Електрокардіографія
Реєстрація ЕКГ в 12 відведеннях в більшості випадків дозволяє уточнити характер аритмії. Виняток становлять випадки, коли порушення ритму і провідності носять тимчасовий характер (короткі пароксизми суправентрикулярної або шлуночкової тахікардії, фібриляція або тріпотіння передсердь і т.п.). У цих випадках переважно тривалий моніторування ЕКГ по Холтеру (див. Нижче).Запис стандартної ЕКГ в 12 відведеннях у хворих з аритміями також має свої особливості. Нерідко буває необхідна більш тривала реєстрація ЕКГ (протягом 10-20 с). При цьому зазвичай використовується більш повільна запис, наприклад, зі швидкістю 25 мм / с або менше. Необхідність в більш протяжних записах ЕКГ виникає при минущих СА-блокадах і АВ-блокадах, при політопна екстрасистолах, парасистолии, міграції водія ритму і ін.
Аналіз зареєстрованої ЕКГ в 12 відведеннях проводять за загальноприйнятим планом розшифровки ЕКГ, наведеним нижче.
Загальна схема (план) розшифровки ЕКГ.
1. Аналіз серцевого ритму і провідності:
• оцінка регулярності серцевих сокращеній-
• підрахунок числа серцевих сокращеній-
• визначення джерела возбужденія-
• оцінка функції провідності.
2. Визначення поворотів серця навколо переднезадней, поздовжньої і поперечної осей:
• визначення положення електричної осі серця у фронтальній площині-
• визначення поворотів серця навколо поздовжньої осі-
• визначення поворотів серця навколо поперечної осі.
3. Аналіз передсердного зубця P.
4. Аналіз шлуночкового комплексу QRST:
• аналіз комплексу QRS-
• аналіз сегмента RS-T-
• аналіз зубця Т
• аналіз інтервалу Q-T.
5. Електрокардіографічне висновок.
Нагадаємо лише деякі прийоми аналізу ЕКГ, необхідні для діагностики порушень ритму і провідності.
Регулярність серцевих скорочень оцінюється при порівнянні тривалості інтервалів R-R між послідовно зареєстрованими серцевими циклами. Регулярний, або правильний, ритм серця діагностується в тому випадку, якщо тривалість вимірюваних інтервалів R-R однакова і розкид отриманих величин не перевищує ± 10% від середньої тривалості інтервалів R-R. В інших випадках діагностується неправильний (нерегулярний) серцевий ритм.
Число серцевих скорочень (ЧСС) при правильному ритмі визначають за таблицями (див. Табл. 3.2) або підраховують за формулою:
При неправильному ритмі підраховують число комплексів QRS, зареєстрованих за якийсь певний відрізок часу (наприклад, за 3 с). Помноживши цей результат в даному випадку на 20 (60 з / 3 з = 20), підраховують ЧСС. При неправильному ритмі можна обмежитися також визначенням мінімального і максимального ЧСС. Мінімальна ЧСС визначається за тривалістю найбільшого інтервалу R-R, а максимальне - по найменшому інтервалу R-R.
Таблиця 3.2
Число серцевих скорочень (ЧСС) у залежності від тривалості інтервалу R-R
тривалість
інтервалу R-R, з ЧСС в хв Тривалість інтервалу R-R, з ЧСС в хв
1,50 40 0,85 70
1,40 43 0,80 75
1,30 46 0,75 80
1,25 48 0,70 86
1,20 50 0,65 92
1,15 52 0,60 100
1,10 54 0,55 109
1,05 57 0,50 120
1,00 60 0,45 133
0,95 63 0,40 150
0,90 66 0,35 172
Для визначення джерела збудження, або так званого водія ритму, необхідно оцінити хід збудження по передсердям і встановити відношення зубців Р до шлуночкових комплексів QRS (рис. 3.13).
1. Синусовий ритм (рис. 3.13, а):
o зубці РII позитивні і передують кожному желудочковому комплексу QRS-
o форма всіх зубців Р в одному і тому ж відведенні однакова.
2. Передсердні ритми (з нижніх відділів) (рис. 3.13, б):
o зубці PII і PIII отріцательни-
o за кожним зубцем Р слідують незмінені комплекси QRS.
3. Ритми з АВ-з`єднання (рис. 3.13, в, г):
o якщо ектопічний імпульс одночасно досягає передсердь і шлуночків, на ЕКГ відсутні зубці Р, які зливаються зі звичайними незміненими комплексами QRS-
o якщо ектопічний імпульс спочатку досягає шлуночків і тільки потім - передсердя, на ЕКГ реєструються негативні РII і РIII, які розташовуються після звичайних незмінених комплексів QRS.
4. Шлуночковий (ідіовентрікулярний) ритм (рис. 3.13, д):
o всі комплекси QRS розширені і деформіровани-
o закономірний зв`язок комплексів QRS і зубців Р отсутствует-
o число серцевих скорочень не перевищує 40-45 уд. в хв.
а - синусовий ритм б - ніжнепредсердний ритм в, г - ритми з АВ-з`єднання-д - шлуночковий (ідіовентрікулярний) рітмДля попередньої оцінки функції провідності (рис. 3.14) необхідно виміряти:
o тривалість зубця Р, яка характеризує швидкість проведення електричного імпульсу по передсердях (в нормі не більше 0,1 с) -
o тривалість інтервалів P-Q (R) в II стандартному відведенні, що відображає загальну швидкість проведення по передсердям, АВ-з`єднанню і системі Гіса (у нормі від 0,12 до 0,2 с) -
o тривалість шлуночкових комплексів QRS (проведення збудження по шлуночках), яка в нормі становить від 0,06 с до 0,10 с.
o Збільшення тривалості перерахованих зубців і інтервалів вказує на уповільнення проведення у відповідному відділі провідної системи серця.
Після цього вимірюють інтервал внутрішнього відхилення в грудних відведеннях V1 і V6, побічно характеризує швидкість поширення хвилі збудження від ендокарда до епікарда відповідно правого і лівого шлуночків. Інтервал внутрішнього відхилення вимірюється від початку комплексу QRS в даному відведенні до вершини зубця R.Ріс. 3.14. Оцінка функції провідності по ЕКГ. Пояснення в тексті
Розрізняють такі варіанти положення електричної осі серця (рис. 3.15):
o нормальне положення, коли кут a становить від + 30 ° до + 69 ° -
o вертикальне положення - кут a від +70 ° до + 90 ° -
o горизонтальне - кут a від 0 ° до + 29 ° -
o відхилення осі вправо - кут a від + 91 ° до + 180 ° -
o відхилення осі вліво - кут a від 0 ° до -90 °.
Для визначення положення електричної осі серця можна скористатися відомим візуальним способом і інформацією, представленою в табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Залежність алгебраїчної суми зубців QRS у відведеннях від кінцівок від величини кута a
Поділитися в соц мережах:
Схожі
