Пробудження після загальної анестезії

Відео: Вихід з наркозу - Recovery from Anesthesia

Відразу ж після надходження в палату пробудження слід перевірити артеріальний тиск, ЧСС, частоту дихання і оксигенації. Після цього АТ, ЧСС і частоту дихання визначають кожні 5 хв протягом 15 хв або до стабілізації стану, а потім кожні 15 хв. Хоча гіпоксемія не завжди корелює з рівнем свідомості, всім хворим після загальної анестезії показаний безперервний пульсоксіметріче-ський моніторинг, який слід проводити як мінімум до відновлення свідомості. Слід хоча б один раз виміряти температуру тіла. Після початкового вимірювання АТ, ЧСС і частоти дихання анестезіолог повинен коротко повідомити сестрі палати пробудження всю необхідну інформацію: анамнез (в тому числі психічна адекватність і можливі проблеми зі спілкуванням - наприклад, мовний бар`єр, глухота, сліпота, затримка розумового розвитку) - особливості анестезії та операції (вид анестезії, характер операції-обсяг крововтрати, інфузійна терапія, інтраопераційні ускладнення) - очікувані післяопераційні ускладнення-рекомендації (наприклад, щодо епідурального катет єра, переливання препаратів крові, продовженої ШВЛ і т.п.).



При пробудженні після загальної анестезії завжди необхідно проводити інгаляцію кисню (FiO2 30-40%), оскільки на тлі дихання повітрям навіть у цілком благополучних хворих може виникати минуща гіпоксемія. При підвищеному ризику гіпоксемії (наприклад, при супутніх захворюваннях легенів, після операцій на верхньому поверсі черевної порожнини і торакальних втручань) слід продовжувати моніторинг SaO2 навіть після повного пробудження хворого, а в ряді випадків показана і тривала киснева терапія. Рішення про те, чи слід продовжувати інгаляцію

кисню після перекладу з палати пробудження в палату відділення, доцільно приймати на підставі значення SaO2 при диханні атмосферним повітрям. Якщо SaO2 низька, то для перевірки слід провести аналіз газів артеріальної крові. Інгаляцію кисню з особливою обережністю слід проводити при супутньому ХОЗЛ і затримки CO2. Для поліпшення оксигенації по можливості слід надати головного кінця ліжка високе становище. Слід зазначити, що високе становище головного кінця ліжка у повному обсязі прокинувся хворого може призвести до обструкції дихальних шляхів. В цьому випадку слід встановити рото або носоглотковий повітропровід, поки хворий не прокинеться повністю. Періодично хворого просять зробити глибокий вдих і покашляти.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!