повторні (активні) відвідування, виконувані з ініціативи лікуючого лікаря - ознака правильно організованої медичної допомоги на дому.
Важливим помічником дільничного лікаря-терапевта є дільнична медична сестра. На кожну посаду дільничного терапевта встановлюється 1,5 посади дільничної медичної сестри. Доцільно, щоб з терапевтом працювала постійно одна і та ж медична сестра. Перш за все вона допомагає лікареві при амбулаторному прийомі, їй відводиться велика роль в організації спостереження за хворими на дому і виконання призначень лікаря.
Медична сестра повинна приходити на роботу на 20-30 хв раніше лікаря. За цей час їй необхідно підготувати робоче місце, перевірити надходження медичних карт із реєстратури, наявність всієї необхідної документації, виявити які потребують першочергового прийомі, виміряти у хворих температуру, артеріальний, тиск (якщо це не було зроблено в кабінеті долікарської прийому) і т.д . Всі ці заходи необхідно провести для того, щоб лікар, не втрачаючи часу, відразу ж почав прийом.
У 70-80-ті роки XX століття все більший акцент робився на профілактичній роботі дільничного лікаря-терапевта. Пріоритет широких соціально-профілактичних заходів для збільшення середньої тривалості життя населення, посилення уваги до здорової людини з тим, щоб запобігти виникненню у нього захворювань, особливо підніме роль дільничного лікаря в загальній системі заходів профілактики. Дільничний лікар першим стикається з хворою людиною, він повинен знати не тільки сьогодення, а й минуле хворого, об`єктом його турботи і діяльності повинен бути не тільки хворий, але і здорова людина, умови його життя та праці. Він повинен виступати провідником профілактики в широкому сенсі слова, нести гігієнічні знання в конкретну родину, рекомендувати їх стосовно конкретної людини, його роботі, характеру харчування і відпочинку. Дільничний лікар-терапевт багато в чому повинен визначити і характер гігієнічного поведінки людини. Йому слід звернути увагу на, так звані, контингенту підвищеного ризику у віці 30-50 років, так як саме в цьому віці, особливо чоловіки, не завжди звертаються за медичною допомогою при відсутності гострих симптомів хронічного захворювання. Дільничний лікар повинен займатися активним виявленням таких хворих.
Для успішного попередження захворювань дільничний лікар в сучасних умовах повинен здійснювати медичний нагляд за всією сім`єю, боротися з найбільш поширеними хронічними хворобами, первинне попередження яких повинно починатися з дитячих років, впливати на фактори ризику, коригувати окремі елементи способу життя всіх членів сім`ї. Тому особливу увагу в санітарно-освітній роботі слід приділити боротьбі з гіпокінезією, переїданням, курінням, надмірною лікарською терапією, усунення шкідливого впливу стресів і т.д. Дільничний лікар повинен вміти впливати на формування сімейних відносин.
Відповідальним розділом роботи лікаря поліклініки будь-якого фаху, особливо дільничного лікаря-терапевта, є напрямок і підготовка хворого до госпіталізації. В цьому випадку дільничний лікар зобов`язаний призначити хворому лабораторні, рентгенологічні та інші дослідження, а також провести відповідне підготовче лікування, проконсультувати хворого у завідувача терапевтичним відділенням, а якщо необхідно, то і у лікарів інших спеціальностей. Результати аналізів повинні бути передані в стаціонар разом з «Медичної картою амбулаторного хворого» або виписки з неї.
Важливим питанням в діяльності дільничного терапевта, як і інших лікарів поліклініки, є відбір та направлення хворих на санаторно-курортне лікування.
Кабінет інфекційних захворювань є лікувально-діагностичним та косультатівно-методичним центром поліклініки з питань боротьби з інфекційною захворюваністю. Він є першим спеціалізованим ланкою інфекційної служби в нашій країні. До завдань кабінету інфекційних захворювань входить: забезпечення своєчасного і раннього виявлення інфекційних хворих-проведення організаційно-методичної роботи та забезпечення кваліфікованої консультативної допомоги по діагностиці та лікуванню хворих на інфекційні та паразитарні захворювання в амбулаторно-поліклінічних установах: вивчення та аналіз динаміки інфекційної захворюваності і смертності, розробка і здійснення заходів щодо підвищення якості та ефективності діагностики, лікування і профілактики інфекційного нних захворювань. Відповідно до цих завдань лікар кабінету інфекційних хвороб здійснює:
- систематичну роботу з підвищення знань дільничних лікарів і інших фахівців, які ведуть амбулаторний прийом, з питань клініки, ранньої діагностики, лікування та диспансеризації інфекційних хворих, організовуючи конференції по розбору всіх випадків несвоєчасно виявлених хворих на інфекційні захворювання або необґрунтовано спрямованих у кабінет-
- консультацію дільничного лікаря-терапевта по обстеженню хворих, підозрюваних на інфекційне захворювання, і про порядок направлення їх у кабінет для остаточного діагноза-
- консультативну допомогу хворим в поліклініці і вдома з метою уточнення діагнозу, призначення лікувально-профілактичних заходів та вирішення питання про госпіталізаціі-
- додаткові (лабораторні та ін.) Дослідження інфекційних хворих-
- лікування інфекційних хворих в поліклінічних умовах і доліковування реконвалесцентів після виписки з стаціонара-
- контроль за повним клінічним і бактеріологічним одужанням з використанням методів інструментального і лабораторного дослідження (ректороманоскопія, дуоденальне зондування та ін.) -
- аналіз роботи по проведенню профілактичних щеплень у дорослих
- диспансерне спостереження і санацію реконвалесцентів, хворих з хронічними інфекційними захворюваннями, бактерії-і паразітоносітелей-
- облік хворих на інфекційні захворювання, бактеріоносіїв, паразитоносіїв на підставі екстрених повідомлень про інфекційні захворювання, спрямованих в Центр санепіднадзора-
- аналіз динаміки інфекційної захворюваності і смертності, якості та ефективності діагностичних і лікувальних заходів, диспансеризації, протирецидивного лікування в районі діяльності міської поліклінікі-
- проведення пропаганди медичних знань щодо профілактики інфекційних захворювань.
Поділитися в соц мережах:
Схожі
