lovmedukr.ru

Розділ ivлечебно-профілактична допомога населенню

Відео: Як захистити права трудящих?

Стаття 32. Забезпечення громадян лікувально-профілактичною допомогою

Громадянам СРСР надається спеціалізована медична допомога в поліклініках, лікарнях, диспансерах та інших лікувально - профілактичних установах, а також швидка медична допомога та медична допомога на дому.

Медична допомога інвалідам Великої Вітчизняної війни виявляється також у спеціальних лікувально-профілактичних установах, а при лікуванні поза стаціонару вони користуються додатковими пільгами, встановленими законодавством Союзу РСР.

На період хвороби з тимчасовою втратою працездатності громадянам надається звільнення від роботи з виплатою у встановленому порядку допомоги по соціальному страхуванню.

З метою попередження захворювань лікувально-профілактичні установи зобов`язані широко використовувати профілактичні огляди населення і диспансерний метод спостереження.

Підприємства, установи та організації зобов`язані вживати необхідних заходів щодо зниження материнської, малюкової, перинатальної захворюваності і смертності, профілактиці виробничого травматизму, професійних захворювань і відновлення працездатності.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в СРСР, користуються медичною допомогою нарівні з громадянами СРСР.

Медична допомога іноземним громадянам і особам без громадянства, які тимчасово перебувають в СРСР, виявляється в порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров`я СРСР.



Стаття 33. Порядок надання громадянам лікувально-профілактичної допомоги

Лікувально-профілактична допомога громадянам подається установами охорони здоров`я за місцем проживання та за місцем роботи.



Особам, які постраждали від нещасних випадків або опинилися внаслідок раптового захворювання в стані, що вимагає термінової медичної допомоги, ця допомога надається невідкладно найближчим лікувально-профілактичним закладом незалежно від відомчої підпорядкованості.

Медичні та фармацевтичні працівники зобов`язані надавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у дорозі, на вулиці, в інших громадських місцях і на дому.

У разі необхідності хворі можуть направлятися до відповідних лікувально-профілактичні установи інших союзних республік в порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров`я СРСР, а в лікувально-профілактичні установи в межах союзної республіки - в порядку, що встановлюється міністерством охорони здоров`я союзної республіки.

В необхідних випадках лікарі залучаються відповідними органами охорони здоров`я для участі в комісіях з медичного огляду громадян.



Стаття 34. Застосування методів діагностики, лікування і лікарських засобів

У медичній практиці лікарі застосовують методи діагностики, профілактики і лікування, лікарські засоби, дозволені Міністерством охорони здоров`я СРСР.

В інтересах вилікування хворого та за його згодою, а щодо хворих, які не досягли шістнадцятирічного віку, і психічно хворих - за згодою їх батьків, опікунів або піклувальників лікар може застосовувати нові, науково обґрунтовані, але ще не допущені до загального застосування методи діагностики, профілактики , лікування і лікарські засоби. Порядок застосування зазначених методів діагностики, профілактики, лікування та лікарських засобів встановлюється Міністерством охорони здоров`я СРСР.



Стаття 35. Порядок хірургічного втручання і застосування складних методів діагностики

Хірургічні операції проводяться і складні методи діагностики застосовуються за згодою хворих, а хворим, які не досягли шістнадцятирічного віку, і психічно хворим - за згодою їх батьків, опікунів або піклувальників.

Невідкладні хірургічні операції проводяться і складні методи діагностики застосовуються лікарями без згоди самих хворих або їх батьків, опікунів або піклувальників тільки в тих виняткових випадках, коли зволікання у встановленні діагнозу чи проведенні операції загрожує життю хворого, а отримати згоду зазначених осіб не представляється можливим.



Стаття 36. Спеціальні заходи профілактики та лікування

З метою охорони здоров`я населення органи охорони здоров`я зобов`язані здійснювати спеціальні заходи профілактики та лікування захворювань, які становлять небезпеку для оточуючих (туберкульоз, психічні, венеричні захворювання, лепра, хронічний алкоголізм, наркоманія), а також карантинних захворювань. Спеціальні заходи профілактики та лікування можуть застосовуватися і до інших захворювань у випадках, встановлених Міністерством охорони здоров`я СРСР.

Хворі на туберкульоз безкоштовно забезпечуються протитуберкульозними препаратамі- лікування їх в санаторіях і профілакторіях здійснюється також безкоштовно.

Законодавством Союзу РСР і союзних республік можуть встановлюватися випадки і порядок примусового лікування і примусової госпіталізації осіб, які страждають зазначеними захворюваннями.



Стаття 37. Сприяння медичним працівникам в наданні громадянам лікувально-профілактичної допомоги

Для організації закладів охорони здоров`я на підприємствах, в установах і організаціях адміністрація зобов`язана виділяти необхідні приміщення і транспорт, а також надавати лікарям та іншим медичним працівникам сприяння у виконанні їх професійних обов`язків.

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, керівники підприємств, установ і організацій та інші посадові особи зобов`язані сприяти медичним працівникам у наданні невідкладної медичної допомоги громадянам, надаючи транспорт, засоби зв`язку та іншу необхідну допомогу.

У випадках, які загрожують життю хворого, лікар або інший медичний працівник може використовувати безкоштовно будь-який з наявних в даній обстановці видів транспорту для проїзду до місця перебування хворого або для його транспортування до найближчого лікувально-профілактичного закладу.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;
Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Розділ ivлечебно-профілактична допомога населенню