lovmedukr.ru

Проблема «психологічного забезпечення» розвитку суб`єктності особистості в освітньому просторі

Відео: Лекція «Впровадження ефективних моделей організаційно-методичного забезпечення програм виховання»

Успішна професіоналізація особистості в умовах ринкової економіки передбачає сформованість певної системи психологічних якостей і умінь: бути активним, заповзятливим, вміти підтримувати рівновагу в своєму житті, вміти конструктивно вирішувати виникаючі проблеми і змінюватися за тими мінливим світом навколо нас, т. Е. Бути суб`єктом життєдіяльності. Формування суб`єктності становить одну з цільових установок сучасної освіти. Суб`єктність в даний час виступає як системоутворюючий компонент освітньої системи.

У сучасній психології суб`єктність визначається як особливе особистісне якість, пов`язане з активно-перетворюють властивостями і здібностями. Багатьма дослідниками (К. А. Абуль Ханова-Славська, О. А. Конопкін, А. К. Осницький і ін.) Суб`єктність визначається як цілісна характеристика активності особистості, що виявляється в здатності до самодетермінації. Суб`єктність пов`язана з процесами, що відбуваються всередині людини (самоопр-поділ, самосвідомість, саморегуляція), завдяки яким форми-ються «життєво-функціональні вищі здібності», які дозволяють йому керувати обставинами свого життя і самим собою. В цілому суб`єктність можна розглядати як високий рівень функціонального розвитку особистості, як цілісне, системне якість, що визначає успішність життєдіяльності. Поняття суб`єктності, безумовно, дозволяє розкрити феноменологічні особливості детермінації «зовнішнє через внутрішнє». Один з авторів суб`єктного підходу А. В. Брушлинский (Анциферова, 2006) зазначає, що формула «від соціа льного до индивидуа льоном» яв ляется трохи однобічною, оскільки визнає лише один напрямок розвитку: від тільки спільного до індивідуального. Одночасне, попереднє чи наступне рух від індивідуального до суспільного ігнорується.

У численних емпіричних дослідженнях (Волкова, 1998 Енеев, 1999 Івлєва, 2000- Маркелова, 2000- Мухаметзянова, 2002- Березін, 2002- Ганиева, 2004- Горська, 2005- Ваньков, 2006- Денисенко, 2006- Дунаєва, 2006) суб`єктність розглядається як детермінанта і умова успішного професійного розвитку-як інтегративну якість особистості, що б її психологічну стійкість, життєздатність, професійну і особистісну продуктівность- як системна якість, яке допомагає протистояти жорсткому соціальному тиску.

В якості базових суб`єктних характеристик виділяють активність, ініціативність, відповідальність, цілісність, рефлексив ність, самостійність, саморегуляцію, інтернальність, креативність, комунікативність і ін. Суб`єктні властивості особистості дозволяють людині бути творцем свого життя, активно взаємодіє з безпосереднім і широким соціальним оточенням. Разом з тим, за даними Т. В. Бєлих, динаміка суб`єктних властивостей може відбуватися в напрямку розвитку творчої і деструктивної суб`єктності (Брушлинский, 2003). Прояв деструктивної суб`єктності пов`язано з неможливістю виходу за рамки вузькоособистих ціннісних орієнтацій, відсутністю еталон ної системи моральних значень, прийнятих у цивілізованому суспільстві.

Розробка проблеми «психологічного забезпечення» розвитку суб`єктності особистості в освітньому просторі пов`язана з розумінням детермінації. Основною формою детермінації суб`єкт ності стає системний детермінізм, який реалізує діалектику зовнішнього і внутрішнього. Підкреслюється активна роль внутрішніх умов психічного розвитку. Специфічність детермінації роз витку суб`єктності особистості в тому, що вона здійснюється через складні види активності: мислення, совість, свободу, творчість і т. Д. Різноманітні види і рівні активності суб`єкта утворюють цілісну систему внутрішніх умов, через які як через підставу розвитку тільки і діють будь-які зовнішні причини.

Розвиток суб`єктності особистості в умовах освітнього простору - завдання непросте. А. Ф. Березін зазначає, що при розвитку з уб`ектності російських студентів з лід ует враховувати як їх прагнення до самопізнання, креативність і внутрішню свободу, так і низький ступінь організованості, несформованість навичок самостійної діяльності, невисокий рівень саморегуляції і самопланування (Білих, 2005) . Результати психологічних досліджень свідчать про несформованість суб`єктності особистості (Волкова, Рябікина, Стахнева). Труднощі розвитку суб`єктності в умовах навчальної діяльності пов`язані з рядом різнорідних чинників: інертністю психіки, неадекватною самооцінкою, переважанням екстернальністю, мотивації уникнення невдач, невисоким рівнем емоційного і соціального інтелекту, орієнтацією на матеріальну систему цінностей. За даними Л. І. Анциферова (Березін, 2002), неадаптівние тенденції в розвитку особистості утворюють: погане сенсорний розвиток, свавілля, жорстокість, фанатизм, розпорошення своїх сил в неосяжному безлічі занять, самовпевненість.

Психологічна неготовність студентів бути суб`єктом життєдіяльності відображає особливості сучасної соціальної ситу ації, з одного боку, а з іншого, обумовлено суперечливістю самої психологічної структури особистості: наприклад, між соціальним інтелектом і типом акцентуації особистості-інтернальність локусом контролю і неадекватною самооцінкою і т. Д.

Розвиток суб`єктності особистості може виявлятися по-різному:



• в змінах мотиваційної сфери людини, в яких сильніше, ніж раніше, починають знаходити своє відображення загальнолюдські цінності-

• в зростанні вміння на рівні інтелекту планувати і здійснювати на практиці саме ті діяння і здійснювати ті вчинки, які відповідають духу названих ценностей-

• в появі більшої можливості мобілізувати себе на пре подолання труднощів об`єктивного характеру, що заважають проявляти самодіяльність і до дій відповідно до цих ценностямі-

• в більш об`єктивному оцінюванні своїх сильних і слабких сторін і ступеня свою готовність до нових, більш складним діянь і відповідальним вчинків.





В цілому становлення суб`єктності студентів в процесі навчання у вузі носить суперечливий характер. Як психологічних обмежень, що перешкоджають розвитку суб`єктності, можна ви ділити: брак інформації про сам себе- нерозуміння стоять перед особистістю проблем-недооцінку власних можливостей інтелектуального, емоційного і вольового потенціала- прагнення до конформності, яке проявляється в сильній залежності від думок інших.

Результати формують експериментів свідчать про віз можності цілеспрямованої зміни мотиваційних установок в ході навчальних занять з навчання саморозвитку. Найбільший прогрес спостерігається в зміні рівня суб`єктивного контролю, дещо менше - системі ціннісних орієнтацій.

Як фактори, що роблять позитивний вплив на розвиток суб`єктності особистості в освітньому просторі, можна виділити:



• орієнтацію на суб`єктний досвід обучаемих-

• використання рефлексивних процедур, спрямованих на усвідомлення власних потреб і ціннісних орієнтацій, своїх можливостей і ограніченій-

• облік індивідуальних особливостей і диференційоване психолого-педагогічне воздействіе-

• діалоговий підхід в процесі спілкування-

• проблематізацію змісту навчальної та проектувальної діяльності-

• організацію спільної навчанням і проектувальної роботи як передумову спілкування, професійного та особистісного взаємодії-

• застосування комплексної багатофункціональної системи дидактичного забезпечення як засіб, що стимулює вміння використовувати власні ресурси в професійній діяльності.



Результати емпіричних досліджень дозволяють робити висновок про те, що вік від 18 до 25 років є оптимальним для розвитку суб`єктності, оскільки саме в цей період легше відбувається засвоєння нових соціальних норм, що забезпечує адаптацію до динамічних соціальних процесів. Найбільший прогрес спостерігається в зміні рівня суб`єктивного контролю, дещо менше - системі ціннісних орієнтацій. В умовах мінливого суспільства молодь є більш адаптованою, відкритої новому соціальному досвіду.

Вихідною умовою, що забезпечує суб`єктну активність, є потреба в саморозвитку, позитивної самооцінки. Не менш важливою умовою є оптимум мотивації, структурні елементи якої утворюють такі процеси, як цілепокладання, самооцінювання, довільну саморегуляцію. Найважливішим структурним компонентом особистості людини як суб`єкта життя є наявне у нього уявлення про себе в майбутньому. Людина має здатність створювати репрезентації майбутнього. Ці репрезентації є мотивуючими, вони можуть спонукати нас робити вчинки зараз, щоб створити майбутнє для того, якого ми хочемо.

Освітній процес з позицій суб`єктного підходу розглядається як творення самого суб`єкта діяльності. Навчання, засноване на суб`єктний підхід, становить внутрішня мотивація пізнавальної діяльності, яка характеризується наступними особливостями:



• основні акценти в цій діяльності необхідно робити на вже сформовані запити і інтереси обучаемих-

• головною метою цієї діяльності є розвиток в учнів внутрішньої потреби в знаннях, в саморозвитку і самообразованіі-

• в ході цієї діяльності інформація (зміст навчального матеріалу) повинна перетворюватися в особисто значиме для учня надбання.



Розвиток суб`єктності в умовах освітнього простору досягається за рахунок психологічного забезпечення: розробки відповідних навчальних програм, моделей навчання, спрямованих на мотиваційно-смислове забезпечення навчального процесу, а також оволодіння методами саморозвитку. Самостійна діяльність - одна з найважливіших умов навчання саморозвитку.

В організації навчанням діяльності передбачається, по-перше, заборона на проектування заздалегідь заданого результата- по-друге, самостійна активна діяльність особистості в навчальному процессе- по-третє, розвиток навичок регуляторного досвіду. Операційну основу організації навчальної діяльності складають наступні підсистеми: знання - усвідомлення - підготовка розуму - перенесення - інтеграція.

Суб`єктний підхід виступає провідною стратегією гуманізації освіти і вимагає якісно іншої практики навчання. Використання суб`єктного підходу в психолого-педагогічній практиці передбачає розробку концептуальних підходів в розумінні психологічних механізмів корекції психічних станів, оволодінні прийомами самоврядування життєвим тонусом, рівнем працездатності і творчих можливостей, розумного обгрунтування життєвих цілей.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;
Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Проблема «психологічного забезпечення» розвитку суб`єктності особистості в освітньому просторі