Судово-психологічна експертиза

Відео: Відео-лекція "Судова психологічна експертиза"

Оцінка особистості обвинуваченого, потерпілого або свідка - одна з важливих завдань судово-слідчого процесу. Наприклад, в Німеччині, Польщі і Чехії загальна психологічна характеристика особистості служить необхідним компонентом будь-якого виду судово-слідчої справи. Значне місце в діяльності експертів-психологів цих країн займає дослідження неповнолітніх правопорушників з метою визначення їх здатності нести кримінальну відповідальність за свої діяння. В інших європейських країнах, наприклад в Польщі, дослідженню психолога-експерта підлягають індивідуально-психологічні особливості свідків, умови, в яких сприймалися ними певні факти, зміст показань і деякі інші обставини. (Васильєв, 1997, с.34).

Судово-психологічна експертиза є дослідження, проведене експертом на основі спеціальних знань в області психології. Однією з умов об`єктивного експертного висновку стає наукова надійність застосовуваних методів. Завданням експерта-психолога може стати загальна психологічна характеристика особистості (так званий психологічний портрет). Експерт на підставі своїх професійних знань виявляє якості особистості, що дозволяють зробити висновок про психологічному образі людини.

Важливо враховувати і мотиви злочину. Однак ця обставина в порівнянні з іншими найбільш важко для дослідження, оскільки мотиви не завжди усвідомлюються злочинцем, або підміняються їм соціально-прийнятною мотивуванням. За деякими справах практично відсутні прямі докази мотиву злочину. Для їх встановлення недостатньо звичайних доказів. Такі злочини відносять найчастіше до безмотивним. Але оскільки повністю безмотивних злочинів не буває, для з`ясування мотиву злочину можуть використовуватися спеціальні знання у галузі психології.

Судово-психологічна експертиза допомагає повніше зрозуміти особу обвинуваченого і мотиви його криміногенного поведінки. З метою зменшення помилок, що допускаються іноді судами при кваліфікації злочинів, доцільно обов`язкове проведення такої експертизи у справах про злочини неповнолітніх, при "неусвідомлюваних" мотивах дорослих злочинців і при наявності показань, що дають підставу вважати, що злочин було обумовлено аффектогенний мотивом. За допомогою судово-психологічної експертизи вдається пояснити поведінку обвинуваченого, з`ясувати його психологічну установку і стимули, що спонукали його до дії.

Судово-психологічна експертиза може проводитися також при розслідуванні дорожньо-транспортних пригод та нещасних випадків. При цьому може вивчатися, наприклад, наявність або відсутність у особи, яка керує технічним пристроєм, психічного стану, істотно вплинув на його здатність керувати цим технічним пристроєм (на транспорті, у виробництві).

Мета експертизи - висновок, який після відповідної його перевірки і оцінки слідчим або судом буде доказом у кримінальній справі. Але експертна діяльність психолога на відміну від діяльності суду і слідства не носить соціально-оцінного характеру. До компетенції судово-психологічної експертизи не входить оцінка юридичних ознак суб`єктивної сторони злочину, юридична кваліфікація, моральна оцінка особистості та поведінки підекспертного, вирішення питань медичної діагностики. Юридичною підставою для проведення судово-психологічної експертизи є відповідна постанова слідчого або визначення суду.



До компетенції судово-психологічної експертизи відносяться:

- встановлення здатності неповнолітніх обвинувачених, які мають ознаки відставання в психічному розвитку, повністю усвідомлювати значення своїх дій, і визначення того, якою мірою вони здатні керувати імі-

- встановлення здатності обвинувачених, потерпілих і свідків адекватно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні показанія-

- встановлення здатності потерпілих у справах про згвалтування (в тому числі малолітніх та неповнолітніх) правильно розуміти характер і значення скоєних із нею дій і надавати опір-

- встановлення наявності або відсутності у підекспертного в момент скоєння злочину стану афекту чи інших непатологічних емоційних станів (сильного страху, депресії, емоційного стресу, фрустрації), здатних істотно впливати на його свідомість і діяльність-

- встановлення наявності у особи, імовірно покінчив життя самогубством, в період, що передував його смерті, психічного стану, що призводять до самогубства, і визначення можливих причин виникнення цього стану-

- встановлення провідних мотивів в поведінці людини і мотивації окремих поступков-

- встановлення індивідуально-психологічних особливостей підекспертного, здатних істотно вплинути на його поведінку і на формування у нього наміру вчинити преступленіе-

- встановлення структури злочинної групи і взаємин у ній на основі наявних даних про психологічні особливості учасників цієї групи (Васильєв, 1997, с.534-535).

При призначенні судово-психологічної експертизи повинні бути правильно сформульовані питання, які ставляться перед експертом. Вони не повинні виходити за рамки його професійної компетенції. Так, наприклад, є неприпустимою підміна психологічних понять ( "афект", "емоційний стан", "емоційна • реакція") правовими ( "раптово виникло сильне душевне хвилювання"). Перед експертом-психологом не можуть бути поставлені питання щодо достовірності показань допитуваних осіб (Васильєв, 1997, с.534-535).

Судово-психологічна експертиза - один із засобів, що забезпечують дотримання кримінально-процесуального закону при провадженні досудового розслідування і розгляду справи в суді. Висновок експерта поряд з іншими фактичними даними є доказом у кримінальній справі. Кримінально-правове значення судово-психологічної експертизи укладено в тому, що вона сприяє встановленню ознак особистості, що входять як елементи до складу злочину: віку, несподіваної сильного душевного хвилювання, безпорадного стану потерпілого, мотиву злочину. Експертиза в змозі дати повну характеристику особистості обвинуваченого, без вивчення якої не можна встановити по деяких категоріях справ юридичний мотив скоєння злочину.

Дані, отримані в ході експертного дослідження, допомагають також правильної організації процесу надання виправного впливу на особу, яка вчинила злочин. Судді, зацікавлені у визначенні міри покарання і тактики виправлення злочинця, потребують характеристиці його індивідуальності не тільки з правових, а й з психологічних позицій. Такі властивості, як емоційна нестриманість психопатів, сугестивність олігофренів, стомлюваність і афективна вибуховість осіб із залишковими явищами органічного ураження мозку, підвищена чутливість людей, які страждають неврозами, можуть обумовлювати їх схильність до ексцесів, некритичне ставлення до вселяє впливам безпосереднього оточення і ослаблення вольової регуляції поведінки. У цих осіб інакше формується почуття провини, а також проявляється специфічність сприйняття владних санкцій, пов`язаних з покаранням. Перераховані властивості важливо враховувати для обґрунтованого застосування конкретних заходів впливу.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!