Образ батьків у агресивних і неагресивних підлітків

Відео: 5 порад для батьків підлітків дає Інна Кирилюк. 4

Виниклий в останні роки інтерес до вивчення агресивності, в тому числі і підліткової, є певною реакцією наукової спільноти (в тому числі і психологічного) на зростання конфліктів, насильства, з якими сьогодні зіткнулося людство (Г. М. Андрєєва, С. Беличева, Р . Берон, С. В. Енікополов, В. В. Знаків, Н. Д. Левітів, А. А Реан, Д. Річардсон, Е. Фромм, Х. Хекхаузен та ін.) (Беличева, 1993- Берон, Річардсон, 1998- Левітів, 1972, с. 168-173). Численні дослідження агресивності виявляють відсутність єдиного джерела агресивних нахилів людини, як і одного шляху розвитку агресивного характеру. Однак думки багатьох вчених збігаються при розгляді питання про стабільність людської агресивності (Л. Берковіц, А. Личко, Д. Олуейз, Р. Хьюсманн, Х. Хекхаузен та ін.). З такої стійкості агресивної поведінки слід, що вивчення ранніх впливів на становлення агресивності є важливою областю дослідження.

Аналіз літератури показує, що одним з важливих факто рів, що впливають на розвиток агресивності, є стиль спілкування і виховання в сім`ї (А. Адлер, Л. Берковіц, Р. Берон, Л. С. Виготський, А. І. Захаров, І. С. Кон, М. Раттер, Д. Річардсон, Е. Фромм, Х. Хекхаузен та ін.). Сім`я повинна забезпечувати і гарантувати безпеку дитини при взаємодії із зовнішнім світом, його освоєнні новими способами дослідження і реагування. Саме досвід сімейних відносин дозволяє дитині вперше зробити висновки про сенс і цінності життя, оцінити себе і випробувати почуття приналежності або відторгнення. Система відносин і особливостей поведінки підлітка, спираючись на які він намагається знайти своє місце в групі, в значній мірі визначаються тим, як він інтерпретує свою позицію в сім`ї. При цьому логіка такої інтерпретації може бути зрозуміла тільки самому підлітку і нікому іншому.

У дослідженнях вітчизняних вчених Л. І. Божович, Л. С. Вигот ського, А. В. Запорожця, Л. М. Зюбіна, І. С. Кона, А. Е. Личко, Л. С. Славіної, Л. Ф . Обуховой, Д. Б. Ельконіна, Д. І. Фельдштейна та інших піднімається питання формування і розвитку особистості підріст ка (Виготський, 1984 Фельдштейн, 1989). Відзначається вплив на підростаючого дитини досить великої кількості зовнішніх і внутрішніх факторів, які кожен раз змінюють світ його переживань (Л. С. Виготський), виступаючи як внутрішнє ставлення дитини до того чи іншого моменту дійсності.

Вивчення конкретних умов соціалізації (мікро-, мезо-, макросередовища), які вносять суттєві зміни в хід його психічного розвитку, сьогодні визначає науковий пошук (Л. І. Вассерман, І. В. Дубровіна, Ю. А. До лейберг, І. С. Кон, А. А. Реан, Л. А. Регуш) (Вассерман, Горьковая, Роміцина, 2004- Наш проблемний підліток ..., 2001).

Однією з найбільш серйозних життєвих проблем сучасних підлітків, емоційно найбільш значущою є проблема взаємин і взаєморозуміння з батьками (Л. І. Вассер ман, І. В. Дубровіна, М. До ле, Р. Кемпбелл, Л. А. Регуш, Е. Г. Ейдеміллер, В. В. Юстицкий) (Вассерман, Горьковая, Роміцина, 2004- Наш проблемний підліток ..., 2001- Ейдеміллер, Юстицкий, 2001). У психологічній літературі наводиться велика феноменологія батьківських відносин, стилів виховання, а також їх наслідки - формування індивідуальних характерологічних і особистісних особливостей дитини в рамках нормального або відхилень у поведінці, в ситуаціях конфліктів і кризових станів.

Проблемі відносини і оцінки батьків самими дітьми, в тому числі гендерних відмінностей, до теперішнього часу приділялося недостатньо уваги. У той же час дослідження аспектів гендерної ідентичності можна знайти в працях В. В. Знакова, І. С. До Лецину, І. С. Кона, В. А. Лабунської, Л. Н. Ожигової і ін. Очевидно, що без урахування особливостей образу батьків неможливо змінити часом перебільшене негативне ставлення підлітка до батьків, важко його скоригувати, наблизити членів сім`ї до взаєморозуміння, а отже - до гармонізації сімейних відносин (Л. І. Вассерман, І. А. Горьковая, Е. Е. Роміцина). Актуальність дослідження образу батьків пов`язана ще і з профілактикою, попередженням відхиляються форм поведінки підлітків.

Об`єктом дослідження є агресивність особистості в підлітковому віці. Предмет - взаємозв`язок агресивності підлітків і способу їх батьків.

Мета роботи - дослідити характер зв`язку особливостей агресивності підлітків і способу їх батьків.

Гіпотези дослідження:

1 Особливості агресивності підлітків пов`язані з образами їх батьків.

2 Особливості агресивності підлітків (хлопчиків і дівчаток) пов`язані з переважаючими типами міжособистісних відносин, представленими в образах батьків.

3 Образи батьків і виховні стилі батьків і матерів, виступаючи істотним компонентом образу світу, розрізняються у агресивних і неагресивних підлітків.

4 Гендерні відмінності виявляються в особливостях агресивності і способу батьків у підлітків.



Методологічною основою дослідження виступають принципи: розвитку, історизму, детермінізму, системності (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, Б. Г. Ананьєв, А. А. Бодальов, А. Г. Асмолов та ін.), А також основні принципи гуманістичної психології (А. Маслоу, К. Роджерс та ін.).

Теоретичною базою виступають вітчизняні та зарубіжні теорії, пов`язані з когнітивним, гуманістичним, особистісно-орієнтованим підходами (К. Гольдштейн, А. Маслоу, К. Ро Джерсі, Е. Фромм, Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, Л. Н. Леонтьєв, Б. С. Братусь, Д. А. Леонтьєв, А. Г. Асмолов, К. А. Абульханова-Славська, В. І. Слободчиков, І. С. Якиманська, З. І. Рябікина), теорія особистісного розвитку Л. І. Божович (в аспектах, які стосуються розвитку афективно-потребової сфери). Дослідження спирається на теоретичні положення представників вітчизняної і зарубіжної психологічної науки про характер і стилях відносини батьків як основі соціалізації особистості дитини (А. Я. Варга, В. Н. Дружинін, К. Роджерс, Дж. Болдуін і ін.). У підході до агресивності орієнтувалися на «неоассоціатівную когнітивну модель» агресії Л. Берковіца (1993), на фрустраційної підхід. Теоретична і емпірична база дослідження спирається також на описані психологічні характеристики підліткового віку в роботах Л. С. Виготського, Д. Б. Ельконіна, Д. І. Фельдштейна та ін. (Вигот ський, 1984 Леонтьєв, 1979- Фельдштейн, 1989).



Для реалізації поставлених завдань в роботі були використані наступні методики: Фрайбургський особистісний опитувальник (модифікована форма В) - Вербальний фрустраційної тест Л. Н. Собчік- тест-опитувальник діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі в модифікованому варіанті Л. Н. Собчік- «Підлітки про батьках »(Ador) - опитувальник діагностики агресивності підлітків А. Басса-Дарки.

Дослідження проходило в три етапи. На першому етапі (2001-2003 рр.) Було здійснено теоретичний аналіз проблеми агресивності в підлітковому віці з урахуванням гендерних відмінностей. На другому етапі (2002-2004 рр.) Розроблена і здійснена програма емпіричного дослідження. На третьому етапі (2004-2005 рр.) Проводилася обробка та інтерпретація отриманих даних, під наведені підсумки дослідження.

Для досягнення основної мети дослідження була виділена не обходимо категорія випробовуваних. Дослідження проводилося на базі шкіл Краснодарського краю, з урахуванням аналізу особистих справ учнів. Всього в дослідженні взяло участь 120 дітей (60 хлопчиків і 60 дівчаток).

Проведений аналіз теоретичних і емпіричних матеріалів показав, що підхід, що дозволяє розкрити сутність поняття «агресивність», повинен спиратися на системне уявлення про досліджуваному феномені.

Поняття агресія, агресивна поведінка і агресивність характеризуються різною феноменологією, відрізняються за способами реалізації і в нашій роботі не є синонімами. Під агресією розуміємо поведінку (фізична або символічне), яке мотивовано наміром заподіяти шкоду (фізичний або психологічний) комусь іншому, яка не бажає подібного звернення. Агресивність як готовність, схильність до агресивної поведінки, підвладна змінам під впливом соціуму, виступає компонентом більш складної структури психічних властивостей людини. Отже, вивчення агресії і агресивності віз можна здійснити тільки в контексті соціальної взаємодії.

Сучасні підходи до вивчення агресивності намагаються представити методологічно обґрунтовані відповіді на питання про генезис агресивності. Основне протистояння пов`язане з визначенням ролі, яку відіграють у походженні агресивності біологічні та соціальні фактори. З. Фрейд розглядає агресивність як вроджене властивість-теорія фрустрації (Дж. Доллард, С. Розенцвейг, Л. Берковіц), що виникає в результаті переживання фрустрації, теорія соціального навчання (А. Бандура) стверджують, що агресивність з`являється тільки у відповідних соціальних умовах.

У сучасній зарубіжній психології, крім зазначених вище трьох підходів, позначилися нові напрямки у вивченні агресивності. До їх числа можна віднести когнітивні (Л. Берковіц, Д. Зильманн), соціально-когнітивні концепції (Р. Хьюсманн, К. Додж і ін.) (Берковіц, 2001- Крейхі, 2003).

Поява когнітивного напрямку пов`язане з усвідомленням того, наскільки важливо враховувати роль емоційних і когнітивних процесів при описі агресивності людини.

Підтримувана автором концепція Л. Берковіц дозволяє різнобічно представити і вивчити фактори, що впливають на формування агресивності. Повний емоційне переживання не просто виникає, воно конструюється, йде процес, в якому початкові рудиментарні почуття диференціюються: одні з них стають інтенсивнішими і збагачуються, а інші пригнічуються. Дане положення стало підставою для організації та проведення емпіричної частини дослідження.

Аналіз наукових даних про фактори, що впливають на виникнення і формування агресивності, а також обгрунтовують особливості її розвитку, показав, що в якості трьох основних джерел, що визначають розвиток стійкої агресивності, виступають: сім`я, однолітки, засоби масової інформації (Р. Берон, М. Рат тер, Л. Берковіц) (Берковіц, 2001- Берон, 1998). Розглядаючи роль сім`ї в становлення агресивності, виділяють наступні основні фактори: порушення функціонування сім`ї-характер виховного впливу батьків-стиль сімейного руководства- безпосередні реакції батьків на дитячі Взаимоотношения- непослідовність в пред`явленні вимог-незгоду між батьками, «монотонність навколишнього середовища» (М. Раттер ).

Необхідно також враховувати, що гендерні відмінності впливають на становлення агресивності, на протікання і демонстрацію агресивної поведінки. Пояснення гендерних відмінностей в агресивності будуються на оцінці впливу 3 факторів: біологічних, соціальних, социобиологических. Одностороннє пояснення гендерних відмінностей з позиції біологічних (в тому числі генетичних) або соціальних детермінант не відповідає вимогам сучасної науки. Спираючись на результати експериментальних даних, М. Кройц і Д. Роуз, Л. Берковіц і інші вважають, що біологічні фактори не діють незалежно від соціального контексту (Берковіц, 2001- Крейхі, 2003). Вони роблять значний вплив на прояв агресивності, пояснює гендерні відмінності в агресивності.

Соціальний контекст визначається і часто формується саме сім`єю. У нашому дослідженні образ батьків розглядався як фактор формування особистості підлітка і компонент його образу світу.

Під особистістю розуміємо структурний, полисистемное утворення, що включає простору психічних явищ і об`єктивні простору особистісної буттєвості (організм, події середи, діяльність). Структурна модель особистості дозволяє відтворити взаємопов`язані підпростору в психологічному просторі: «плани і структура поведінки», «образ світу», «мотиваційна сфера». Захоплюючи смислове або власне особистісне поле, дані підпростору репрезентовані в особистісному сенсі як компоненти: конатівний, когнітивний, афективний (З. І. Рябікина).

Кросскультурние дослідження, а також спостереження неврологів і клініцистів підтверджують нероздільне єдність інтелектуальних (пізнавальних), емоційних і моторних компонентів. Подання світу і знання про нього існують спільно і на подальших стадіях суспільного і індивідуального розвитку.

Побудова образу зовнішньої реальності - це, перш за все, актуалізація тієї чи іншої частини вже наявного образу світу і лише, по-друге, процес уточнення, виправлення, коригування актуалізованої частини образу світу. Точніше можна сказати, що і предметне значення, і емоційно-особистісний сенс образу передують його актуального переживання і задані всім контекстом нашої діяльності, актуалізованої частиною образу світу. В. В. Столін відзначає, що людина шукає стимули, а не займається пошуком підходящих значень для нав`язаних йому ззовні стимулів (Столін, 1983). Отже, в даному контексті можна говорити про первинність образу світу по відношенню до будь-якої актуальної ситуації.

Отже, уявлення світу - предметного і соціального - становить основу психічної (свідомої) життя і діяльності суб`єкта, є фундаментальною умовою розвитку його пізнавальних процесів.

Одним з важливих компонентів образу світу особистості виступає образ батьків, тих значущих дорослих, вплив яких на дитину велике. Аналіз текстів Г. Саллівен, Г. Крайга, А. Халлера, А. В. Петровського, В. А. Петровського, Т. Шибутані дозволив визначити особливості категорії «значущого іншого», сфери їхнього впливу (Крайг, 2000- Петровський, 1996) .

Від того, як складуться взаємини дитини з батьків ми, яке місце займе він в цих взаєминах, залежить його ставлення до себе. Ставлення дитини до дітей інтерпретується з точки зору позитивності - негативності, перш за все у зв`язку з впливом на становлення особистості дитини. Позитивними характеристиками є прийняття дитини, позитивне емоційне ставлення до нього, розумна вимогливість батьків, послідовність, надання необхідної дитині самостійності, відсутність надмірної строгості в покарання (А. Адлер, Р. Дрейкус, К. Роджерс, А. Я. Варга, А. І . Захаров і ін.). До позитивних відносин слід віднести і співпрацю з дитиною, відсутність конфронтації в сім`ї, авторитетність батька. Ці характеристики оцінюються як оптимальні, що сприяють становленню особистості дитини.

У нашому дослідженні за результатами обстеження підлітків з Фрайбурзького особистісного опитувальником були виділені групи (хлопчиків і дівчаток) з високим показником за шкалою агресивності і групи (хлопчиків і дівчаток) з середнім показником за шкалою агресивності. Надалі будемо називати підлітків цих груп відповідно: агресивними і неагресивними. Були виділені стану і властивості особистості підлітків, які мають першорядне значення для процесу соціальної адаптації та регуляції поведінки і в цілому для їх діяльності. Далі було проведено вивчення особливостей особистості підлітків, що належать до цих двох груп по методикам: Вербальний фрустраційної тест Л. Н. Собчік- тест-опитувальник діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі в модифікованому варіанті Л. Н. Собчік- «Підлітки про батьків» (Ador ), опитувальник діагностики агресивності підлітків А. Басса-Дарки. Узагальнимо отримані результати і висновки проведеного дослідження.



1 Визначено особливості зв`язку образу батьків і образу світу, що формується.

2 Образи батьків, представлені в картині світу, мають свої особливості і розрізняються у агресивних і неагресивних підлітків. Образ ворожих батьків (батька та матері) відрізняє групи агресивних підлітків. Образ автономних і непослідовних батьків (батька та матері) представлений в групі агресивних хлопчиків.

3 Уявлення про батьків неагресивних підлітків (хлопчиків і дівчаток) мають багато спільного у всіх вікових групах. Характеризуються як владно-лідируючі, при цьому орієнтовані на співпрацю, відповідальні.

4 Образи батьків у неагресивних підлітків мають чітку диференціацію за статевою ознакою. Хлопчики описують батьків як помірно прямолінійно-агресивного і незалежно-домінуючого.

5 Образ батьків в групі агресивних підлітків володіє суперечливими характеристиками (владно-лідируючі, покірно-сором`язливі, агресивні, компромісні). Образи батьків в групах агресивних хлопчиків характеризується більш високими показниками по Октант.

6 Уявлення підлітків про батьків мають відмінності. Образ мами у агресивних дівчаток в трьох вікових групах (10-11 років, 12-13 років, 14 -15 років) характеризуються більш високими показниками індексу агресивності і ворожості, ніж в групах неагресивних підлітків.

7 Образ мами у агресивних хлопчиків в трьох вікових групах також характеризується більш високими показниками індексу агресивності і ворожості, ніж в групах неагресивних. Різниця між рівнем ворожості в групах хлопчиків 10-11 років, 12-13 років достовірні (p lt; 0,0005- p lt; 0,0002).

8 Образ тата у агресивних дівчаток характеризується більш високими показниками індексу агресивності (у вікових групах 10-11, 12-13 років) і ворожості (у всіх вікових групах).

9 Образ тата у агресивних хлопчиків характеризується більш високими показниками індексу агресивності (у віковій групі 10-11 років) і ворожості у всіх вікових групах.

10 Визначено різні цінності в групах респондентів, фрустрація яких (Л. Н. Собчик) призводить до підвищення рівня агресивності. У всіх групах підлітків значущою цінністю є зовнішній вигляд. У групах неагресивних підлітків - соціальний статус. У групі агресивних підлітків до них відносяться здоров`я та особливості характеру і благополуччя.



Таким чином, можна говорити про те, що висунуті гіпотези підтвердилися, а застосування отриманих результатів можливо при вирішенні профілактичних і корекційних заходів, спрямованих на зниження рівня агресивності у підлітків, також при ранній діагностиці можливих відхилень у підлітків.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!