Сексуальне розвиток
Сексуальне розвиток, що відбувається в жіночому і чоловічому організмах, сприяє формуванню статевої функції людини - єдиною парної функції, яка відіграє найважливішу роль в забезпеченні відтворення потомства.
Її відправлення тісно пов`язане не тільки з функціонуванням нервової і ендокринної систем партнерів, але і з їх взаємної психологічної адаптацією і емоційної налаштованістю.
Статева функція впливає на формування сексуальності людини. Це є досить складним процесом, який починається з ембріонального періоду онтогенезу і завершується статевим дозріванням.
Уже з перших днів життя дитини соціально-психологічні чинники впливають на його психосексуальний розвиток, формуючи статевий самосвідомість і сексуальну орієнтацію.
Розрізняють декілька етапів формування сексуальності:
- пренатальний період, коли відбувається диференціація гонад, структур мозку, геніталій;
- парапубертатний період (7-11 років), коли дитина починає усвідомлювати свою статеву приналежність, розрізняти стать оточуючих і у нього формується статева самосвідомість;
- препубертатний період (12-18 років) - формування платонічного та еротичного лібідо;
- перехідний період сексуальності (16-26 років) - формування сексуального лібідо і початок сексуального життя;
- період зрілої сексуальності (26-55) - регулярне статеве життя, входження в умовно-фізіологічний ритм;
- інволюційний період (55-70 років) - зниження статевої активності, регрес лібідо до рівня еротичного, а потім і платонічного.
Сексуальна сфера впливає не тільки на фізіологічні процеси, які відбуваються в психічної, ендокринної, статевої та інших системах, але також на формування соціально-поведінкових і особистісних реакцій.
І.A.Бaбюк, Д.Mіpoвіч
