Загальні принципи організації роботи поліклініки

Відео: Гігієнічні основи масажу: масажист і пацієнт | Урок 11, частина 2 | уроки масажу

В основу діяльності поліклініки покладений територіально-дільничний принцип, тобто надання медичної допомоги населенню, яке проживає на закріпленій території. Цей принцип збережений в роботі окремих лікарів дільничний принцип для терапевтів і бригадний метод для інших фахівців, які так само, як і дільничні лікарі закріплюються за конкретним населенням.

Таке закріплення дає багато переваг в організації медичного обслуговування населення, головним з яких є повна поінформованість та медичні окремих лікарів про населення, тобто про демографічну ситуацію, захворюваності, умови життя, праці та ін. Першорядне місце, в підвищенні якості поліклінічної допомоги займає продумана науково обґрунтована система управління. Науково обґрунтоване управління завжди має починатися зі збору інформації і складання поточних і перспективних планів, які повинні бути в основі всього управління.

Постійне вивчення потреб населення в внебольничном обслуговуванні є важливим моментом у розвитку амбулаторно-поліклінічної допомоги.

Основним плановим показником в поліклініках є відвідуваність (кількість відвідувань у розрахунку на 1 жителя в рік).

Розміщення поліклінік у великих містах має грунтуватися на принципі ступінчастості з урахуванням медико-санітарного зонування території міста.

Рекомендуються три основних рівня: загальноміський - для надання вузькоспеціалізованої медичної допомоги населенню всього міста в поліклінічних установах міського значення (консультативні поліклініки медичних вузів, науково-дослідні інститути, міські диспансери) - у великих містах рівень медико-санітарних зон - для надання спеціалізованої допомоги населенню декількох адміністративних районів (консультативні поліклініки при багатопрофільних лікарнях) - районний рівень - для надання медичної допомоги по основних медичних спеціальностей населенню одного адміністративного району. На цьому рівні має бути два типи поліклінік: в одному мікрорайоні - поліклініка, що надає медичну допомогу за основними спеціальностями (терапії, хірургії, неврології, офтальмології, оториноларингології, кардіології, ревматології), в іншому - базова поліклініка, де крім прийому за основними спеціальностями організовуються прийом і консультації хворих за деякими «вузьким» спеціальностями, не представлених в звичайних поліклініках.

У складі таких поліклінік організуються спеціалізовані діагностичні відділення або кабінети (електрофізіологічні, радіоізотопні, фіброгастроскопії, біохімічний) - відділення, кабінети відновного лікування.

У разі необхідності хворі з базових поліклінік можуть направлятися для консультації в спеціалізовані центри зональних багатопрофільних лікарень, в консультативні поліклініки науково-дослідних інститутів і вузів.

Вся спеціалізована служба повинна бути призначена насамперед для допомоги дільничному лікарю в його діагностичній та лікувальній роботі. Диференціація медичних спеціальностей сприяє значному підвищенню якості медичної допомоги населенню. Це, безсумнівно, прогресивне явище. Однак в умовах амбулаторно-поліклінічної допомоги тут ще багато дискусійних моментів.

Досвід показує, що організація, так званих, мікроспеціалізірованних прийомів на 0,5 окладу лікаря не виправдана. І, навпаки, зосередження фахівців в одному місці в поєднанні з належною матеріально-технічною базою значно піднімає рівень медичної допомоги. Щоб уникнути помилок необхідна єдина система планування спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги в місті. З появою значної кількості різноманітної дорогої медичної техніки організація нових видів спеціалізованої медичної допомоги в поліклініках на сучасному етапі не може вирішуватися одним установою у відриві від інтересів району і міста. Тому перспективні плани розвитку амбулаторно-поліклінічної допомоги по окремим районам з адресною програмою будівництва нових поліклінік складаються на загальноміському рівні. У них же визначаються основні напрями та шляхи розвитку спеціалізованих видів допомоги. У планах же району вже більш конкретно визначається, де і які спеціалізовані кабінети передбачається відкрити на планований період.

Такі плани складаються з обов`язковою участю головних лікарів поліклінік і з урахуванням можливостей окремих медичних установ. При складанні проекту плану важливо враховувати ініціативу «знизу», що виходить від колективів медичних працівників. З цією метою проект плану повинен детально обговорюватися з медичним активом району. Кожна поліклініка складає свій перспективний план розвитку, В ньому враховуються контрольні показники районного плану і задачі, що стоять перед поліклінікою, а також можливості, які вона має. Такий план складається спеціальною комісією під головуванням головного лікаря і обговорюється колективом поліклініки.

В основу планування діяльності поліклініки та її штатів повинна бути покладена чисельність населення, що обслуговується поліклінікою, його віковий і статевий склад, рівень і специфіка захворюваності. З цією метою слід силами дільничних медичних сестер періодично проводити перепис населення своєї ділянки. У перспективному плані поліклініки повинні бути враховані всі можливі зміни чисельності населення, особливо якщо в районі ведеться нове будівництво житлових будинків, розширюються промислові підприємства. Середня рекомендована чисельність терапевтичного ділянки - 1700 жителів, педіатричного - 800 дітей.

Однак при формуванні терапевтичних та педіатричних дільниць слід враховувати їх протяжність, віддаленість від поліклініки, наявність автотранспорту. Виходячи з цього, чисельність населення на ділянці може трохи коливатися.

При плануванні діяльності поліклініки повинна враховуватися потреба населення в поліклінічної допомоги, яка обчислюється на основі зверненнями населення в поліклініку, тобто за кількістю відвідувань на 1 жителя в рік. Крім відвідувань з приводу захворювань, необхідно враховувати і профілактичні відвідування.

Профілактичні відвідування становлять приблизно 30-35% від загального числа відвідувань. План відвідувань визначається по кожній спеціальності, за всіма допоміжним відділенням і кабінетах. Планується обсяг роботи кожного допоміжного відділення або кабінету: в лабораторії - кількість аналізів, в рентгенівському кабінеті - кількість рентгеноскопії і рентгенографії, в фізіотерапевтичному - обсяг процедур і т.д. Необхідно також дотримуватися чітке планування штатів поліклініки. Важливим розділом плану є організація лікувально-діагностичної діяльності поліклініки. Враховується освоєння нових методів діагностики, впровадження сучасних досягнень медичної науки в обстеженні і лікуванні хворих у різних фахівців.

Намічаються заходи щодо вдосконалення експертизи працездатності, диспансеризації населення. В окремому розділі плану повинна бути представлена санітарно-профілактична робота поліклініки (визначення контингентів, що підлягають профілактичним оглядам, флюрографіческіх обстеження, щеплень). Намічаються заходи поліпшення санітарно-освітньої роботи.

У розділі плану «Робота з кадрами» виділяються заходи щодо підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу-намічається контингент лікарів і медичних сестер, які направляються для удосконалення і спеціалізації. Завершується план поліклініки заходами щодо поліпшення матеріально-технічної бази закладу: медичне постачання, ремонт, реконструкція тощо.

Все викладене і служить підставою до складання перспективного плану розвитку поліклініки, а також основою для складання плану роботи поліклініки на рік. Причому річний план повинен бути більш конкретним, із зазначенням календарних термінів виконання і виконавців.

Сучасна поліклініка є великим багатопрофільним, з спеціалізованим лікувально-профілактичним закладам, призначеною надавати медичну допомогу і здійснювати комплекс профілактичних заходів з оздоровлення населення і попередженню захворювань. В її функції входять: надання першої медичної допомоги при гострих і раптових захворюваннях, травмах, лікування хворих при зверненні в поліклініку і на будинку-організація і проведення діспансерізаціі- експертиза тимчасової непрацездатності, звільнення хворих від роботи, направлення на медико-соціальну експертизу осіб з ознаками стійкої втрати працездатності, направлення хворих на санаторно-курортне лікування-своєчасна госпіталізація потребують стаціонарного лікування. Поліклініка проводить велику профілактичну роботу, протиепідемічні заходи, санітарно-освітню роботу серед населення району та вивчає здоров`я прикріпленого контингенту населення, виявляє ранню захворюваність, організовує статистичний облік і аналіз показників стану здоров`я населення, вивчає захворюваність з тимчасовою втратою працездатності на прикріплених промислових підприємствах.

В даний час у великих містах є два типи поліклінік: об`єднані з лікарнями і не об`єднані - самостійні.

Основними структурними частинами міської поліклініки є:

1. Керівництво поліклініки.

2. Реєстратура.

3. Відділення профілактики.

3.1. Кабінет долікарської прийому.

3.2. Оглядовий жіночий кабінет та інші медико-профілактичні кабінети.

4. Лікувально-профілактичні підрозділи.

4.1. Терапевтичні відділення.

4.1.1. Кабінет для надання медичної допомоги підліткам.

4.2. Цехове терапевтичне відділення.

4.3. Хірургічне відділення (кабінет).

4.3.1. Централізована стерилізаційна.

4.4. Травматологічне відділення (кабінет).



4.5. Урологічний кабінет.

4.6. Стоматологічне відділення (кабінет).?

4.6.1. Кабінет терапевтичної стоматології. *

4.6.2. Кабінет хірургічної стоматології. *

4.7. Зубопротезне відділення (кабінет) * - міститься на госпрозрахунку за рахунок спецзасобів.

4.8. Офтальмологічне відділення (кабінет).

4.9. Оториноларингологічне відділення (кабінет).

4.10. Неврологічне відділення (кабінет).

4.11. Кардіологічний кабінет.

4.12. Ревматологічний кабінет.

4.13. Ендокринологічний кабінет.

4.14. Кабінет інфекційних захворювань.

4.15. Жіноча консультація.

4.16. Лікарські здоровпункти.

4.17. Фельдшерські пункти охорони здоров`я.

4.18. Відділення відновного лікування.

4.18.1. Фізіотерапевтичне відділення (кабінет).

4.18.2. Кабінет лікувальної фізкультури.

4.18.3. Кабінет механотерапії.

4.18.4. Кабінет трудотерапії.

4.18.5. Кабінет логопедії, психології.

4.19. Відділення швидкої допомоги.

4.20. Процедурний кабінет.

5. Допоміжні діагностичні відділення.

5.1. Рентгенівське відділення (кабінет).

5.2. Лабораторія.

5.3. Відділення (кабінет) функціональної діагностики.

5.4. Ендоскопічний кабінет.

6. Кабінет для оформлення медичної документації.

7. Кабінет обліку та медичної статистики.

8. Адміністративно-господарська частина.

Успіх будь-якого медичного закладу багато в чому залежить від рівня управління. Особливе значення має чітке визначення функціональних обов`язків усіх посадових осіб, які працюють в поліклініці, від санітарки до головного лікаря.

Поліклінікою на правах єдиноначальності керує головний лікар. На посаду головного лікаря призначаються найбільш кваліфіковані лікарі, які мають організаторські здібності та навички. Головний лікар призначається органом охорони здоров`я, у веденні якого знаходиться поліклініка. Головний лікар несе повну відповідальність за лікарсько-профілактичну, організаційну, адміністративно-господарську та фінансову діяльність в поліклініке- проводить підбір і укомплектування поліклініки кадрами лікарів, медичних сестер, санітарок, адміністративним і господарським персоналом- планує роботу та медичні готує резерв керівників підрозділів поліклініки.

Головний лікар організовує і контролює:

- лікувально-діагностичну та профілактичну діяльність поліклінікі-

- диспансеризацію населення-

- своєчасне проведення профілактичних та протиепідемічних заходів в прикріпленому районе-

- дотримання лікарським персоналом встановленого порядку видачі лікарняних листів-

- підвищення кваліфікації медичного персоналу-

- залучення лікарів у науково-дослідну роботу-

- правильність ведення документаціі-

- облік і зберігання сильнодіючих засобів і отруйних речовин, рецептурних бланків на них відповідно до чинних інструкціямі-

- забезпечення поліклініки медичним обладнанням, інструментами, господарським і м`яким інвентарем-

- регулярний аналіз діяльності всіх підрозділів поліклініки, стану інфекційної і загальної захворюваності, захворюваності з тимчасовою втратою трудоспособності-

- фінансово-господарську діяльність поліклініки.

Головний лікар затверджує плани підвищення кваліфікації лікарського і середнього медичного персоналу, лікарських конференцій, семінарських занять-встановлює розпорядок роботи поліклініки, затверджує графіки роботи персоналу.

В обов`язки головного лікаря входять прийом на роботу і звільнення медичного та адміністративно-господарського персоналу поліклініки, а також заохочення добре працюють, ініціативних співробітників і залучення до дисциплінарної відповідальності працівників, які порушують трудову дисципліну, які не виконують свої обов`язки.

Головний лікар спільно з головний бухгалтером складає кошторис поліклініки, будучи розпорядником кредитів, контролює правильність виконання бюджету і забезпечує економне і раціональне витрачання коштів, збереження матеріальних ценностей- забезпечує правильне складання і своєчасне подання до відповідних інстанцій статистичних, медичних та фінансових звітів, своєчасний розгляд скарг та заяв населення і приймає по них необхідні заходи.

Головний лікар відповідає за санітарний стан, протипожежну безпеку будівлі і території поліклініки, за техніку безпеки та охорону праці. Головний лікар ініціює діяльність найбільш `активних членів трудового колективу на розробку і реалізацію перспективних планів розвитку установи в цілому та його підрозділів. У ряді випадків вже сьогодні головні лікарі керують роботою по розробці бізнес-планів поліклінік.

Другою особою в поліклініці є заступник головного лікаря з лікувальної роботи, який призначається головним лікарем з найбільш кваліфікованих, що володіють організаторськими здібностями, лікарів. У відсутності головного лікаря він виконує його обов`язки.

Заступник головного лікаря по медичній частині відповідає за всю медичну діяльність поліклініки. Він організовує і контролює правильність і своєчасність обстеження і лікування хворих в поліклініці і на будинку-стежить за постійним впровадженням в практику роботи лікарів сучасних, найбільш ефективних методів профілактики, діагностики та лікування хворих, нових організаційних форм і методів роботи передових медичних установ. Він забезпечує спадкоємність в обстеженні і лікуванні хворих між поліклінікою і стаціонарамі- організацію госпіталізації хворих, які потребують стаціонарного лікування.

Під керівництвом заступника головного лікаря проводиться вся профілактична робота поліклініки - планові і цільові профілактичні огляди прикріплених контінгентов- своєчасне проведення профілактичних щеплень населенію- санітарно-просвітня робота, проведення диспансеризації населення.

Заступник головного лікаря забезпечує виконання плану підвищення кваліфікації медичного персоналу-спрямовує на стажування в стаціонари, на курси удосконалення і спеціалізації- організовує різні семінари, науково-практичні конференції та реферативні огляди, лікувально-контрольні комісії з обговоренням стану лікувально-діагностичної роботи, розбіжностей діагнозів і лікарських помилок, роботу кабінету медичної статистики.

Прямим помічником заступника головного лікаря по медичній частині є головна (старша), медична сестра, яка організовує і контролює роботу середнього медичного персоналу поліклініки, виконання ним своїх функціональних обов`язків. Головна (старша) медична сестра поліклініки:

- здійснює раціональну розстановку і використання середнього і молодшого медичного персоналу, а також складання графіків роботи і отпусков-

- забезпечує чітку роботу реєстратури, довідково-інформаційної служби, процедурного і інших лікувальних кабінетів, що працюють без лікарів

- здійснює контроль за дотриманням дисципліни і направляє роботу молодшого і середнього медичного персоналу на підтримання належного рівня культури в обслуговуванні хворих і виконання лікарських назначеній-

- контролює облік, розподіл, витрачання та використання медичного інструментарію, медикаментів, бактеріальних препаратів, перев`язувального матеріалу, а також зберігання та облік сильнодіючих отруйних медикаментів, ведення медичної документаціі-

- всіляко сприяє впровадженню заходів з наукової організації праці-

- складає плани підвищення кваліфікації середніх та молодших медичних працівників, організовує і контролює їх виконання.

Відповідальною особою в поліклініці є заступник головного лікаря по адміністративно-господарській частині, який призначається і звільняється головним лікарем поліклініки.

В його обов`язки входить:

- керівництво всією адміністративно-господарською діяльністю поліклінікі-

- проведення поточного та капітального ремонту поліклінікі-

- організація та керівництво постачанням, контроль за безперебійним забезпеченням електроенергією, гарячою водою, опаленням.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!