Ліподистрофія в місцях ін`єкцій інсуліну при цукровому діабеті
Ліподистрофії - відносно часте ускладнення інсулінотерапії при цукровому діабеті. Вони проявляються атрофією підшкірно-жирової клітковини в місцях ін`єкції інсуліну. У патогенезі липодистрофии істотне значення надається тривалої травматизації тканин і розгалужень периферичних нервів механічними, термічними та фізико-хімічними подразненнями від ін`єкції. Не можна виключати також роль місцевої алергічної реакції на інсулін.
Для профілактики ліподистрофії при цукровому діабеті необхідно дотримуватися таких правил:
- Чергувати місця ін`єкцій щодня згідно зі схемою по днях тижня. Міняти область введення інсуліну не рідше 1 разу на 1-2 місяці.
- Вводити інсулін не нижче кімнатної температури, оптимальна температура інсуліну повинна бути близька до температури тіла-ні в якому разі не вводити інсулін відразу після взяття з холодильника.
- Після обробки шкіри спиртом дати спирту випаруватися з поверхні шкіри, так як потрапити йому під шкіру сприяє прогресуванню липодистрофии.
- Після введення інсуліну злегка помасажувати місце ін`єкції.
Якщо липодистрофии вже розвинулися, лікування слід починати зі зміни виду інсуліну. Найбільш ефективними при цьому є монокомпонентні і людські інсуліни, які треба вводити на кордоні ділянок ліподистрофії і здорової тканини. З метою блокади джерел роздратування і відновлення трофіки місцево застосовують інсуліноновокаіновие суміші. При цьому інсулін змішують з 0,5% розчином новокаїну і обколюють місця ліподистрофії. При відсутності ефекту в суміш можна додати гідрокортизон, анаболічні стероїди.
E.A.Xoлoдoвa
