Основні напрями, завдання та принципи організації психологічної роботи у військах
Як і будь-який обслуговує вид діяльності, психологічна робота виникає в зв`язку з необхідністю вирішення конкретних проблем, що роблять негативний вплив на рівень бойової готовності Збройних Сил. Дані проблеми є результатом протиріч, обумовлених змістом сучасного перехідного періоду, складністю політичної, економічної та соціокультурної ситуацій в країні, труднощами реформування армії і флоту. Назвемо основні протиріччя сучасного періоду.а) Протиріччя, зумовлені процесом політичного розпаду колишнього СРСР, його збройних структур, що призвів до створення національних армій та різних автономних збройних формувань.
Процес розпаду країни, скорочення асигнувань на соціальні потреби, падіння життєвого рівня більшості населення, розшарування суспільства на багатих і бідних супроводжуються цілою низкою негативних проявів, що негативно впливають на духовно-моральний і психологічний настрій суспільства і особового складу. Атрибутами останнього часу стали небувалий кримінальний фон в країні, різко виражений індивідуалізм повсякденного психології громадян, песимізм людей щодо можливостей права і держави по ефективному захисту їх конституційних інтересів.
б) Протиріччя між одностороннім характером дій Росії щодо скорочення своїх озброєнь і реальним співвідношенням сил у світі, наявністю військової загрози і відсутністю надійних союзників у Російської Федерації. Різка зміна статусу нашої країни і зменшення її можливостей впливати на вирішення найважливіших міжнародних проблем складають негативну опозицію відображеної в умонастрої громадян країни потреби проводити активну зовнішньополітичну діяльність, зберігати сфери свого традиційного впливу.
в) Суперечності між існуючою об`єктивною потребою Збройних Сил в структурному і матеріально-технічному перетворенні і неможливістю ефективно і оперативно здійснити це перетворення, а також між об`єктивною потребою суспільства в кількісному скорочення Збройних Сил і неможливістю безболісного проведення такого скорочення через відсутність необхідних соціальних гарантій і захисту звільнених у запас військовослужбовців (відсутність житла, цивільною спеціальністю і т.д.).
г) Протиріччя між потребами Збройних Сил в якісному поповненні особовим складом і реальним невідповідністю здебільшого призовного контингенту психічним і фізичним нормам.
Виділені протиріччя породжують соціально-психологічні проблеми у всіх сферах життєдіяльності Збройних Сил, насамперед на особистісному, колективно-групового та діяльнісної рівнях. Негативно впливаючи на загальний рівень бойової готовності та морально-психологічний стан військ, проявляючись в різного роду негативних соціально-психологічних явищах, дані проблеми багато в чому визначають реальний зміст психологічної роботи. На їх дозвіл спрямовані ті завдання, виконання яких дозволяє домогтися більш ефективного функціонування психіки військовослужбовців в процесі військової служби.
Зазначимо психологічні проблеми, на вирішення яких спрямована психологічна робота.
1. Особистісні проблеми - це проблеми, які погіршують особистісний розвиток військовослужбовців, їх моральне і психічне здоров`я, самопочуття і потенційні бойові можливості. У структурно-психологічному плані дані проблеми можна розділити на наступні групи:
• мотиваційні проблеми - відсутність відповідних сучасним завданням Збройних Сил збудників до зразковому виконання обов`язків по службі, прагненню до військово-професійного совершенствованію-
• професійно-кваліфікаційні - непридатність або непідготовленість певної частини військовослужбовців до виконання функціональних обязанностей-
• функціонально-психологічні - негативні психофизиол-ня стану військовослужбовців, що виникають безпосередньо в процесі діяльності.
Чи не є секретом факт зниження реального рівня підготовленості молоді до армії, погіршення якості призовного контингенту. Так, в різних регіонах приблизно від третини до половини призовників за фізичними даними не відповідають вимогам військової служби (дефіцит ваги, хронічні захворювання, в тому числі розумові відхилення). Значно скорочується відсоток осіб, що мають середню освіту (близько 50%). Близько половини призовників до армії регулярно вживали спиртне, 7-8% виявляють схильність до суїцидальних дій, більше половини вважають службу в армії невдячною повинністю.
Прояв особистісних проблем знаходить своє вираження в труднощах соціально-психологічної адаптації військовослужбовця до умов військової служби, в формі конфліктів з оточуючими, різних формах відхилень у поведінці, а в змістовному відношенні всі негативні моменти переживаються військовослужбовцями як почуття тривоги, розгубленості, безвиході і т.п. Очевидним наслідком особистісних проблем є також: підвищення рівня психічних розладів, невротичних і психосоматичних захворювань серед військовослужбовців у зв`язку з активною участю в бойових діях, очевидним зростанням загрози для їх життя (служба в "гарячих точках", спроби захоплення заручників і зброї тощо .) - зростання числа військовослужбовців, особливо офіцерів, з почуттям гострого особистого кризи в зв`язку з дискредитацією старих цінностей, відсутністю особистих службових, матеріальних, соціальних і моральних перспектив (звідси не тол ько вихід з армії, але і суїцидальні дії).
2. Колективно-групові проблеми - проблеми, що погіршують морально-психологічний клімат військового колективу. До їх числа відносяться різні види порушень і деформацій внутріколективних зв`язків (моральних, ділових, особистих), розпад позитивних цінностей колективу, роз`єднаність військовослужбовців, що виражається в побутових конфліктах, різні форми психологічної несумісності, існування мікрогруп, що характеризуються негативним стійким прагненням до вибору помилкових, асоціальних і антиармійських цілей і орієнтирів.
3. Діяльнісний проблеми - проблеми, властиві службової та навчально-бойової діяльності військовослужбовців внаслідок невідповідності психологічних якостей воїнів об`єктивним вимогам військової служби і військової спеціальності.
Дані проблеми проявляються в зниженні ефективності діяльності, помилки і аваріях, проступки і злочини при виконанні службових і навчально-бойових завдань. Різке зростання службової навантаження в зв`язку з гострим дефіцитом людських ресурсів призводить до фізичної та психологічної втоми, емоційно-вольовому виснаження, зниження рівня функціонального психологічного стану військовослужбовців в результаті стомлення, недостатнього відновлення фізичних і морально-психологічних сил.
Виходячи з існування перерахованих проблем і необхідність їх першочергового вирішення, зміст психологічної роботи в Збройних Силах зводиться до двох основних напрямів:
- оптимізації психологічних умов, що впливають на психіку військовослужбовців-
- формування і розвитку індивідуальних і групових психічних утворень, які є найважливішим чинником підвищення ефективності функціонування людини в різних видах військової діяльності.
Особливістю психологічної роботи в Збройних Силах є облік того факту, що функціонування людини в кінцевому підсумку розглядається як діяльність, спрямована на виконання бойового завдання. Інтереси самої людини тут часто не збігаються, а іноді і суперечать цілям і характеру здійснюваної діяльності. Тому на відміну від умов роботи цивільних психологів, де психіка клієнта розглядається як самодостатня цінність в професійно-етичному самовизначенні психолога, в умовах армії і флоту психологічна робота повинна бути орієнтована і на діяльність, і на людину. Практично це реалізується в заходах, що проводяться за двома напрямками:
а) сприяння вирішенню завдань, що стоять перед військовою частиною, безпосередньо пов`язаних з військової діяльністю. Це: оптимізація соціально-психологічного клімату в підрозділах, професійний відбір та розподіл військовослужбовців, вдосконалення форм і методів управління, психологічне забезпечення бойової підготовки, бойової і мобілізаційної готовності, бойового чергування, вартової служби. Тут превалюють як би інтереси самої діяльності-
б) сприяння вирішенню проблем, які пов`язані прямо пов`язана з військової діяльністю. Сюди входять вирішення сімейних, особистісних проблем військовослужбовців і членів їх сімей, підвищення рівня їх соціально-психологічної компетентності, збереження та підвищення рівня психічного здоров`я, оптимізація психофізіологічного стану і ін.
Зазначені напрями відображають фактичну орієнтованість психологічної роботи на два «полюси» - інтереси діяльності та інтереси людини, а зміст заходів, що проводяться в рамках кожного з них, сприяє в кінцевому підсумку підвищення ефективності функціонування психіки військовослужбовців в різних умовах військової діяльності.
В межах виділених напрямків основними завданнями психологічної роботи є:
- вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців, соціально-психологічних процесів і явищ у військових колективах і прогнозування їх розвитку-
- психологічна експертиза професійної придатності військовослужбовців і надходить поповнення з метою їх раціонального розміщення по військовим спеціальностям і должностям-
- психологічний аналіз процесу бойової підготовки, навчально-виховного процесу, вироблення пропозицій і здійснення заходів щодо підвищення їх еффектівності-
- психологічне забезпечення необхідного рівня бойової і мобілізаційної готовності, виконання бойових і навчально-бойових завдань, бойового чергування (бойової служби), вартової і внутрішньої служб-
- формування здорового морально-психологічного клімату у військових коллектівах-
- надання психологічної допомоги військовослужбовцям, членам їх сімей та цивільного персоналу, а також організація психологічного освіти військовослужбовців-
- протидія інформаційно-психологічному впливу на військовослужбовців.
Основною умовою ефективності психологічної роботи є вихідні базові установки - принципи, система яких включає досить широкий набір вимог до її організації та проведення.
а) Принцип професійної компетентності, правової та етичної правомочності.
Вимоги даного принципу орієнтують всіх посадових осіб психологічної роботи на чітке уявлення і облік можливостей психології як науки і форми практичної діяльності, на постійне підвищення власного рівня психолого-педагогічної компетентності. Крім того, здійснення спеціальних заходів психологічного впливу передбачає наявність у осіб, які здійснюють дане вплив, спеціального психологічної освіти. В умовах військової частини таким фахівцем є психолог, який повинен у своїй діяльності користуватися тільки тими областями психологічної науки і практики, в яких він отримав достатні знання і досвід діяльності.
б) Принцип гуманізму і благополуччя людини, його права на кваліфіковану психологічну допомогу.
Психологічна робота, будучи оной з форм гарантії соціальних прав людини в умовах армії, покликана забезпечувати можливість військовослужбовцю отримати своєчасну і кваліфіковану допомогу у вирішенні різного роду психологічних проблем. Сам характер психологічної роботи повинен забезпечувати добровільне і свідоме участь військовослужбовців у її заходах, організація і проведення яких не обмежують особисту гідність людини. Необхідно пам`ятати, що військовослужбовець є не тільки суб`єктом військової діяльності, а й суб`єктом власної життєдіяльності, що передбачає обов`язкову можливість інтелектуального, духовно-морального та фізичного розвитку людини в умовах армії.
в) Принцип комплексного підходу і професійної кооперації.
Даний принцип передбачає необхідність координації зусиль різних посадових осіб. Це обумовлено тим, що ефективне функціонування психіки військовослужбовців і військових колективів в значній мірі залежить від цілого комплексу умов матеріально-технічного, організаційного, побутового, медичного характеру. Їх реалізація може бути забезпечена лише спільними зусиллями командирів і фахівців різних областей. Крім цього, завдання, які вирішуються організацією і проведенням психологічної роботи, повинні забезпечуватися єдністю застосування всіх її методів і форм.
г) Принцип діяльнісного підходу.
Психологічна робота підпорядкована вирішенню завдань службової та бойової діяльності, в рамках якої виникають багато психологічні явища. Вона повинна враховувати той вплив, який чинять фактори військової діяльності на психіку військовослужбовців. Це вплив на психіку може бути як позитивним, що розвиває, що сприяє появі професійно-психологічних новоутворень, так і негативним, гнітючим. Останнє веде до виникнення різного роду психологічних труднощів і проблем.
д) Принцип своєчасності і сталості.
Психологічна робота повинна проводитися на всіх етапах соціалізації військовослужбовця в умовах військової системи - від призову або вступу на військову службу до звільнення. З урахуванням конкретного етапу соціалізації, аспекти життєдіяльності військовослужбовця застосовуються відповідні методи і форми психологічної роботи. Кадрові зміни і переміщення посадових осіб психологічної роботи повинні супроводжуватися наступністю загальної лінії і можливостей з надання конкретної психологічної допомоги військовослужбовцям, що є об`єктом психологічного супроводу.
е) Принцип матеріально-технічної забезпеченості психологічної роботи.
Сучасні емпіричні дослідження, що проводяться у військових частинах і підрозділах, зважаючи на великий обсяг і динамічності психологічної інформації припускають досить серйозне математико-статистичне забезпечення і відповідні даним вимогам технічні засоби реалізації цього процесу. Крім того, завдання психологічної підготовки, психологічної реабілітації військовослужбовців можуть бути успішно вирішені при наявності необхідних для цього тренажерів, що імітують коштів, кімнат психологічного розвантаження, площ для організації індивідуальної та групової роботи з військовослужбовцями.
Поділитися в соц мережах:
Схожі
