Актуальність проблеми

Відео: Актуальність проблеми вдосконалення підходів до розвитку техніки читання в початковій школі

Послідовно здійснюючи демократичні принципи взаємовідносин на світовій арені, наша країна робить безпрецедентні кроки для пом`якшення міжнародної напруженості, для розвитку відносин взаємної довіри між усіма народами і державами, для ослаблення ризику ядерного протистояння. миролюбна зовнішня

політика Росії спрямована на ліквідацію наслідків холодної війни, на скорочення ракетно-ядерного і звичайного арсеналу, на остаточне припинення гонки наступальних озброєнь. Росія повністю відкрита для мирного взаємовигідного співробітництва з усіма державами, для вирішення всіх спірних міжнародних проблем шляхом рівноправних і конкретних переговорів.

Але ми добре знаємо, що одного бажання жити в мирі та дружбі з усіма народами ще недостатньо. Історичний досвід нас багато чому вчить. Знання історичного досвіду, його розумне використання є не тільки нагальною потребою, а й потужним чинником, що діє, коригуючих наші погляди, думки, оцінки, відносини. Бо в ньому укладено концентроване вираження всіх наших досягнень, успіхів і невдач, перемог і поразок. Цей досвід застерігає нас проти вільної або мимовільної недооцінки військової небезпеки, проти благодушності і самозаспокоєння. Він вимагає сміливо дивитися в обличчя військово-політичним реальностям сучасного міжнародного життя, не переоцінювати військову загрозу. Але і не благодушествовать, не дивитися на навколишній світ крізь рожеві окуляри.

Цей історичний досвід жорстко і наполегливо нагадує нам, що для нашої країни, для Росії, з її неосяжними просторами і морськими кордонами потрібні збалансовані, потужні збройні сили, здатні твердо відстоювати наші інтереси у всіх регіонах світу, в тому числі на всіх морях і океанах.

Необхідність мати потужний Військово-Морський флот, відповідний і географічному положенню Росії, і її політичним значенням в світі розумілася завжди і, тим більше, розуміється в сучасних умовах. І саме це розуміння в даний час, коли в Збройних Силах здійснюється суттєве реформування з метою підвищення їх мобільності, боєготовності і боєздатності для ВМФ має величезне значення. Тому, що сам процес реформування спрямований на вдосконалення всіх складових бойової потужності флоту, на підготовку корабельних фахівців в тому числі. Не підлягає сумніву те, що яким би технічно досконалим не був флот, яке б потужна зброя він не отримував, але його основою завжди був і в доступному для огляду майбутньому буде військовий моряк, корабельний фахівець, з його людськими якостями і властивостями.

Військові моряки: матрос, старшина, офіцер, адмірал є володарем усіх технічних і бойових засобів, всіх видів сучасної зброї. Від його знань, умінь і навичок, його відносин, поглядів і думок, його світоглядних і моральних якостей, в кінцевому рахунку, залежить реальна бойова міць флоту. Серед цих морально-бойових якостей військових моряків особлива роль належить їх душевно-психічної парадигмі взагалі, психічному стану зокрема.

Чи не розробленість теорії психічних станів військових моряків і її актуальність в сучасних умовах корабельної служби зумовили вибір теми дослідження.

Об`єктом дослідження є сутність, зміст і класифікація психічних станів військових моряків в тривалих плаваннях.

Предметом дослідження є управління формуванням і розвитком психічних станів підлеглих командирами кораблів і підрозділів.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теорії психічних станів військових моряків, виявленні їх місця і ролі в службовій діяльності особового складу та розробці прийомів і способів управління їх формуванням в інтересах успішного вирішення завдань тривалого плавання.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що:

- за змістом психічні стани військових моряків відрізняються такими особливими рисами і властивостями, формування яких можливо тільки в умовах корабельної служби в тривалих плаваніях-



- в умовах океанських плавань, особливо в процесі бойової служби, роль психічних станів посилюється, роблячи істотний вплив на виконання кораблем поставлених завдань-

- психічні стану особового складу в поході суто індивідуальні і в той же час типові, відображаючи всю сукупність похідної обстановки на корабле-

- поряд з індивідуальними, велику роль відіграють колективні психічні стани корабельного екіпажу, які мають свою особливу структуру і классіфікацію-

- умови корабельної служби в поході дозволяють робити істотний вплив на формування і розвиток психічних станів особового складу в інтересах успішного вирішення бойових завдань.

Теоретичну базу дослідження становлять:

1. Теорія суспільно-історичного розвитку псіхікі-

2. Психологічна теорія особистості, її становлення і розвитку в процесі діяльності-

3. Положення військової психології про виховання воїнів в різних умовах військової діяльності, формуванні у них необхідних для служби властивостей і якостей особистості-

4. Положення військово-морської психології про формування особистості військового моряка-

5. Теорія корабельного військового колективу- 6.Научние дослідження у військовій і військово-морський психології-

7. Теорія системогенеза про співвідношення суб`єкта з навколишнім світом на основі мети, умов і специфіки поведінки і життєдіяльності, формують цілісний системний особистісний досвід.

Методичну основу дослідження становлять:

1. Методика синтетично-аналітичного підходу-системно-структурного прогнозірованія- порівняльно-порівняльного обобщенія- аналого-типологічну класифікацію різних психологічних концепцій і положень про закономірності психічних явищ і властивостей особистості-

2. Психолого-діагностичні прийоми і способи визначення психічних станів, почуттів, настроїв, виявлення особистісних потреб, ціннісних орієнтацій і мотиваційної визначеності особистості є

3. Методичні психолого-педагогічні принципи формування відносин і взаємин, що свідчать про виражених психічних станах людини.

Виходячи з об`єкта, предмета і мети сформовані наступні завдання дослідження:

1. Здійснення психологічного аналізу проблеми психічних станів, їх сутності, місця і ролі в психічної діяльності людини і на цій основі обґрунтування концепції психічних станів військових моряків.

2. Виявлення ролі психічних станів корабельних фахівців у вирішенні навчально-бойових завдань в тривалих плаваннях, їх вплив на виконання особовим складом своїх функціональних обов`язків в поході, на дотримання статутних вимог, на забезпечення безаварійної експлуатації бойової техніки та підтримання зброї в заданій боєготовності.

3. Дослідження специфіки впливу особливих умов тривалого плавання на психічні стану особового складу в залежності від основних типів і класів кораблів, їх індивідуальної своєрідності і типовості в різні періоди походу.

4. Здійснення аналізу колективних психічних станів особового складу, їх значення, ролі та місця в психології екіпажу, залежно від конкретних службових об`єднань і громадських груп на кораблі.

5. Обґрунтування основних шляхів, методів і засобів управління психічними станами особового складу в інтересах успішного вирішення завдань тривалого плавання.

Дослідження проводилося в процесі служби на КРЛ «А.Невского», на підводних човнах «К 24» і «К-156», на 162-й бригаді підводних човнів і 101-й Оперативної бригаді підводних човнів Червонопрапорного Північного Флоту. Всього в цілях дослідження автор брав участь в шести тривалих походах, з виконанням завдань бойової слухби, в тому числі в складі 101-ї ОБПЛ тривалістю понад 11 місяців.

У дослідженні використовувалися матеріали групи медичних працівників військово-морського госпіталю і 470-й медичної лабораторії підводного плавання, що проводила комплексне обстеження екіпажів 4-ї ескадри підводних човнів в 1974-1976 рр., Які поверталися з бойової служби. Всього цією групою було обстежено 16 підводних човнів 641 проекту. Крім цього, в дисертації відображені узагальнені матеріали тривалих плавань: ТАКР «Київ», з 20.12.78 по 12.04.78. і з 16.12.78 по 02.03.79- ПЛ «К-302», з 15.01.78. по 25.03.78.- ПЛ «К-429», перехід під льодами Арктики з КСФ на КТОФ в 1977г.- РПКСН «К-235», з квітня по липень 1978г.- РПКСН «К-216», з вересня по грудень 1978г.- РПКСН «К-207», з сентебря по грудень 1979р.

Обгрунтованість і достовірність результатів дослідження забезпечена коректним використанням психологічної теорії та практичного досвіду на посадах заступника командира підводних човнів і командира бригади човнів по політчасті- застосуванням апробованих теоретичних і емпіричних методів- адекватністю застосовуваних діагностичних методик, репрезентативністю виборкі- математико-статистичним опрацюванням матеріалів.Наступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!