Токсична дія алкоголю на системи життєзабезпечення людини

Відео: Вплив алкоголю на людину

Якими шляхами і чому алкоголь негативно впливає на здоров`я людини?

Розглянуті особливості дії малих доз алкоголю свідчать, що їх вживання несумісне з трудовою діяльністю в умовах сучасного виробництва. Тут потрібні перш за все негайне прийняття продуманих рішень, висока концентрація і стійкість уваги, швидкість реагування людини-оператора на найрізноманітніші види сигналів, швидка орієнтування в мінливих умовах роботи.

Найважливіше фармакологічне властивість етилового спирту полягає перш за все в тому, що він має здатність швидко всмоктуватися в шлунково-кишковому тракті, всмоктування починається фактично вже в ротовій порожнині. Період цей (фаза резорбції - всмоктування) після прийому алкоголю триває протягом 1,5-2 годин, включаючи і час поширення його в органах і тканинах людського організму. Потім настає період виведення алкоголю і продуктів його обміну з організму - фаза елімінації. При прийомі натщесерце найвища концентрація алкоголю в крові з`являється через 15-20 хвилин, і поступово 90-92% дози окислюється в організмі повністю, перетворюючись в кінцевий продукт - воду і вуглекислий газ.

Окислення алкоголю починається відразу ж після його прийому і досягає найбільшої інтенсивності в перші 5-6 годин, а потім знижується в наступні 6-16 годин, причому весь процес остаточного окислення може тривати до 2 тижнів (при дозе50-100 г). Приблизно 90% прийнятого алкоголю окислюється в печінці під впливом особливого ферменту - алкоголь-дегідрогенази, що залишилися 10% дози окислюються за участю інших ферментних систем, виділяються з організму з повітрям, що видихається, потом і сечею. Якщо в перші години після прийому концентрація алкоголю в крові перевищує його концентрацію в сечі, то через 2,5-3 години спостерігається зворотне співвідношення. Більш того, на пізніх етапах окислення алкоголь може вже бути відсутнім в крові, але ще знаходитися в сечі.

Здатність алкоголю швидко всмоктуватися в кров обумовлює його вплив практично на всі органи, адже вони пронизані і оточені цілою мережею кровоносних судин, і проникнення алкоголю в ті чи інші органи або тканини тим більше, ніж рясніше кровоносна мережу, яка живить їх і тим самим забезпечує обмінні процеси . Як відомо, кровопостачання головного мозку в 16 разів перевершує таке м`язів кінцівок, а значить, і насичення мозку алкоголем відбувається значно швидше, ніж м`язів. При цьому і швидкість виведення з мозку і спинномозкової рідини, що омиває головний і спинний мозок, відстає від виведення алкоголю іншими органами і тканинами - концентрація його в мозковій тканині вище і тримається довше, ніж в крові.

Тож не дивно, що в першу чергу на прийом спиртних напоїв реагує нервова система. Така прицільна вибірковість впливу на клітини нервової системи пов`язана з тим, що містяться в них у великому обсязі так звані ліпіди (жирові освіти) легко розчиняються спиртом. Так, алкоголь, проникаючи в нервові клітини, знижує їх реактивність, при цьому порушується діяльність клітин кори великих півкуль, а потім його дія поширюється на клітини підкіркових центрів і спинного мозку. При одноразовому і рідкісному вживанні спиртних напоїв ці порушення носять ще оборотний характер, систематичне ж призводить до стійкого і різноманітного порушення функцій нервових клітин, до їх структурному переродження і загибелі.

Відомо, що діяльність нервової клітини виражена в послідовних процесах збудження і гальмування. Алкоголь насамперед пригнічує процес гальмування в корі великих півкуль головного мозку. Внаслідок пригнічення процесів гальмування в нервових клітинах кори відбувається розгальмовування підкіркових центрів головного мозку. Саме цим пояснюється настільки типове для картини алкогольного сп`яніння стан збудження.

Прийом алкоголю, впливаючи на нервову систему і порушуючи її функції, викликає справжню ланцюгову реакцію зміни в діяльності інших систем організму, які за принципом зворотного зв`язку, в свою чергу, опосередковано посилюють спочатку виникли несприятливі наслідки, як минущі, так і стійко виражені.

Пояснимо це на ряді прикладів. Так, прийом алкоголю, впливаючи через центральну нервову систему, опосередковано стимулює підвищену секрецію шлункового соку. Однак, незважаючи на підвищену кількість виділяється при цьому стінкою шлунка соку, він містить значно менше, ніж в нормі, травних ферментів, його травна здатність знижена.

Впливаючи на підкіркові центри глибоких структур мозку, алкоголь впливають на дію судинно-рухового центру довгастого мозку, що здійснює регуляцію, зокрема, поверхневих судин шкіри. І після прийому алкоголю розширення цих судин суб`єктивно сприймається напідпитку людиною як відчуття тепла. Звідси існуюче оману про те, що алкоголь має зігріваючу дію. Насправді ефект спостерігається протилежний - розширення шкірних судин веде лише до підвищеної тепловіддачі тіла.

Чим сильніше сп`яніння і в силу цього сильніше токсичний ефект алкоголю відносно довгастого мозку, тим вище тепловіддача і, отже, швидше починає знижуватися температура тіла. Така розбіжність між суб`єктивним сприйняттям відчуття тепла у людини, що випила і об`єктивно відбувається підвищеною тепловіддачею тіла може привести до трагічних наслідків: в умовах холодів і морозу сп`янілий може легко і швидко замерзнути.

Поступаючи в організм, в незміненому вигляді алкоголь виділяється шляхом дихання, зі слиною і в основному через нирки. Так ось, фільтруючи з крові через ниркові канальці, алкоголь не тільки дратує їх, але і підсилює виділення разом з ним багатьох цінних і необхідних для нормальної життєдіяльності організму речовин.



В результаті порушується електролітний склад крові, вміст в ній таких елементів, як калій, натрій, кальцій, магній. Кожен з цих елементів виконує ту чи іншу важливу для організму функцію. Так, при нестачі магнію в організмі відзначаються дратівливість, тремтіння рук, тіла, судоми, підвищується артеріальний тиск. Надлишок же натрію веде до затримки і накопичення в організмі рідини.

У нормі електролітний склад крові збалансований, зміна ж змісту в крові лише одного з елементів викликає підвищення або зниження вмісту інших її елементів. У людини, що прийняв алкоголь, вміст у сечі магнію в кілька разів збільшується. Прийом алкоголю зрушує кислотно-лужну рівновагу крові в бік кислотності. Це сприяє посиленню витрати аскорбінової кислоти, зниження запасу вітаміну В1 як в крові, так і в мозку.

Алкоголь гальмує активність ферментів, що забезпечують м`язові скорочення, внаслідок чого змінюється енергетичний баланс, знижуються окислення жирних кислот, синтез білків і порушується обмін кальцію в м`язових волокнах. Все це змінює силу скорочення м`язів і енергетичні витрати і сприяє виникненню м`язової втоми. Під впливом спиртних напоїв порушується обмін молочної кислоти і гальмується її виділення. Тому при тій чи іншій мірі ниркової недостатності різко зростає вміст шлаків в крові, що підвищує ризик виникнення уремії.

Вживання, а тим більше зловживання спиртними напоями, впливаючи на функції центральної нервової системи, опосередковано призводять до порушень всіх основних видів обміну - білкового, вуглеводного, жирового. Характерно, що при цьому специфічні порушення мають місце у функціонуванні систем організму, таких, як серцево-судинна, нервова, видільна, імунна, ендокринна і окремих органів.

При регулярному прийомі спиртних напоїв проміжний продукт окислення алкоголю (ацетальдегід) може призводити і до утворення специфічних речовин типу морфіну, сприяючи, таким чином, формуванню залежності - хворобливого потягу до алкоголю, що лежить в основі хронічного алкоголізму.

Страждають хронічним алкоголізмом хворі часто скаржаться на періодично виникає біль (стискає) в області серця. Це пов`язано зі специфічними змінами в м`язі серця у більшості хворих. Справа в тому, що під впливом алкоголю серцевий м`яз у них перероджується, змінені стінки серця втрачають свою пружність, стають в`ялими і не можуть протистояти тиску крові: серце збільшується в розмірах, порожнини його розширюються. І поступово зменшується працездатність м`язи серця, порушується кровообіг. Це виражається в серцебитті, задишці, в кашлі, загальної слабкості, в набряках.

Порушення кровообігу у алкоголіків і п`яниць сприяють виникненню у них хронічної ішемічної хвороби серця. Розширюються дрібні судини, шкірні покриви набувають синюшно-багрового забарвлення на обличчі (всім відомий «ніс алкоголіка»). При хронічній алкогольній інтоксикації змінюються стінки судин, що призводить до склерозу судин серця і мозку. Порушеннями серцевої діяльності і кровообігу обумовлено і настільки часте у хворих на алкоголізм підвищення артеріального тиску, гіпертонічний криз, що загрожують крововиливом в мозок і подальшим за ним паралічем, повним або частковим.

Зловживання алкоголем призводить до запальних змін в нирках, внаслідок порушення мінерального обміну в них утворюються камені. Особливо часто вражається печінка, яка збільшується в об`ємі, в клітинах її відкладається жир. Вона перестає виконувати свою основну функцію - знешкоджувати токсичні речовини, в тому числі і алкоголь, продукти його обміну, внаслідок заміщення печінкової тканини жирової. Кількість вироблюваної жовчі зменшується.

Про поразку печінки у хворого на алкоголізм свідчить біль, важкість у правому підребер`ї, нудота. Розвивається гепатит (запалення печінки) може в подальшому перейти в ще більш важке захворювання, найчастіше закінчується смертю хворого від цирозу печінки. Хронічний алкоголізм нерідко є його причиною.

Подразнюючу дію спиртних напоїв на слизові оболонки і наслідки інтенсивного куріння багатьох п`яниць і алкоголіків обумовлюють часто зустрічаються у них запальні процеси в горлі, нерідко з ураженням голосових зв`язок. У хворих на алкоголізм, як правило, сиплий і грубий голос, нерідко спостерігається рак гортані. Через порушення кровообігу в легенях у них розвиваються застійні явища, а еластичність легеневої тканини значно зменшується. Тому вони значно частіше, ніж люди непитущі, страждають хронічними бронхітами, запаленням легенів, емфіземою. Ослаблення легких супроводжується болісним кашлем, виділенням мокроти.

Систематичне зловживання алкоголем не лише значно полегшує зараження туберкульозом і венеричними хворобами, а й істотно ускладнює перебіг їх. В першу чергу через різке ослаблення на грунті пияцтва захисних сил організму. Це хвороби людей, які не дотримуються правил особистої гігієни, що зловживають спиртними напоями. Зараження венеричними хворобами в 9 випадках з 10 відбувається в стані сп`яніння.

При систематичному пияцтві і алкоголізмі виражені зміни настають не тільки в центральній, а й в периферичної нервової системи. Багато хворих відчувають неприємні відчуття в кінчиках пальців рук і ніг, відчуття оніміння і поколювання в них. При тривалому зловживанні алкоголем можуть розвинутися паралічі кінцівок. Запальні зміни міжреберних, сідничного і інших нервів призводять до тяжких наслідків - невралгії, невритів, що супроводжується постійними болями, обмеженням рухів. П`ючий стає практично інвалідом.

Все це обумовлює підвищену чутливість до простудних та інфекційних хвороб, що протікають у хворих до того ж значно важче, ніж у непитущих людей, - з вираженими і затяжними ускладненнями. Тяжкість і вираженість захворювань внутрішніх органів і нервової системи виявляють пряму залежність від тривалості алкоголізації, стадії і темпу перебігу алкоголізму. Розвиток порушень починається вже на самих ранніх етапах зловживання спиртними напоями, а їх частота, вираженість зростають зі збільшенням інтенсивності, тривалості зловживання алкоголем і тяжкості хронічного алкоголізму.

Відомо, що у хворих на алкоголізм III стадії в 1,9 рази частіше, ніж при II стадії, зустрічаються захворювання внутрішніх органів, а ті чи інші симптоми ураження головного, спинного мозку і периферичних нервів відзначені майже у всіх хворих на алкоголізм. Частота захворювань, що викликаються алкоголем, зростає в 4 рази вже при дворазовому збільшенні споживання спиртних напоїв. За даними зарубіжних дослідників, у осіб, що зловживають спиртними напоями, в 60% випадків відзначається запалення підшлункової залози, в 26-83 - кардіоміопатії, в15-20 - туберкульоз, в 10-20% - гастрит і пептичні виразки шлунка.

У той же час у ряду осіб, які страждають на хронічний алкоголізм, до певної пори ознаки алкогольного ураження внутрішніх органів можуть бути відсутні.

Алкоголізм - часта причина смерті хворих. Смертність хворих на алкоголізм майже в 2 рази вище, ніж у людей, які не вживають спиртні напої. Серед причин смертності населення алкоголізм і пов`язані з ним захворювання займають третє місце, поступаючись тільки хвороб серцево-судинної системи і злоякісних пухлин. Таким чином, алкоголізм і сам по собі служить безпосередньою причиною смерті або прискорює її наступ: п`яниці і алкоголіки, як правило, не доживають до похилого віку, вмираючи в працездатному віці, скорочують тривалість свого життя на 10-12 років. Так, вітчизняні фахівці з судової медицини вважають, що факт алкогольної інтоксикації має місце в 2/3 випадків насильницької і раптової смерті. При цьому досить чітко простежується зв`язок між частотою таких видів смерті і тяжкістю сп`яніння. Найбільш легкі прояви алкогольної інтоксикації відзначені в 6,4% нещасних випадків, середня і важка ступінь сп`яніння - в 20,2%, а важке отруєння алкоголем - в 45,9% випадків.

Однією з безпосередніх причин смерті хворих на алкоголізм є самогубства, що здійснюються в стані сп`яніння або похмілля. За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ) 12-21% хворих на алкоголізм роблять спроби до самогубства, а 2,8-8% кінчають життя самогубством. Але хіба не самогубство систематичне пияцтво, що веде до загибелі в результаті хвороб і травм, адже сумний внесок алкоголю в різні види травматизму вельми показовий.

95% хворих на алкоголізм страждають алкогольним гастритом. Гастрит - це ураження слизової оболонки шлунка. Для нього характерні порушення функції шлунка з такими проявами, як біль, тяжкість у надчеревній області, поганий апетит, неприємні запахи з рота, нудота, блювота, розлад шлунку, схуднення. Секреція шлунка може змінюватися найрізноманітнішим чином: від значного збільшення до різкого погіршення. Нерідко алкогольний гастрит випереджає розвиток ще більш серйозного і опасною захворювання, яким є виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.

Алкогольна поліневропатія, або, як раніше називали, поліневрит - це своєрідна хвороба, яка розвивається у людей, що зловживають тривалий час алкоголем. Назва «поли» означає множинне, «неврит» - запалення нервів. Під впливом хронічного впливу алкоголю на периферичні нерви відбувається їх дегенерація. Всі органи, і в тому числі м`язи, діють, як відомо, по «наказу» нервової системи і під впливом імпульсів, які проходять по нервових волокнах, а при полиневрите ці волокна якраз і зазнають глибокі зміни аж до повної загибелі. Відповідно до цього та частина м`язів і органів, яка иннервирована ураженими нервами, втрачає або ж різко послаблює свою функцію. Дане захворювання спостерігається приблизно у 1/3 хворих на алкоголізм переважно на його пізніх етапах.

У осіб, які страждають алкогольним поліневритом, виникають всілякі неприємні явища: «мурашки», оніміння, стягування м`язів (особливо нижніх кінцівок), всілякі болі - тягнуть, пекучі, колющіе- відзначається різка слабкість в кінцівках - ноги стають як ватяні. Нерідко з`являються судоми внаслідок спазму певної групи м`язів.

Кожен бачив в руках лікаря-невропатолога спеціальний молоточок. Всім знайома картина, як невропатологи перевіряють сухожильні рефлекси, постукуючи молоточком по певних точках, де ближче підходять нерви. У нормі під впливом таких ударів виникає роздратування нерва, що призводить до скорочення иннервируемой їм групи м`язів, і нога відповідно здригається. У алкоголіків при постукуванні молоточком тих же ділянок подібних скорочень м`язів не відбувається, тому що нерви, що живлять ці групи м`язів, як би вийшли з ладу, атрофувалися і не проводять імпульсів.

Особливе місце займають сексуальні порушення при алкоголізмі, що носять надзвичайно складний характер. В основному вони пов`язані з тим, що під впливом хронічної інтоксикації алкоголем відбувається грубі зміни гіпофіза, надниркових і статевих залоз. Відбувається різке зниження активності чоловічих гормонів і різко падає їх виробництво. З іншого боку, в появі сексуального розладу мають величезне значення общебиологические і мікросоціальної умови: порушення подружніх взаємин, зміна соціального і сімейного стану і т.д.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!