Опіки гортані

Відео: ШДК: Осиплий голос. Ліки для апетиту. Медобслуговування в Намібії - Доктор Комаровський

Опіки гортані бувають двох типів - хімічні та термічні. Як правило, вони поєднуються з ураженням порожнинирота, глотки, а при ковтанні отруйної або горячеговещества - і стравоходу (див. «Опіки глотки і стравоходу»).

Хімічні опіки виникають внаслідок проковтування або вдихання концентрованих хімічних розчинів (кислоти, луги і т.д.). Найчастіше при цьому уражається вестибулярний відділ гортані (надгортанник, черпалонадгортаннимі і вестибулярні складки, черпаловідние хрящі). На місці контакту хімічного агента зі слизовою оболонкою виникає місцева опікова реакція у вигляді гіперемії, набряку, фібринозного нальоту. У важких випадках можливе ураження скелета гортані.

Клінічна картина . Визначальними є функціональні порушення: утруднене дихання і зміна голосу аж до афонії. Дані ларингоскопії вказують на місце і розміри ураження гортані, зміни голосової щілини, характер набряку і інфільтрату, наявність фибринозного нальоту і його поширеність. У кожному конкретному випадку необхідно виключити можливість дифтерії.

Д і а г н і с т і до а проводиться з урахуванням анамнезу і клініки ураження. Необхідно швидко з`ясувати природу опікового речовини, оцінити тяжкість місцевого ураження і перспективи впливу отруйної речовини на організм в цілому і зокрема на нирки, печінку і т.д.

Л е ч е н і е. Терапевтична тактика при опіках гортані включає ряд заходів по режиму і введення лікарських речовин. У перші 1-2 годин після опіку доцільні інгаляції: слабким (0,5%) розчином лугу при опіку кислотою і розчином кислоти, наприклад лимонної (див. Опіки глотки), при опіку лугом. Цими ж речовинами необхідно полоскати горло і порожнину рота. Неодмінною умовою є мовчання (строгий голосовий режим) протягом 10-14 днів. Їжа повинна бути теплою, м`якою, з обмеженим вмістом солі. Для зняття больових відчуттів застосовують полоскання теплими відварами ромашки, шавлії 2 рази в день протягом 2-3 тижнів. При наявності запаху з рота і фібринозних плівок на слизовій оболонці порожнини рота і глотки призначають полоскання слабким розчином перманганату калію. Хороший ефект дає інгаляційна терапія. Застосовують інгаляції ментолової, персикового, абрикосового масел, антибіотиків в поєднанні з суспензією гідрокортизону і т.д. Курс лікування повинен включати 15-20 процедур. Общетерапевтические заходи залежать від даних аналізів крові, сечі, досліджень легких і т.д. З огляду на можливість поширення запального процесу за рахунок приєднання вторинної інфекції, а також велику всмоктувальну здатність слизової оболонки, слід проводити активну загальну протизапальну і гипосенсибилизирующие терапію.



П р о г н о з в неважких випадках сприятливий, в важких, як правило, настає смерть від стенозу гортані і асфіксії, а також гострого порушення функції нирок.

Термічні опіки гортані виникають при вдиханні гарячої пари і газів. У медичній практиці зустрічаються порівняно рідко і зазвичай поєднуються з ураженням глотки. Ларингоскопічна картина характеризується головним чином набряком слизової оболонки.

Д і а г н о з захворювання труднощів не викликає, якщо хворий повідомляє про причини опіку.

Л е ч е н і е ідентично терапії при хімічних опіках, без застосування антидотів. Мембрани гортані можуть бути вродженими і набутими. Вроджені мембрани, зрощення, діафрагми, тяжі локалізуються зазвичай в області голосових складок, рідше - в подскладочном відділі або біля входу в гортань, в межчерпаловідного просторі. Аномалії в гортані можуть супроводжуватися вродженими деформаціями в області нижніх дихальних шляхів.

Описано мембрани гортані у кількох членів сім`ї - у одного з батьків і у дитини або у двох дітей.

Найбільш часто мембрани локалізуються у передній коміссури, займаючи більшу чи меншу частину просвіту голосової щілини. Будучи рідкісної вродженою патологією, мембрани гортані не викликають задухи, однак відомі випадки закриття мембраною просвіту гортані і загибелі новонародженого або звуження голосової щілини до 2-3 мм. Описані випадки порятунку дітей з повною атрезією гортані відразу після пологів: в одному випадку мембрана розірвана при прямій ларингоскопії, в іншому була зроблена трахеостомія. Вроджена мембрана складається з трьох шарів - в середині сполучна тканина пронизана судинами, зовні - слизова оболонка, покрита плоским епітелієм.

Симптомами захворювання є захриплість, періодична або постійна Афоня, струс і експіраторний стридор, постійна або періодична задишка, що викликає ціаноз, втягнення яремних, підключичних і міжреберних ямок при вдиху. Ці симптоми з`являються в залежності від ступеня вираженості стенозу гортані, обумовленого природженою мембраною.

Придбані мембрани можуть бути травматичного або інфекційного походження. Виникнення їх відзначено при сифілісі, склеромі, після видалення папілом гортані, інтубації або травм гортані, розсічення першого кільця трахеї при трахеостомії (виникає хондроперихондрит гортані), опіків гортані.

Д і а г н і с т і до а грунтується на загальних симптомах і даних непрямої і прямої ларингоскопії.

Л е ч е н і е хірургічне, однак, як правило, знову настає зрощення там же, де була мембрана. Залежно від конкретних обставин застосовують різні прийоми для запобігання рецидиву (ларінгофіссура, ділататори, переміщення слизової і т.д.).lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!