Передмова

Особливості військової діяльності в сучасній армії сприяють збільшенню психотравмуючих чинників, що наближаються за ступенем впливу до стрес-факторам бойової обстановки.

Досить високий рівень нервово-психічного напруження службової діяльності, що доповнюється проблемами соціально-побутової невлаштованості, недостатньою моральної і матеріальної компенсації за працю нерідко призводять до всіляких конфліктних ситуацій в сім`ї і на службі, що, в свою чергу, викликає ще більшу нервово-психічне напруження.

На відміну від психологічного впливу умов повсякденної життєдіяльності військ, що діють переважно одноразово, психогенні впливу військового часу характеризуються многократностью, т. К. Реальнішою стає постійна загроза смерті.

Бойова обстановка характеризується поліваріантність психотравмуючих чинників (Див .: Додаток № 1), тривалість впливу яких сприяє виникненню змін у психічній діяльності людей, призводить до зниження ефективності їх життєдіяльності і виникнення бойових психічних травм.

Зростання емоційно-психологічних навантажень на військовослужбовців в бойовій обстановці, залежність ефективності бойових дій від стану особового складу, зумовили підвищену увагу військових фахівців до проблем морально-психологічного забезпечення (МПО) діяльності військ, надання йому статусу самостійного виду всебічного забезпечення бою.



Найважливішим елементом структури МПО є соціально-психологічна робота, яка передбачає:

1) формування у військовослужбовців і військових колективів психологічних якостей, що забезпечують їх стійкість до впливів сучасних засобів боротьби - (психологічну підготовку) -

2) заходи з підтримання стійкості особового складу до бойових стрес-факторам і психологічному впливу противника, запобігання негативним індивідуальних і групових психічних станів (психологічний супровід бойових дій) -

3) систему заходів щодо подолання психотравмуючих наслідків впливу бойової обстановки на психіку військовослужбовців, психологію військових колективів і відновлення їх боєздатності (психологічну допомогу та реабілітацію).

Бойовий статут сухопутних військ визначає, що морально-психологічне забезпечення діяльності військ направлено на формування та підтримку високого бойового духу, стійкого морально-психологічного стану особового складу-на досягнення моральної переваги над противником, безумовного проведення в життя рішень командира на бой- на підтримку бойової готовності частини, дисципліни, бойової згуртованості підрозділів- на відновлення психологічних втрат.

Питання здійснення психологічної підготовки і психологічного супроводу бойових дій досить широко висвітлені в навчально-методичній літературі.

Разом з тим, проблеми психологічної реабілітації, відновлення боєздатності особового складу, що піддався інтенсивному емоційно-психологічному впливу в бойовій обстановці, в курсі Військової психології і педагогіки, навчальній літературі розкриті явно недостатньо і потребують більш пильної уваги дослідників.

Якщо врахувати, до того ж, відсутність практичних навичок організації та здійснення заходів щодо психологічної реабілітації військовослужбовців у переважної більшості командирів різних ступенів, то стає очевидною необхідність дати теоретичне обгрунтування системи психологічної реабілітації, виробити методику її організації в умовах військ, розкрити зміст найбільш доступних прийомів відновлення психічної рівноваги військовослужбовців.

Важливість цього завдання підтверджується аналізом початкового періоду бойових дій військ в Чеченській Республіці (особливо грудень 1994 - лютий 1995 рр.). Саме в цей час у значної частини військовослужбовців, спрямованих в район бойових дій, відзначалося порушення психічної рівноваги. Спроби командування угрупування Федеральних військ організувати пункти психологічної реабілітації (наприклад, в Моздоку) показали не тільки відсутність у ряду посадових осіб практичних навичок і досвіду цієї роботи, але і серйозні вади в здійсненні як реабілітації, так і морально-психологічного забезпечення в цілому.

Розуміючи важливість і актуальність даної проблеми, автор прагнув до того, щоб навчальний посібник було довідковим керівництвом-джерелом відомостей, що дозволяють офіцерам усвідомити природу психічних розладів, професійно грамотно підходити до визначення конкретних заходів, до організації та управління процесом психологічної реабілітації військовослужбовців в екстремальних умовах діяльності бойової обстановке.См .: Перелік уточнень в БУСВ.Часть 1.-ст.586 "А" .Див .: Військова педагогіка та психологія. -М .: Воениздат, 1986. -С.113- 123. (Бібліотека офіцера) - Основи військової педагогіки та України.-М.: Воениздат, 1981.-С. 76-95,175-189- Психолого-педагогічні проблеми діяльності командних кадрів. Навчальний посібник. -М .: ВАФ, 1993.-С.202-242.- Рекомендації по психологічній підготовці особового складу Сухопутних войск.-М.: Воениздат, 1972- Місюра В.Ф. Управління психологічними станами військовослужбовців в умовах військової деятельности.-М.: ВАФ, 1994.-59 С. Подоляк Я.В. Особистість і колектив: психологія військового управления.-М.: Воениздат, 1989.-С.104-185, 293-307- Коупленд Н. Психологія і солдат - М .: Воениздат, 1991.-96 С. Альбом схем: "В допомога командиру при вивченні армій іноземних держав і оцінка морально-психологічного стану їх особового складу. М .: ВАФ, 1993. - 96 С. Альбом схем: "Психолого-педагогічні проблеми діяльності командних кадров.-М.: ВАФ, 1992.- С.55-66.Наступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!