Вплив акмеологических умов на оптимізацію інформаційного супроводу курсу «основи медичних знань»

В експериментальній групі (діаграма 3) відсоток студентів з високим рівнем розвитку культури здоров`я склав до вивчення курсу «Основи медичних знань» - 12,98%, після вивчення курсу - 56,73%). Середній рівень розвитку культури здоров`я до вивчення курсу становив 27,43%), після вивчення курсу - 25,35%), низький рівень розвитку культури здоров`я до вивчення курсу становив - 59,59%), після вивчення курсу - 17,92%) .

Порівнюючи високий рівень культури здоров`я майбутнього педагога у експериментальної групи, ми бачимо позитивну динаміку з 12,98% до 56,73% (t = 3,87-plt; 0,05).

У контрольній групі (діаграма 4) відсоток студентів з високим рівнем розвитку культури здоров`я склав до вивчення курсу «Основи медичних знань» - 13,89%), після вивчення курсу - 32,54%. Середній рівень розвитку культури здоров`я до вивчення курсу становив 29,16%), після вивчення курсу - 48,65%), низький рівень розвитку культури здоров`я до вивчення курсу становив 56,95%), після вивчення курсу - 18,81%.

Порівнюючи високий рівень культури здоров`я майбутнього педагога у контрольної групи, ми бачимо позитивну динаміку з 13,89%) до 32,54%) (t = 2,05-plt; 0,05).

На діаграмі 5 представлено порівняльний аналіз результатів дослідження студентів з високим рівнем розвитку культури здоров`я до і після проведення курсу «Основи медичних знань».

При порівняно однакових показниках високого рівня культури

здоров`я майбутнього педагога в експериментальній і контрольній групах до проведення курсу (відповідно 12,98% і 13,89%), ці ж показники після проведення курсу «Основи медичних знань» у експериментальної групи достовірно вище, ніж у контрольної групи (відповідно 56,73 %) і 32,54%), t = 2,04-plt; 0,05).

На діаграмі 6 представлено вплив інформаційного супроводу курсу «Основи медичних знань» на розвиток компонентів високого рівня культури здоров`я майбутнього педагога в експериментальній групі.

Серед компонентів культури здоров`я до вивчення курсу провідним був ціннісно-мотиваційний компонент (21,17% о), найнижчим був когнітивний компонент (4,92% о). Після проведення курсу показники всіх компонентів достовірно зросли, і найбільше зріс когнітивний компонент (78,69%).

На діаграмі 7 представлено вплив вивчення курсу «Основи медичних знань» на розвиток компонентів високого рівня культури здоров`я майбутнього педагога в контрольній групі.

У даній групі до вивчення курсу провідним був ціннісно-мотиваційний компонент (20,07%)), найнижчим був когнітивний компонент (5,63% о). Після проведення курсу достовірно зросли показники когнітивного (40,85%) і деятелиюстного (26,96%) компонентів і найбільший приріст дав когнітивний компонент.

Розглянемо поглиблений аналіз компонентів культури здоров`я майбутнього педагога до і після вивчення курсу «Основи медичних знань» в контрольній та експериментальній групах.

Оцінка ціннісно-мотиваційного компонента. Пов`язують свою майбутню педагогічну деятельггость з необхідністю формування здорового способу життя школярів в експериментальній і контрольній групах до проведення курсу відповідно 18,03%) і 22,54%), після проведення курсу - 47,54%) і 35,21% студентів. Аналогічні дані отримані

при вивченні питання про інтерес до педагогічного досвіду формування здорового способу життя школярів. До проведення курсу це цікавило 18,03% і 21,13%, після проведення курсу - 42,62% і 32,39%) майбутніх педагогів.

Кількість студентів, які вважають, що робота по формуванню здорового способу життя в школі є дуже важливою в експериментальній і контрольній групах до проведення курсу було відповідно 45,9% і 29,58%), після проведення курсу їх число виросло до 78,69%) і 40,85%). Але регулярно стежать за публікаціями про проблеми здорового способу життя і про методики його формування в навчальному процесі в школі до проведення курсу всього 8,2%) і 2,88% о, після проведення курсу - 32,79% і 7,04%) . Число студентів, які не стежать за публікаціями про проблеми здорового способу життя, за даними самооцінки, зменшилася в експериментальній групі з 73,77% о до 40,98% (у контрольній з 70,42% до 45,07%).

Максимально високо оцінювали ступінь власного інтересу до формування культури здоров`я в процесі навчання в експериментальній і контрольній групах до проведення курсу відповідно 18,03%) і 21,13%, після проведення курсу їх число зросло до 42,62%) і 33,8% . Число студентів, які відповіли «ні» на це питання зменшилася в експериментальній групі з 42,62% до 16,39% (у контрольній з 38,03% до 12,68%).

До проведення курсу тільки 27,87% gt; студентів експериментальної групи думали, що використання на уроках інформації щодо здорового способу життя сприятиме засвоєнню того предмета, який вони хочуть викладати. У контрольній групі так думали 23,94%) студентів. Після проведення курсу число збільшилося до 54,1% о майбутніх педагогів в експериментальній групі і 30,99%) в контрольній. Відсоток респондентів, які відповіли «ні» на це питання зменшився в експериментальній групі з 44,26% до 29,51% (у контрольній з 38,03% до 19,72%).

В експериментальній і контрольній групах до проведення курсу мали потребу в удосконаленні власних знань, умінь і навичок в питаннях формування здорового способу життя школярів відповідно 19,67% і 21,13% о майбутніх вчителів, після проведення курсу їх число виросло до 44,26% і 33,8%). Число студентів, які не мають даної потреби, зменшилася в експериментальній групі з 40,98%) до 13,11% gt; (В контрольній з 35,21% до 15,49%).

Потреба в удосконаленні власних знань, умінь і навичок в питаннях формування культури здоров`я майбутнього педагога мали до проведення курсу в експериментальній і контрольній групах -19,67% і 21,13%) майбутніх педагогів, після проведення курсу таку потребу стали відчувати відповідно 49,18 % і 33,8%). Число студентів, які вважають це непотрібним, зменшилася в експериментальній групі з 37,7%) до 11,48% (у контрольній з 39,44% до 16,9%).

Кількість студентів, які мають мотиви, пов`язані з професійною діяльністю по формуванню здорового способу життя школярів в експериментальній групі зросла з 14,75%) до 42,62% gt; - в контрольній групі з 16,9% до 29,58%). Число респондентів, які відзначили, що не мають мотивів, скоротилося в експериментальній групі з 55,74%) до 31,15%) (в контрольній з 49,3% до 25,35%).

Мотиви, пов`язані з професійною діяльністю по формуванню культури здоров`я майбутнього педагога до проведення курсу мали в експериментальній групі 13,11%), після проведення курсу - 42,62%) студентів. У контрольній групі ці показники були відповідно 19,72% gt; і 32,39%. Число майбутніх педагогів, які відзначили, що не мають мотивів, скоротилося в експериментальній групі з 45,9% до 31,15%) (в контрольній з 42,25% до 22,54%).

Але тільки 4,92% студентів експериментальної групи до проведення курсу вказали ці мотиви- після проведення курсу мотиви вказали вже 29,58%).

У контрольній групі до проведення курсу вказали мотиви 5,63% - після проведення курсу їх число зросло до 23,94%) майбутніх вчителів.

Мотиви в обох групах були вказані однакові. Найчастішим мотивом в обох групах було бажання бути прикладом для учнів. Також майбутні педагоги відзначили, що хочуть стати повноцінною особистістю і повноцінним членом суспільства, мають бажання бути здоровими, допомогти іншим зберегти і зміцнити здоров`я і внести свій вклад в формування здоров`я підростаючого покоління. На думку студентів, здоров`я допомагає добре вчитися і вчити інших.

Отримують моральне задоволення при вивченні питань, пов`язаних зі здоровим способом життя і культурою здоров`я в експериментальній і контрольній групах відповідно до проведення курсу 21,31% і 21,13% опитаних, після проведення курсу - 52,46% і 32,39%) відповідно . Число студентів, які відповіли негативно на це питання, скоротилося в експериментальній групі з 36,07%) до 11,48% (у контрольній з 30,99%) до 15,49%).

Розглядаючи причини, за якими необхідно займатися формуванням здорового способу життя в освітньому процесі за ступенем важливості, студенти обох груп визначили, що до проведення курсу головною причиною була (в дужках дані контрольної групи) поширеність шкідливих звичок серед респондентів - 60,93% (52, 54% gt;). Потреба студентів в зміцненні здоров`я була поставлена в обох групах на друге місце - 13,05% (32,52%). Потім слід особистісно-професійний розвиток майбутнього педагога - 13,01% (7,59%) і гармонійний розвиток студентів - 8,72% gt; (17,13%). Вимоги керівництва ВНЗ як причину вказали лише 4,37%) (2,56%).

Після проведення курсу причини, за якими необхідно займатися формуванням здорового способу життя в освітньому процесі за ступенем важливості студенти обох груп визначили наступним чином: на перше місце була поставлена (в дужках дані контрольної групи) потреба в зміцненні здоров`я 33,36% (40,08 % о). На друге місце поставлена поширеність шкідливих звичок серед майбутніх вчителів -29,26% (34,33%). Потім слід було гармонійний розвиток студентів - 16,73%) (17,11%) і особистісно-професійний розвиток майбутнього педагога - 12,55% »(5,79% о). Вимоги керівництва ВНЗ як причину вказали лише 8,34% (2,96%).

В цілому оцінка ціннісно-мотиваційного компонента в експериментальній групі (діаграма 8) показала, що до вивчення курсу навчаються з високим, середнім і низьким рівнями було відповідно 21,17%, 36,61% і 42,21%). Після вивчення курсу їх процентне співвідношення склало 49,18%, 30,6% і 20,22%) відповідно.

У контрольній групі в цілому оцінка ціннісно-мотиваційного компонента (діаграма 9) показала, що до вивчення курсу студентів з високим, середнім і низьким рівнями було відповідно 20,07%, 39,08% і 40,85%). Після вивчення курсу їх процентне співвідношення склало відповідно 30,87%, 49,18% і 19,95%.

На діаграмі 10 представлений порівняльний аналіз результатів дослідження високого рівня ціннісно-мотиваційного компонента двох груп.

При порівняно однакових початкових показниках високого рівня ціннісно-мотиваційного компонента культури здоров`я майбутнього педагога в експериментальній і контрольній групах до проведення курсу (відповідно 21,17% і 20,07%), ці ж показники після проведення курсу «Основи медичних знань» у експериментальної групи достовірно вище, ніж у контрольної групи (відповідно 49,18%) і 30,87%), t = 2,17 - рlt; 0,05).

Оцінка когнітивного компонента. Цей компонент перевірявся методом експертних оцінок рівня знань в області здравотворчества. Необхідно відзначити, що цей компонент до проведення курсу був найнижчим з усіх

компонентів в обох групах. До вивчення курсу в експериментальній групі респондентів з високим, середнім і низьким рівнями було відповідно 4,92%, 9,84%) і 82,25%. Після вивчення курсу їх процентне співвідношення склало відповідно 78,69%, 11,48%) і 9,84% (діаграма 11).

Після проведення курсу рівень когнітивного компонента різко виріс. Майбутні педагоги на тестуванні після закінчення курсу «Основи медичних знань» показали впевнені знання з усіх його розділах.

Оцінка когнітивного компонента в контрольній групі (діаграма 12) показала, що до вивчення курсу студентів з високим, середнім і низьким рівнями було відповідно 5,63%, 11,27%) і 83,1%). Після вивчення курсу їх процентне співвідношення стало відповідно 40,85%), 50,7% і 8,45% gt ;.

Після проведення курсу рівень когнітивного компонента різко виріс. Майбутні вчителі на тестуванні після його закінчення найбільш впевнені знання показали по розділах: профілактика адиктивної поведінки-основні чинники, що формують здоров`я-основні медичні категорії. Дещо гірше були знання по розділах: надання першої медичної допомоги, основи епідеміології, психолого-педагогічні основи формування здоров`я.

На діаграмі 13 представлений порівняльний аналіз результатів дослідження високого рівня когнітивного компонента двох груп.

При порівняно однакових початкових показниках високого рівня когнітивного компонента культури здоров`я майбутнього педагога в експериментальній і контрольній групах до проведення курсу (відповідно 4,92% і 5,63%), ці ж показники після проведення курсу «Основи медичних знань» у експериментальної групи достовірно вище , ніж у контрольній (відповідно 78,69%) і 40,85% - t = 4,82 - рlt; 0,05).

Оцінка діяльнісного компонента. Найбільш важливим для себе майбутні педагоги обох груп вважають (в дужках дані контрольної групи) мати хороше здоров`я - 80,8%) (90,2%). На друге місце студенти

поставили сімейне щастя - 80,8% (85,4% о). Потім слід прагнення отримати хорошу освіту - 76,9% (85,4% gt;) - мати дітей - 69,2% (68,3%) і мати престижну роботу - 46,2%) (56,1% gt; ).

З наведених даних видно, що, на думку опитаних, як до, так і після курсу у переважної більшості є прагнення мати хороше здоров`я. Однак на питання «чи прагнете Ви вести здоровий спосіб життя?» До проведення курсу в експериментальній групі дали позитивну відповідь лише 19,67%, відповіли «скоріше так, ніж ні» - 54,1% і 26,23%) - не прагнуть вести здоровий спосіб життя. У контрольній групі дали позитивну відповідь 15,49%, відповіли «скоріше так, ніж ні» - 53,52% і у 30,99%) немає прагнення вести здоровий спосіб життя. Після проведення курсу позитивну відповідь в експериментальній групі дали вже 72,13% gt ;, відповіли «скоріше так, ніж ні» -19,67% і лише 8,2% відповіли, що як і раніше не прагнуть вести здоровий спосіб життя. У контрольній групі після курсу позитивно відповіли на дане питання 35,21%, відповіли «скоріше так, ніж ні» - 46,48%) і 18,31%) як і раніше відповіли негативно.

Серед причин, які заважають студентам вести здоровий спосіб життя, більшістю були названі такі: брак часу (65,4% ») і зайнятість в процесі навчання (50,0%). Набагато менше відзначили, що їм заважає брак досвіду (26,9%), брак інформації (19,2%), небажання займатися веденням здорового способу життя (11,5%), домашні справи (8,0% gt;).

Серед джерел отримання інформації про здоровий спосіб життя майбутніми педагогами були названі (в дужках дані контрольної групи) засоби масової інформації - 73,1% gt; (75,6%) - медичні працівники -50,0% (52,7%) - кафедри ВНЗ при вивченні навчальних дисциплін - 46,2%) (61,0% о) - науково-методична література - 30,8% (36,6% gt;) - друзі (подруги) і батьки - 26,9% (48,8%).

На жаль, більшість опитаних отримує інформацію переважно з засобів масової інформації. Це джерело часто виявляється недостовірним, що знижує ефективність пропаганди здорового способу життя.

На питання, «які джерела інформації про здоровий спосіб життя користуються у Вас найбільшою довірою?», В експериментальній групі були отримані такі відповіді (в дужках дані після проведення курсу): друзі (подруги) і батьки - 38,5% (23,1 % gt;) - науково-методична література - 34,6% (34,6%) - медичні працівники - 26,9% (53,8%) - засоби масової інформації - 11,5% о (7,7%) - кафедри ВНЗ при вивченні навчальних дисциплін -7,7% (53,8%).

При аналізі якості інформації, що надходить видно дисонанс між показниками частоти використання інформаційного джерела і позитивною оцінкою якості інформації. Після проведення курсу кафедрам ВНЗ стало довіряти майже в 7 разів більше студентів, а довіра до медичних працівників збільшилася в 2 рази. Довіряють засобам масової інформації лише мала частина майбутніх педагогів.

Кількість респондентів, які володіють уміннями і навичками для зміцнення свого здоров`я в експериментальній групі, зросла з 22,95%) до 65,57%). У контрольній групі ці цифри склали відповідно 15,49% і 33,8%) студентів. Однак відзначили, що проводять роботу по зміцненню свого здоров`я в експериментальній і контрольній групах відповідно до проведення курсу 6,56% і 7,04%, після проведення курсу 42,62%) і 23,94%) майбутніх педагогів.

Тільки 24,59% опитаних в експериментальній групі і 21,13%) в контрольній групі до проведення курсу вважали шкідливі звички неприпустимими. Інша частина студентів допускали можливими куріння і частий прийом алкоголю. Після проведення курсу 75,41% в експериментальній і 45,07% о у контрольній групах вказали, що вважають куріння неприпустимим, а прийом алкоголю допустимо рідко і в малих дозах. Вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин призводить до деградації особистості, зниження інтелектуальних здібностей, психічному і фізичного виснаження, емоційної неврівноваженості, до втрати моральних установок і цінностей (Д. Давиденко, 1996). Ставлення до наркотиків негативне практично у всіх студентів як до, так і після проведення курсу.

До проведення курсу 21,31% майбутніх педагогів в експериментальній групі зазначили, що мають вміння і навички медичної активності, після проведення курсу їх число збільшилося до 59,02%. У контрольній групі до проведення курсу так вважало 21,13% студентів-після проведення курсу їх число зросло до 39,44%.

В області репродуктивного здоров`я володіли вміннями і навичками в експериментальній і контрольній групах до проведення курсу відповідно 21,31% і 19,72% респондентів, після проведення курсу 62,3% і 38,03%.

При відповіді на питання: «на заняттях медико-біологічного блоку викладачі використовують прийнятні методи подання інформації?» Відповіли «так» - 41,7% опитаних до проведення курсу в експериментальній групі (46,3% в контрольній) і 79,2% після проведення курсу (65,9% в контрольній).

З наведених вище цифр видно, що після проведення курсу число студентів, які вважають, що на заняттях медико-біологічного блоку викладачі використовують прийнятні методи подання інформації, збільшилася в експериментальній групі майже в 2 рази-в контрольній групі - незначно.

Тільки близько однієї третини майбутніх вчителів (33,3%) в експериментальній і 29,3% в контрольній) до проведення курсу відповіли «так» на запитання «на заняттях медико-біологічного блоку викладачі використовують нові інформаційні технології (навчальні комп`ютерні програми, Інтернет технології і т.п.) ». Після проведення курсу їх число виросло відповідно до 83,3%) і 44,0%).

В експериментальній групі кількість студентів зросла в 2,5 рази-в контрольній групі приріст незначний.

Мали вміння і навички інформаційної культури, за даними самооцінки, до проведення курсу лише 14,75% студентів експериментальної групи і 15,49%) студентів контрольної групи. Після проведення курсу їх кількість збільшилася відповідно до 49,18%) і 43,66% о.

До проведення курсу 4,92% gt; студентів експериментальної групи відзначили, що володіють навичками в напрямку формування здорового способу життя школярів. У контрольній групі ця цифра склала 7,04%. Після проведення курсу число володіють навичками збільшилася до 54,1%) студентів в експериментальній групі і до 16,9% о у контрольній. Число респондентів, які вважають, що вони не володіють навичками, знизилося з 80,33%) до 18,03% о у тих, хто брав участь в експерименті і з 73,24% до 28,17%) у займалися без запропонованого нами інформаційного супроводу .

Методикою ріскометріі в експериментальній і контрольній групах до проведення курсу володіли 11,48%) і 2,82% майбутніх педагогів. Після проведення курсу число таких студентів збільшилась відповідно до 49,18% о і 18,31%). Число студентів, які не володіють цією методикою, знизилося з 68,85% о до 29,51%) в експериментальній групі і з 71,83% до 36,62% о у контрольній групі.

Аналогічні результати отримані при визначенні ступеня володіння методикою оцінки способу життя учнів і студентів. Велика частина майбутніх вчителів відзначили, що не володіють цими методиками (80,33%) і 70,49%) відповідно в експериментальній і 76,06%) і 67,61%) відповідно в контрольній групах). Після проведення курсу їх число знизилося до 29,51%) і 27,87%) (експериментальна група) і 32,39% і 47,89% (контрольна група). Високий ступінь володіння методикою оцінки способу життя учнів і студентів до проведення курсу відзначили 4,92% і 3,28%) відповідно (експериментальна група) і 2,82% о і 4,23% gt; відповідно (контрольна група) - після проведення курсу цією методикою володіли вже в обох випадках по 42,62% (експериментальна група) і 19,72% і 15,49%) відповідно (контрольна група).

Важливу роль у формуванні здоров`я є вивчення основ здорового способу життя в рамках того предмета, який збирається викладати майбутній учитель. Але все 6,56%) опитаних експериментальної і 4,23% gt; контрольної груп володіли цією методикою до проведення курсу. Після проведення курсу їх кількість збільшилася відповідно до 39,34%) і 15,49%. Чи не бачили можливостей у формуванні здорового способу життя школярів засобами викладаються навчальних предметів до проведення курсу 68,85% опитаних в експериментальній групі і 63,38%) в контрольной- після проведення курсу їх процентне співвідношення знизилося відповідно до 31,15%) і 42, 25%.

Для того щоб ефективно викладати основи здорового способу життя в рамках свого предмета, необхідно вміти вивчати методичну та наукову літературу по використанню передових здоров`язберігаючих технологій в навчальному процесі. До проведення курсу відзначили, що вміють це робити в експериментальній групі 4,92% майбутніх педагогів 72,13% gt; відзначили, що не вміють це. У контрольній групі ці цифри були відповідно 2,82%) і 66,2%). Після проведення курсу 36,07% gt; респондентів експериментальної групи стали вважати, що вміють вивчати літературу, і лише 29,51%) зазначили, що як і раніше не вміють робити це. У контрольній групі ці цифри склали відповідно 14,08% і 50,7%.

Важливу роль у формуванні здорового способу життя школярів відіграє наочність. Однак до проведення курсу вважали, що їх роботу по формуванню культури здоров`я бачать інші студенти - 8,2%) майбутніх педагогів експериментальної групи-83,61%) опитаних вважали, що їх робота в даному напрямку не видно. Після проведення курсу вже 36,07%) респондентів стали вважати, що їх роботу бачать інші студенти. Кількість вважають, що їх робота не видно, скоротилося до 34,43%.

Бачать ефективність власної роботи по формуванню культури здоров`я майбутнього педагога до проведення курсу - 4,92% опитаних експериментальної групи, після проведення курсу їх число збільшилося до 39,34%. Число студентів, які не бачили ефективності власної роботи, скоротилася з 67,21% до 24,59%.

У контрольній групі до проведення курсу число вважають, що їх робота по формуванню культури здоров`я видно іншим студентам, становила 5,63% gt ;, а 80,28% о респондентів вважали, що їх робота в даному напрямку не видно. Після проведення курсу їх кількість змінилося незначно, - 7,04% опитаних стали вважати, що їх роботу бачать інші студенти. Кількість майбутніх вчителів, які відповіли, що їхня робота не видно, скоротилося до 59,15%.

Ефективність власної роботи по формуванню культури здоров`я майбутнього педагога до проведення курсу бачили 12,68% »студентів контрольної групи-після проведення курсу їх кількість збільшилася незначно - до 18,31% gt ;. Кількість респондентів, які не бачать ефективності власної роботи, скоротилася з 61,97%) до 42,25%).

Відсоток майбутніх педагогів, які проводять роботу з формування власної культури здоров`я, збільшилася в експериментальній групі з 4,92% до 39,34% (у контрольній з 7,04% до 29,58% gt;). Кількість опитаних, не проводять роботу по формуванню власної культури здоров`я, зменшилася з 62,3%) до 22,95% (у контрольній з 56,34% до 29,58% »).

До проведення курсу тільки 19,67%) майбутніх педагогів експериментальної групи були впевнені, що зможуть обладнати свій предметний кабінет необхідними засобами для вивчення питань щодо здорового способу життя. Після проведення курсу кількість таких студентів зросла до 45,9%. У контрольній групі ці цифри склали відповідно 14,08% і 26,76%.

В цілому оцінка діяльнісного компонента в експериментальній групі (діаграма 14) показала, що до вивчення курсу майбутніх педагогів з високим, середнім і низьким рівнями було відповідно 12,72%), 33,41%) і 53,86%. Після вивчення курсу їх процентне співвідношення стало відповідно 48,95%, 30,05% і 21,0%.

В цілому оцінка діяльнісного компонента в контрольній групі (діаграма 15) показала, що до вивчення курсу студентів з високим, середнім і низьким рівнями було відповідно 10,93%, 37,22% gt; і 51,84%. Після вивчення курсу їх процентний склад став відповідно 26,96%), 44,6% gt; і 28,44%.

На діаграмі 16 представлений порівняльний аналіз результатів дослідження високого рівня діяльнісного компонента двох груп.

При порівняно однакових початкових показниках високого рівня діяльнісного компонента культури здоров`я майбутнього педагога в експериментальній і контрольній групах до проведення курсу (відповідно 12,72% і 10,93% gt;), ці ж показники після проведення курсу «Основи медичних знань» у експериментальної групи достовірно вище, ніж у контрольної групи (відповідно 48,95%) і 26,96% gt; - t = 2,65 - р lt; 0,05).

Оцінка рефлексивного компонента. Поглиблена оцінка показала, що кількість студентів, здатних долати труднощі при розгляді питань культури здоров`я майбутнього педагога, зросла в експериментальній групі з 8,2%) до 59,02% (у контрольній з 11,27%) до 22,54%). Кількість які відповіли, що вони не здатні долати ці труднощі зменшилася з 60,66% до 16,39% (у контрольній з 52,11% до 11,27%).

Оцінили свій творчий хист аналізувати заняття з використанням здоров`язберігаючих технологій до проведення курсу як високі тільки 4,92% gt ;, середні - 34,43% gt; і низькі - 60,66% майбутніх педагогів

експериментальної групи. У контрольній групі це співвідношення до проведення курсу становило відповідно 4,23%, 32,39% і 63,38% респондентів. Після проведення курсу число оцінили свої можливості як високі склало 42,62%, середні - 29,51%), найнижчі - 24,59%) майбутніх педагогів експериментальної групи і відповідно 16,9%), 56,34%) і 26, 76% студентів контрольної групи.

Тільки мала частина майбутніх педагогів експериментальної групи (4,92%) до проведення курсу могли вказати напрямки самовдосконалення з питань формування здорового способу життя школярів і 77,05%) показали, що не можуть цього зробити. У контрольній групі ці цифри були відповідно 12,68%) і 64,79%). Після проведення курсу 42,62%) відповіли позитивно на дане питання і 19,67% зазначили, що як і раніше не можуть вказати напрямки самовдосконалення (експериментальна група). У контрольній групі відсоток студентів став відповідно 26,76% і 16,9%.

Тільки 8,2% майбутніх педагогів експериментальної групи (9,86% в контрольній групі) до проведення курсу показали, що вміють коректно формулювати питання і відповіді при вивченні питань з основ медичних знань-73,77% о відзначили, що не можуть цього зробити (67,61% gt; в контрольній групі). Після проведення курсу 29,51%) в експериментальній групі (23,94%) в контрольній) відповіли позитивно на дане питання, а кількість негативно відповіли зменшилася до 26,23% майбутніх педагогів (26,76%) в контрольній групі).

Кількість студентів, які можуть організовувати власну діяльність на уроці з застосуванням здоров`язберігаючих технологій, зросла з 4,92% до 29,51% gt; в експериментальній групі (у контрольній з 8,45% до 11,27%) - кількість опитаних, оцінили свої можливості по даному показнику як низькі, зменшилася з 72,13% gt; до 32,79% (у контрольній з 67,61%) до 35,21%).

До проведення курсу вважали, що зможуть сформувати у себе культуру здоров`я відповідну майбутньому педагогу 21,31% студентів експериментальної і 18,31% контрольної груп-після проведення курсу їх кількість збільшилася відповідно до 49,18%) і 35,21% о. Число респондентів, негативно відповіли на це питання, зменшилася з 44,26%) до 18,03% в експериментальній і з 42,25% gt; до 14,08% у контрольній групах.

Суб`єктом здоров`язберігаючих освітнього процесу до проведення курсу вважали себе 18,03% gt; майбутніх педагогів в експериментальній групі і 21,13% »в контрольній. Після проведення курсу їх кількість склала в експериментальній групі - 81,97%) (в контрольній -38,03% о). Кількість студентів, які мають думку, що вони не є суб`єктами здоров`язберігаючих освітнього процесу, зменшилася з 50,82%) до 9,84% (в контрольній групі зменшилася з 45,07%) до 14,08%)).

Вважали, що предмет, який хочуть викладати майбутні педагоги, пов`язаний зі здоров`язберігаючих технологій 11,48%) студентів в експериментальній і 23,94%) в контрольній групах до проведення курсу. Після проведення курсу їх кількість збільшилася відповідно до 52,46%) і 38,03%. Число опитаних, які вважають, що їх предмет не пов`язаний зі здоров`язберігаючих технологій, зменшилася з 54,1%) до 21,31%) в експериментальній і з 46,48% gt; до 16,9%) в контрольній групах.

Аналізувати особисто при роботі в школі навчальний план і програму з метою виявлення тематики, в ході якої доцільно використовувати здоров`язберігаючих технологій до проведення курсу планували 11,48%) майбутніх педагогів експериментальної групи (26,76%) в контрольній групі). Після проведення курсу їх кількість збільшилася до 45,9%) (в контрольній до 43,66%)). Відсоток майбутніх педагогів, негативно відповіли на це питання, зменшився з 49,18%) до 18,03%) (з 43,66%) до 9,86% gt; в контрольній групі).

Визначати особисто при роботі в школі відповідність тематики щодо здорового способу життя віковим особливостям учнів до проведення курсу хотіли 24,59% майбутніх педагогів експериментальної групи (29,58%) контрольної групи). Після проведення курсу відсоток студентів зріс і склав відповідно 50,82% і 43,66%. Число респондентів, негативно відповіли на це питання, зменшилася з 47,54%) до 24,59% (з 40,85% до 5,63% о у контрольній групі).

В експериментальній групі 14,75% студентів (26,76%) в контрольній) до проведення курсу вважали, що повинні особисто при роботі в школі здійснювати перспективне-тематичне планування уроків з використанням здоров`язберігаючих технологій. Після проведення курсу їх число збільшилося до 42,62% (43,66%) в контрольній групі). Кількість майбутніх педагогів, негативно відповіли на це питання, зменшилася з 50,82% до 22,95% (з 50,7% до 14,08% в контрольній).

До проведення курсу 21,31% опитаних в експериментальній і 32,39%) в контрольній групах думали, що повинні особисто при роботі в школі проектувати систему власної діяльності по створенню здоров`язберігаючих бази для предмета, який викладатимуть. Після проведення курсу так вважали вже 49,18% майбутніх педагогів в експериментальній групі і 40,85% в контрольній. Кількість негативно відповіли на це питання, зменшилася з 37,7%) до 19,67%) (в контрольній групі з 35,21% до 15,49%).

З 24,59% до 54,1% о у експериментальній групі (з 29,58% до 40,85% gt; в контрольній) збільшилася кількість студентів, які вважали, що повинні особисто при роботі в школі вміти визначати цілі і завдання використання здоров`язберігаючих технологій на уроці. Кількість респондентів, що мають думку, що вони не повинні цього робити зменшилася з 47,54%) до 16,39% (з 42,25% до 16,9% в контрольній групі).

В цілому оцінка рефлексивного компонента в експериментальній групі (діаграма 17) показала, що до вивчення курсу студентів з високим, середнім і низьким рівнями було відповідно 13,11%, 29,86%) і 57,03%). Після вивчення курсу їх співвідношення стало відповідно 50,12%, 29,27% о і 20,61%).

В цілому оцінка рефлексивного компонента в контрольній групі (діаграма 18) показала, що до вивчення курсу студентів з високим, середнім і низьким рівнями було відповідно 18,91%, 29,07%) і 52,01%. Після вивчення курсу їх співвідношення стало відповідно 31,49%, 50,1%) і 18,41% gt ;.

На діаграмі 19 представлений порівняльний аналіз результатів дослідження високого рівня рефлексивного компонента двох груп.

При порівняно однакових початкових показниках високого рівня рефлексивного компонента культури здоров`я майбутнього педагога в експериментальній і контрольній групах до проведення курсу (відповідно 13,11% і 18,91% о), ці ж показники після проведення курсу «Основи медичних знань» у експериментальної групи достовірно вище, ніж у контрольної групи (відповідно 50,12%) і 31,49% gt; - t = 2,21 - рlt; 0,05).

Отримані дані дозволяють говорити про ефективність запропонованого нами інформаційного супроводу формування культури здоров`я майбутнього педагога в рамках предметного навчання (курсу «Основи медичних знань»).

lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!