Удосконалення стилю професійної діяльності, збільшення кількості "ступенів свободи" суб`єкта професійної діяльності.

Нами також було проведено повторне дослідження з побудови групового акме-простору професійної діяльності управління після участі членів групи в акмеологічному тренінгу програмно-цільовою спрямованістю. Дослідження було проведено з використанням тих же методичних засобів, що було необхідно для забезпечення порівнянності результатів. Гіпотезою даного дослідження було припущення про те, що одним з ефектів тренінгу є зміна конфігурації суб`єктного акме-простору професійної діяльності. Головним чином, нас цікавила виявлена нами на попередньому етапі негативна кореляція між двома групами умінь (умовно комунікативними і організаторськими) (див. Рис 7.), що отримала інтерпретацію як прояв технологічної несумісності між цими вміннями професіоналів.

Мал. 7. Внутріфактораня кореляція за першим чиннику до проведення тренінгу (елементи зі значеннями не менше 0.5).

Цифрами позначені професійні вміння, виділені самими респондентами (елементи опитування):

Перша група:

14. мотивувати інших-

16. педагогічні / воспітательн.-

5. ораторскіе-

6. споріть-

2. висловлювати думки-

17. формувати імідж-

3. розбиратися в людях-

26. формувати команду-

1. сприймати думка-

11. вирішувати завдання.

Друга група:

25. відпочивати-

21. розподіляти сили-

13. змінювати своє поведінка-

15. самомотівіроваться-

23. контролювати себе в е / с-

24. отримувати задоволення. від раб.

4. володіти собою.

Причини даної технологічної несумісності (або малосумісні) могли, на нашу думку, полягати в наступному: в жорсткій визначеності смислової сфери особистості (як підстави "вертикального" єдності діяльності) професіоналів і відповідної організації емоційної сфери особистості, яка задає консервативність професійної діяльності і блокує прояв в ній того чи іншого комплексу уменій- в технологічній суперечливості самих умінь, які передбачають одночасне вчинення малосумісні дій - в особливостях тих відносин, які склалися в трудових колективах і не дозволяли організовувати їх роботу на відповідному рівні продуктивності.

Ми вважали далі, що збагачення арсеналу вмінь учасників семінару психотехнологіями, спрямованими на зміну особистісної мотивації і управління своїм емоційним станом, на організацію міжособистісної і ділової комунікації дозволить випускникам ясніше визначати для себе цілі діяльності мотивувати себе на їх досягнення, вільніше звертатися до всього наявного у них арсеналу вмінь, активніше використовувати комунікативні технології у своїй повсякденній діяльності для організації міжособистісних відносин на виробниц стве, узгоджується з цілями їх професійної діяльності. У той же час реалізація в ході тренінгу як єдиної антропотехніческой системи тім-білдінгових процедур, а також умов для виникнення глибокого міжособистісного контакту між учасниками, а також самої екзаменаційної процедури, що переводить освоюються дії в умови реального життя людей - дозволяли нам сподіватися на те, що вироблені в ході тренінгу комунікативні навички будуть включені в реальну професійну діяльність управлінців і адаптовані ними до її умов.

Мовою суб`єктної моделі професійної діяльності це означало б така зміна стилю діяльності професіоналів-управлінців, при якому спостерігалося б істотне зменшення негативної кореляції як між цими двома групами умінь, так і в цілому по набору елементів, тобто не з`являлося б нових негативних зв`язок між різними комплексами психотехнологій. Це означало б, що нам вдалося розв`язати два пов`язаних раніше фактора і таким чином надати професіоналу велику свободу вибору між наявними у нього технологіями здійснення професійної діяльності.

Нижче ми наводимо основні результати даного дослідження.

Таблиця головних компонент (див. Табл. 1.), отримана тим же способом, тобто відкиданням всіх компонент з дисперсією менше 2, дає нам в даному випадку шість головних компонент, що говорить про збільшення розмірності акме-простору з 4-х до 6-ти мірного.

ТАБЛИЦЯ 1.

Головні компоненти

(Після проведення тренінгу)

Для порівняння ми наводимо аналогічні результати першого дослідження (до проведення тренінгу) в Табл. 2.

ТАБЛИЦЯ 2.

Головні компоненти

(До проведення тренінгу)

Таблиця проекцій векторів дій на факторні осі (див. Табл. 3.) показує, що, по-перше, а основному зберігся поділ елементів на групи головних компонент, що свідчить про стійкість їх зв`язків. По-друге, ми можемо відзначити, що друга група елементів втратила негативну кореляцію з першої, перетворившись при цьому в самостійний фактор, елементи якого не мають значущих проекцій на вісь першого фактора. Крім того, в цілому скоротилася кількість негативних кореляцій по всій таблиці, що виражається також у виділенні ще одного фактора як незалежній осі, додаткового виміру акме-простору.

ТАБЛИЦЯ 3.

Головні компоненти (ранжирування)

Кластер - аналіз по головних компонентів

(Центральний момент)

Отримані дані, таким чином, свідчать про те, що в результаті тренінгу удосконалюються не тільки окремі професійні вміння, за рахунок включення в них ефективних психотехнологій, і комплекси умінь, але зазнають вимірювання і характеристики цілісності всієї професійної діяльності. На основі отриманих даних ми можемо стверджувати, що реалізація комплексу тренінгових процедур має ефект вдосконалення відносини професіоналів до арсеналу їх власних умінь, сприяє зняттю таких утворень в структурі суб`єкта професійної діяльності, які блокують впровадження в реальну діяльність різного роду освоєних умінь, призводить до перетворення конфігурації акме -простору професійної діяльності, знімає негативні (блокуючі) зв`язку між різними групами умінь і до відвели ню розмірності акме-простору, тобто до утворення нових ступенів свободи чинного суб`єкта.

Так, в даному випадку можна говорити про перетворення 4-мірної професійної діяльності в 6-мірну, про надання професійним кадрам управління нових суб`єктних ступенів свободи у виборі і реалізації різних методів вирішення професійних завдань.

Даний результат міг бути досягнутий лише завдяки початкової орієнтації акмеологического тренінгу програмно-цільової спрямованості як комплексного акмеологического проекту на відтворення і розвиток професійної діяльності як цілісного феномена, в чому і полягає істотна відмінність даного комплексу від аналогічних йому тренінгових систем вдосконалення професійної майстерності.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!