Методи дослідження глотки
Н а р у ж н и й о с м о т р і п а л ь п а ц і я. Спочатку оглядають область шиї і слизову оболонку губ, потім пальпують регіонарні лімфатичні вузли глотки: підщелепні, глибокі шийні, задні щейние, розташовані в ретромандібулярний, в над- і підключичних ямках. Пальпацію підщелепних лімфатичних вузлів виробляють при дещо нахиленою вперед голові обстежуваного бимануально легкими рухами кінчиків пальців, які м`яко вдавлюють в тканину. При етомдвіженія повинні бути спрямовані від середини до краю нижньої щелепи, а при пальпації лімфатичних вузлів, розташованих в ретромандібулярний ямках, - перпендикулярно до висхідній дузі нижньої щелепи.Глибокі шийні лімфатичні вузли пальпують спочатку з одного боку, потім з іншого. Голова обстежуваного кілька нахилена вперед. При пальпації справа праву руку кладуть на тім`я обстежуваного, а лівої виробляють обмацування попереду переднього краю грудино-ключично-соскоподібного м`яза зверху вниз і в горизонтальному напрямку. При пальпації зліва ліву руку кладуть на тім`я обстежуваного, а правою виробляють обмацування.
Задні шийні лімфатичні вузли пальпують кінчиками пальців обох рук відразу з двох сторін ззаду по задньому краю грудино-ключично-соскоподібного м`яза і до хребта в вертикальному і горизонтальному напрямках.
Лімфатичні вузли, розташовані в над- і подключічнихямках, пальпують спочатку з одного боку, потім з іншого, при цьому одну руку кладуть на тім`я обстежуваного, а інший легкими масажними рухами промацують вузли. При дослідженні зліва ліву руку кладуть на тім`я обстежуваного, а правою виробляють пальпацію.
Ф а р і н г о с ь к о п і я. Шпатель беруть в ліву руку так, щоб I палець підтримував його знизу, а II і III (можна і IV) пальці були зверху. Праву руку кладуть на тім`я обстежуваного і просять його розкрити рот, шпателем плоскою стороною відтягують кут рота і оглядають переддень рота: слизову оболонку, вивідні протоки привушних слинних залоз, що знаходяться на щічної поверхні на рівні верхнього премоляра, а потім порожнину рота: зуби, ясна, тверде піднебіння, язик вивідні протоки під`язикові і підщелепних слинних залоз, дно рота. Дно порожнини рота можна оглянути, попросивши обстежуваного підняти кінчик язика або піднявши його шпателем. На дні рота знаходяться вивідні протоки під`язикові і підщелепних залоз, які іноді зливаються.
М е з о ф а р і н г о с ь к о п і я. Тримаючи шпатель в лівій руці, отдавлівают їм передні 2/3 мови донизу, не торкаючись його кореня. Шпатель вводять через правий кут рота, мова отдавлівают НЕ площиною шпателя, а його кінцем (рис. 5.7). Слід мати на увазі, що при дотику до кореня язика одразу виникає блювотний рух. Визначають рухливість м`якого піднебіння, попросивши хворого зробити звук «а». У нормі м`яке піднебіння добре рухомо. Оглядають слизову оболонку м`якого піднебіння, язичка, передніх і задніх піднебінних дужок.
У нормі слизова оболонка гладка, рожева, дужки контурируются.
Для визначення розміру піднебінних мигдалин відстань між серединою піднебінної мигдалини і лінією, що проходить через середину мови і м`якого піднебіння, подумки ділять на три частини. У тому випадку, якщо мигдалина виступає на 1/3 цієї відстані констатують її збільшення I ступеня, на 2/3 - II ступеня, до середньої лінії глотки - III ступеня. Оглядають слизову оболонку мигдалин. У нормі вона рожева, волога, поверхня її гладка. Визначають вміст лакун мигдалин. Для цього беруть два шпателя - в праву і ліву руку.
Одним шпателем віджимають донизу мову, іншим м`яко натискають на підставу передньої дужки і через неї на мигдалину в області її верхнього полюса. При огляді правої мигдалини мову віджимають шпателем, що знаходиться в правій руці, лівою мигдалини - в лівій руці. У нормі вміст лакун убоге, негнійне, у вигляді епітеліальних пробок або відсутній.
Оглядають слизову оболонку задньої стінки глотки.
У нормі вона рожева, волога, рівна, рідко в ній розсіяні гранули - скупчення лімфоїдної тканини розміром приблизно 1x2 мм.
З а д н я я р і н о с к о п і я (рис. 5.8). Для огляду задніх відділів носа носоглоточное дзеркало зміцнюють в ручці.
Підігрів його в гарячій воді протягом 2-3 с, беруть ручку в праву руку і протирають дзеркало салфеткой- ступінь нагріву дзеркала перевіряють, приклавши його до тильної поверхні лівої кисті у I пальця. У ліву руку беруть шпатель і його кінцем відтісняють донизу передні 2/3 мови. Шпатель беруть таким чином, щоб I палець знаходився на його нижній поверхні.
Відео: Ендоскопія
Мал. 5.7.Фарингоскопічна картина
(Мезофарингоскопия або орофарингоскопія).1 - язичок- 2 - задня піднебінна дужка- 3 - передня піднебінна дужка- 4 - піднебінна міндаліна- 5 - задня стінка глоткі- 6 - мова-7 - трикутна складка- 8 - піднебінна фіранка.
Відео: Оториноларинголог Поніделко С. Н. (СМ Клініка)
Мал. 5.8.
Методика задньої риноскопії
(Епіфарінгоскопіі).а - задня ріноскопія- б - утворення носоглотки, видимі при задній риноскопії: 1 - сошнік- 2 - хоани- 3 - верхня носова раковина 4 - середня носова раковина 5 - нижня носова раковина 6 - глоткове гирлі слухової труби-7 - маленький язичок- 8 - піднебінні дужкі- 9 - звід носоглотки.
а II, III і IV - на верхній. Шпатель вводять з боку правого кута рота, мова отдавлівают кінцем шпателя.
Носоглоточное дзеркало беруть в праву руку, як ручку для письма, вводять в рот дзеркальною поверхнею догори, не торкаючись кореня язика і задньої стінки глотки, і заводять за піднебінну фіранку. Світло від рефлектора повинен бути спрямований точно на дзеркало. Хворий повинен дихати носом. При легких поворотах дзеркала послідовно оглядають задні відділи порожнини носа. При цьому в дзеркалі видно задні кінці всіх трьох носових раковин, носові ходи, задні відділи носової перегородки (сошник). Задні кінці носових раковин
Мал. 5.9.
Пальцеве дослідження носоглотки
.а - положення лікаря і хворого-б - положення пальця лікаря в носоглотці.
в нормі не виходять з хоан, сошник знаходиться по середній лінії. У дзеркалі видно верхні відділи глотки - звід носоглотки, хоани, бічні стінки глотки, де на рівні задніх кінців нижніх носових раковин визначаються отвори слухових (євстахієвих) труб. У нормі хоани вільні, слизова оболонка верхніх відділів глотки рожева, гладка. У зводі носоглотки знаходиться III, глоточная (носоглоточная), міндаліна- в нормі вона розташовується на задневерхней стінці носоглотки і не доходить до верхнього краю сошника і хоан.
П а л ь ц е в про е і з з л е д о в а н і е н о с о г л о т к и (рис. 5.9). Обстежуваний сидить, а лікар стоїть ззаду праворуч від нього-II пальцем лівої руки вдавлюють щоку хворого між зубами зліва, II пальцем правої руки швидко проходять за м`яке піднебіння в носоглотку і обмацують хоани, склепіння носоглотки, бічні стінки.
Г і п про ф а р і н г о с ь к о п і ю виконують, як н е п р я м у ю л а р і н г о с ь к о п і ю. Огляд нижніх відділів глотки виробляють при непрямій ларингоскопії (рис. 5.10). Гортанне дзеркало зміцнюють в ручці і підігрівають в гарячій воді за вказаними вище правилами. Хворого просять відкрити рот, висунути язик і дихати ротом. Обернувши кінчик язика зверху і знизу марлевою серветкою, беруть його пальцями лівої руки так, щоб I палець розташовувався на верхній поверхні язика, Ill - на нижній, а II пальцем відсувають верхню губу.
Відео: відеоендоскопія лор органів
Мал. 5.10.
непряма ларингоскопія
Відео: Відео порожнину рота і глотка Образцов Ігор ЛОР
.а-в - положення гортанного дзеркала в горлі.
Мал. 5.10. Продовження.
г -
ларингоскопічна картина при диханні
: 1 - мовний мигдалина і корінь мови-2 - надгортаннік- 3 - валекули- 4 - голосові складки 5 - вестибулярні складки- 6 - гортанні желудочкі- 7 - черпаловідние хрящі- 8 - межчерпаловідного простір 9 - черпалонадгортаннимі складки- 10 - грушоподібні сінуси- 11 - верхній відділ трахеї 12 - стеблинка надгортанніка- д - ларингоскопічна картина прифонації.Легко потягують мову на себе і донизу. Гортанне дзеркало беруть за ручку в праву руку, як ручку для письма, і вводять в порожнину рота, не торкаючись кореня язика і задньої стінки глотки.
Дзеркальна поверхня при введенні повинна бути звернена вниз. Дійшовши до язичка, повертають дзеркало під кутом 45 ° до поздовжньої осі глотки і злегка піднімають язичок і м`яке піднебіння вгору і назад. При цьому обстежуваного просять вимовити звук «і», а потім зробити м`який вдих.
За допомогою гортанного дзеркала слід оглядати нижні відділи глотки. При цьому, перш за все видно корінь язика з розташованої на ньому мовній миндалиной, потім - надгортанник у вигляді розгорнутого пелюстки, слизова оболонка його блідо-рожева або жовтувата. Між надгортанником і коренем мови видно два невеликих поглиблення - валлекули- кожна з них обмежена серединної і бічний мовно-надгортанних складками. За допомогою дзеркала оглядають задню і бічні стінки глотки, слизова оболонка їх рожева, гладка. При фонації добре бачаться грушоподібні синуси - поглиблення, розташовані з боків від гортані в нормі вони вільні від вмісту. Слизова оболонка в області грушовидних синусів також гладка і рожева. Дзеркало видаляють з порожнини рота, відокремлюють від ручки і опускають в дезінфікуючий розчин.
Поділитися в соц мережах:
Схожі
