Особливості розвитку особистості в юності

Відео: Юність

Одне з досягнень юності - новий рівень розвитку самосвідомості. Центральне психологічне новоутворення юнацького віку - становлення стійкого самосвідомості і стабільного образу «Я». Головне психологічне придбання ранньої юності - відкриття свого внутрішнього світу в його індивідуальної цілісності і уні кальності. Юнаки і дівчата усвідомлюють себе як неповторної, не схожою на інших особистості, з власним світом думок, почуттів і переживань, з власними поглядами й оцінками. І цю свою особистість як щось особливе, не схоже на інших, молода людина хоче затвердити серед оточуючих людей. Він хоче, щоб його таку особливу особистість помітили. Звідси - тенденція до маніфестації себе в різних формах: у манері рухатися, говорити, одеваться- в своєрідних оцінках явища побуту, шкільної життя-в якихось особливих словечках і виразах, в неприйнятті деяких загальноприйнятих положень.

Переживання власної унікальності призводить до відкриття самотності, тому почуття плинності і незворотності часу зіштовхує юнацтво з проблемою кінцівки свого існування і темою смерті, що свідчить про формування ще одного елемента юнацького самосвідомості - філософської рефлексії.



Змінилося ставлення до себе, усвідомлення своєї окремішність поєднується з інтересом до себе, з прагненням до самопізнання. Звідси - саморефлексія, здатність помічати і помічати прояви характеру, властивостей волі, ті чи інші особливості переживань, розуміти природу виникаючих бажань і прагнень. Звідси - зростання інтересу до самоаналізу. Центральний психологічний процес в самосвідомості - це формування особистої ідентичності, почуття індивідуальної самототожності, наступності та єдності. Відкриття себе як неповторно індивідуальної особистості нерозривно пов`язане з відкриттям соціального світу, в якому цієї особистості має жити. Самоаналіз стає елементом соціально-морального самовизначення.

Надзвичайно важливий компонент самосвідомості - самоповага. Юнаки та дівчата з низьким самоповагою (неприйняття себе, незадоволеність собою, презирство до себе, негативна самооцінка), як правило, менш самостійні, більш схильні до навіювань, більш неприязно ставляться до оточуючих, більш конформних, більш ранимі й чутливі до критики, глузуванням. Знижений самоповагу і труднощі в спілкуванні поєднуються також із зниженням соціальної активності

особистості. Навпаки, юнаки і дівчата з високим самоповагою (прийняття і схвалення себе, повагу до своєї особистості і вчинків, позитивна самооцінка) більш самостійні, контактні, відкриті, легше «беруть» оточуючих і їх думки, не приховують свої слабкості і невміння, простіше переживають неуспіхи , в них сильніше розвинений мотив досягнення, змагальності.

Фактично самосвідомість юнацтва акцентовано на трьох істотних для віку моментах: 1) фізичний зростання і статевий Дозрівання- 2) заклопотаність тим, як юнак виглядає в очах інших, що він з себе представляет- 3) необхідність знайти своє професійне покликання, яке відповідає придбаним умінням, індивідуальним здібностям і вимогам суспільства. Знайоме нам по концепції Е. Еріксона почуття его-ідентичності полягає в усі зростаючому впевненості в тому, що внутрішня індивідуальність і цілісність, мають значення для себе, так само значимі і для інших.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!