Диференціальна діагностика
Диференціальна діагностика хронічних ВГ та жирового гепатозу (стеатозу печінки) проводиться внаслідок наявності при останньому слабковираженого диспепсического синдрому і збільшення печінки, яка буває чутливою при пальпації. В анамнезі, як правило, зловживання алкоголем, нерідко цукровий діабет, ожиріння, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту. Активність АлАТ незначно підвищена або в нормі, при зловживанні алкоголем підвищується рівень ГГТП. Жировій дистрофії печінки чітко діагностують при УЗД і морфологічному дослідженні гепатобіоптатов при негативних серологічних і вірусологічних маркерах ВГ.Нерідко діагностичні помилки допускаються в розмежуванні ВГ (особливо хронічних) з пігментними гепатозами (доброякісні гіпербілірубінемія), найбільше значення з яких мають синдром Жильбера (спостерігається у 1-5% населення) і синдром ДабинажДжонсона. Пігментні гепатози мають сімейний характер, чаші зустрічаються у чоловіків і обумовлені недостатністю ферментів, відповідальних за захоплення і кон`югацію (синдром Жильбера) або екскрецію білірубіну (синдром ДабинажДжонсона). Діагноз грунтується на виявленні слабо вираженою хронічною або интермиттирующей желтушности склер, шкіри та гіпербілірубінемії з підвищенням непрямої фракції при синдромі Жильбера (при цьому відсутні ознаки гемолізу) або пов`язаного білірубіну при синдромі ДабинажДжонсона. Печінка зазвичай нормальних розмірів. Пігментні гепатози характеризуються відсутністю в крові специфічних маркерів ВГ і запальної інфільтрації в гепатобіоптатах (характерним гістологічним ознакою є ліпофусциноз гепатоцитів).
Поділитися в соц мережах:
Схожі
