Симптоматика характерна для гострого гломерулонефриту
Найпоширенішим захворюванням нирок на даний момент є гострий гломерулонефрит. Історія розвитку хвороби пов`язана із запальним процесом, який вражає спочатку судини нирок, а потім і решту ниркову тканину, будучи двостороннім процесом, вражає обидві нирки відразу.
Поразка судин нирки
Це досить рідкісна патологія, яка зустрічається приблизно в кожному двадцятому випадку на десять тисяч чоловік і може виникнути в будь-якому віці, але переважно у осіб, які не досягли сорока років. Гострий гломерулонефрит у дітей виявляється до дванадцяти років, у дорослих до сорока років, але історії відомі і рідкісні випадки, коли хвороба вражала людей і в старечому віці.
Особи чоловічої статі страждають даними захворювання в півтора рази більше, ніж жінки. Гострий гломерулонефрит носить сезонний характер, але частіше за все зустрічається в країнах, де вологий і холодний клімат.
Інфекція дихальних шляхів
Зазвичай захворювання проявляється після ангін і інфекцій дихальних шляхів, але може виникнути і після пневмонії. Розвиток такої патології в медичній практиці зазвичай поділяють на три найпоширеніші форми: первинний, вторинний і ідіопатичний гломерулонефрит. Виходячи з цього, можна відзначити, що перебіг захворювання може бути: гострим, підгострим і хронічним.
Гостра форма зазвичай триває всього кілька тижнів, підгостра може затягнутися до декількох місяців, а хронічна діагностується, якщо захворювання затягується до року.
Діагностувати гострий дифузний гломерулонефрит не складає великих труднощів особливо при яскраво вираженій клінічній картині, так як важливими і провідними симптомами є задишка і набряки. Важливу роль при постановці діагнозу відіграє те, що гострий дифузний гломерулонефрит розвивається у пацієнтів без видимої патології серця, але при цьому виявляється виражений сечовий синдром.
зміст:
Можливі причини виникнення хвороби
На даний момент в медичній практиці виділяються кілька причин, які можуть послужити розвитку гострого дифузного гломерулонефриту, а саме:
інфекція
- Інфекційні захворювання такі як: ангіна, пневмонія, грип та вірусні гепатити;
- Прийом деяких лікарських препаратів;
- Алергічні реакції на їжу або пилок рослин;
- Надмірне вживання алкоголю;
- Введення різних сироваток і вакцин;
- Генетична схильність;
- Переохолодження організму;
- Виявлені злоякісні пухлини.
Науково доведено що дане захворювання розвивається після перенесеної ангіни і інфекції верхніх дихальних шляхів. Головну роль в поширенні хвороби відіграє стрептокок, що стосується країн з більш жарким кліматом, але тут основною причиною виникнення є стрептококові захворювання шкіри.
У медичній історії відомі й такі випадки виникнення, коли гломерулонефрит починав свій розвиток після введення сироваток і вакцин. Також сюди можна віднести індивідуальну непереносимість до деяких лікарських засобів. До етнологічний причин виникнення можна віднести переохолодження організму хворого у вологому середовищі.
Таке охолодження може викликати порушення кровообігу нирок і вплинути тим самим на зниження імунітету. З медичної точки зору доведено що гострий гломерулонефрит - це иммунокомплексная патологія, якої характерний тривалий латентний період, під час нього в організмі утворюються антитіла стійкі до мікробних атакам.
ОРВ і грип
Зазвичай початку розвитку гострого гломерулонефриту передують гострі форми інфекційних захворювань або їх хронічне загострення. Приблизно через три тижні починають проявлятися видимі ознаки хвороби. У більшості випадків гострий початок протікає і закінчується одужанням пацієнта. Бурхливий початок перебігу хвороби характерно наступними ознаками: загальна слабкість, підвищена стомлюваність і головний біль. Також для історії хвороби характерними ознаками вважаються поперекові болі і постійне відчуття голоду, а також зменшення добового об`єму виділеної рідини.
Набряклість характерна приблизно для сімдесяти відсотків хворих і проявляється у вигляді набряків щодо особи і шиї з ранку, і в області щиколоток в другій половині дня. Щоб визначити чи є у хворого внутрішні набряки, зазвичай фахівець вдається до зважування. Різке підвищення артеріального тиску характерно для шістдесяти відсотків хворих.
У разі перших, навіть самих найменших ознак, які викликають підозру на те, що у пацієнта гострий гломерулонефрит, слід вжити всіх необхідних заходів, щоб уникнути більш серйозних патологічних процесів.
Основні симптоми захворювання
Після проникнення в організм людини інфекційного алергену, основні симптоми розвитку гострого гломерулонефриту спостерігаються вже приблизно через три тижні. Зазвичай для встановлення явної картини виникнення захворювання виділяють три види симптоматичних комплексів: сечовий, набряклий і гіпертензивний. Кожен симптом є наступною:
ознаки хвороби
- На початковій стадії розвитку даного захворювання приблизно дев`яносто відсотків усіх хворих страждають яскраво вираженою набряком в області обличчя. Більше помітні набряки обличчя з ранку, поступово протягом дня набряклість спускається до щиколоток і гомілок пацієнта. Можливо, що зовні набряклість ніяк не проявляється, але щоденна збільшення ваги, має на увазі внутрішні набряки;
- Приблизно в сімдесяти відсотках випадків спостерігається різке підвищення артеріального тиску. Унаслідок можливих набряків мозку, з`являються такі симптоми, як: головні болі, нудота, блювотні позиви і значне зниження гостроти зору;
- Січовий синдром характеризується зменшенням виділеної рідини, можливо, і її повна відсутність. Пацієнтів починає мучити почуття сильної спраги, а в аналізах зданої сечі виявляється надмірна кількість білка.
аналізи
Для постановки вірного діагнозу фахівець не може покладатися тільки на одні симптоми, тому хворому призначається здача всіх аналізів. Найперше, що потрібно зробити, це здати аналіз сечі, для загального його обстеження. За допомогою лабораторних досліджень визначається наявність еритроцитів і лейкоцитів, а також вимірюються показники білка. Загальні аналізи крові в межах норми, що стосується біохімічного аналізу, то він відображає зменшення альбумінів і підвищення глобулінів.
Ультразвукове дослідження нирок серйозних патологій не виявляє, зміна розмірів клубочковоїфільтрації не спостерігається. У найбільш складних випадках призначається біопсія нирок. При яскраво виражених симптомах необхідна консультація кваліфікованого фахівця з подальшим оглядом очних яблук, і консультація кардіолога з необхідним обстеженням серцевого ритму.
Сучасні методи лікування
Лікування в станціонаре
Первинним завданням повинно бути своєчасне виявлення захворювання і точна постановка діагнозу, для запобігання можливих патологічних змін. Всі хворі з підозрою на гострий дифузний гломерулонефрит обов`язково піддаються госпіталізації до медичного закладу. У перші чотири тижні повинен дотримуватися строгий постільний режим, який благотворно впливає на зниження артеріального тиску і поліпшення кровообігу в нирках.
Призначена дієта має на увазі обмеження у вживанні кухонної солі, що не більше одного грама на добу. У стаціонарі досвідченими фахівцями ведеться суворий контроль над кількістю вживаної води і добовим обсягом виділеної рідини.
Якщо у хворого діагностується гострий гломерулонефрит на початкових стадіях, то лікування включає вживання цукру. Але якщо у хворого виявлено цукровий діабет, то з призначенням прийому цукру слід бути обережніше.
У такий період фахівцем призначається до вживання приблизно по шістсот мілілітрів фруктових соків або солодкого чаю. Подальше лікування гострого гломерулонефриту передбачає прийом кавунів, апельсинів, картоплі і гарбуза.
Таке дієтичне харчування забезпечує виключення натрію, якщо медичні показники в нормі, то в подальшому поступово збільшуються дози натрію. Що стосується вживання білкової їжі, то тут перевагу варто віддати яйцям і сиру. Для того щоб у пацієнта не виникало відчуття голоду під час дієти, в раціон включається вуглеводна їжа.
Якщо у вагітних виявляється гострий дифузний гломерулонефрит, то лікування повинно виключати застосування антибіотиків, призначити їх може тільки фахівець і тільки після повного лабораторного обстеження.
В основному гострий гломерулонефрит добре піддається лікуванню і закінчується одужанням пацієнта. Не можна точно точно назвати час повного одужання, так як багато в чому варто враховувати ряд факторів: причини виникнення, симптоми, супутні патології і своєчасність наданої допомоги. Щоб в майбутньому уникнути розвитку патологічних ускладнень, необхідно постійно стежити за можливими вогнищами запальних процесів.
Потрібно пам`ятати, що гострий гломерулонефрит в більшості випадків є винуватцем ускладнень різних інфекційних хвороб не виключаючи і пневмонію. Тому самостійне лікування повністю протипоказано, ніякі народні засоби, що застосовуються в домашніх умовах, не зможуть замінити стаціонарного спостереження і медикаментозного лікування захворювання.
