Висновок

Обстановка сучасного бою, що характеризується високою напругою і безперервністю бойових дій, можливістю застосування протиборчими сторонами засобів масового ураження, пред`являє надзвичайно високі вимоги до морально-психологічним і фізичним якостям воїнів.

Несприятливий вплив на організм людини умов бойової обстановки підвищує чутливість до психотравмуючих факторів. Звідси, бойові психічні травми виступають як останню ланку в ланцюзі різних несприятливих впливів. Розлад в діяльності захисних механізмів веде до зривів в пристосуванні до зовнішніх умов, в здатності долати труднощі, до більш легкому виникненню невротичних станів.

Характерними особливостями бойової обстановки в сучасній війні будуть:

високі емоційно-психологічні перевантаження нервової системи військовослужбовців, що призводять до виникнення великої кількості вогнищевих масових психоневрологічних втрат у військах, одночасно у великої кількості людей-

виразна етапність у розвитку психогенних розладів, від реакцій страху і тревогі- депресивних, астенічних та інших невротичних порушень, схильних до трансформації в подальшому в стійкі стресові розлади-

необхідність збереження боєздатності у травмованих, незважаючи на екстремальність ситуації та наявність у них психогенних розладів, для активної боротьби за своє життя, для подальшої участі у виконанні поставлених завдань.

Дослідження, проведені фахівцями, показують, що як тривале перебування в стані мобілізації, так і гострі надмірні ступеня психічної напруги супроводжуються психічним і фізичним виснаженням. Прояв виснаження найбільш виразно виявляється після бою і виконання високоответсвенной роботи.

Фактор психічної напруги має значення не тільки в процесі бойового виснаження військовослужбовців, але і як особливе психофізіологічний стан, на тлі якого легко виникають панічні реакції. Психічне напруження, що розвивається в станах загрози, поширюються на колективи, об`єднують їх почуттям тривоги, очікування небезпеки і, тим самим, створює передумови до виникнення розширених психогенних (панічних) реакцій.

Порушення психічної рівноваги в бойовій обстановці найчастіше обумовлюється множинністю одночасно діючих шкідливостей.

Однак не тільки психотравмирующие чинники бою стають причиною психічних травм. При ліквідації наслідків аварій і катастроф, стихійних лих останніх років значна кількість військовослужбовців і військовозобов`язаних запасу, залучалися до виконання робіт, в результаті психічних стресів не змогли виконувати завдання в районах лих.

Звідси випливає, що в складних умовах обстановки успішно виконувати поставлені завдання зможуть люди з стійким психічним рівнем, здатні мобілізовуватись для подолання труднощів і досягнення перемоги в бою. Найбільш ефективно діятимуть в екстремальних умовах військовослужбовці, які мають високий рівень комунікабельності, моральної нормативності, проходження груповим правилам і нормам, що володіють високою нервово-емоційною стійкістю і здатні регулювати свій стан.

У бойовій обстановці проявляються всі психічні та фізичні якості воїна, що характеризують його як особистість. Цим диктується необхідність проведення з військовослужбовцями психологічної підготовки, психогігієни і психопрофілактики, випадку порушення психічної рівноваги і їх реабілітації.

Під реабілітацією розуміється сукупність медичних, військово-професійних, соціальних та педагогічних заходів, спрямованих на відновлення здоров`я і боєздатності військовослужбовців, порушених або втрачених у зв`язку з хворобою або травмою.

Психологічна реабілітація займає значне місце в системі реабілітації військовослужбовців. Сутністю її є профілактика і лікування психічних порушень, формування свідомого і активної участі воїнів в реабілітаційних заходах.

З огляду на негативні наслідки психічних розладів і необхідність підтримки боєздатності підрозділів і частин, командири під час організації та здійснення морально-психологічного забезпечення діяльності військ зобов`язані передбачати комплекс заходів з психологічної реабілітації військовослужбовців.

Найважливішими напрямками. діяльності командних кадрів щодо попередження бойових психічних травм і відновлення психічної рівноваги особового складу є:

1. Цілеспрямована організація психологічної підготовки підлеглих до дій в різних умовах обстановки.

2. Організація і контроль за здійсненням психогігієни і профілактики в підпорядкованих підрозділах і частинах.



3. Глибоке і всебічне вивчення особистості військовослужбовця, що отримав бойову психічну травму, особливостей його емоційного реагування, мотивації, специфіки формування, структури та функціонування його системи відносин.

4. Виявлення і вивчення механізмів, що сприяють виникненню і збереженню негативних психічних станів, їх симптомів.

5. Формування у військовослужбовця усвідомлення і розуміння причинно-наслідкового зв`язку між особливостями його системи відносин і отриманої БПТ (психічним станом).

6. Допомога отримав БПТ в розумному вирішенні психотравмуючої ситуації, зміна при необхідності його об`єктивного становища і ставлення до неї оточуючих.

7. Зміна відносин військовослужбовця з БПТ, корекція неадекватних реакцій і форм поведінки.

8. Відновлення бою і працездатності військовослужбовців шляхом своєчасного проведення комплексу організаційних, медичних, реабілітаційних та профілактичних заходів.

9. Передбачення заходів по зриву і ослаблення впливу на психіку особового складу психологічних операцій противника.

10. Постійне нарощування виховної роботи з метою підтримки високого морального стану військовослужбовців. Напрямок її зусиль на формування здорової морально-психологічної атмосфери у військових колективах.

Ефективне здійснення реабілітаційних заходів неможливо без вмілої координації командиром зусиль підлеглих йому офіцерів: командирів підрозділів, медичних працівників, психологів, органів виховної роботи, посадових осіб родів військ і служб. Це накладає на нього відповідальність за оволодіння практичними навичками ділового спілкування, організації та соціального управління людьми- зобов`язує професійно представляти сутність і зміст основних прийомів психологічної реабілітації, міру участі кожного з них у реалізації намічених заходів.

Природно, для зниження або зняття емоційно-психологічної напруги, купірування негативних психічних станів будуть застосовуватися психотропні препарати. Але не слід покладатися тільки на використання фармакологічної терапії, незважаючи на гадану її ефективність. Фармакологічні засоби не відновлюють психічної рівноваги, а, припиняючи протягом невротичних проявів, лише створюють умови для значного підвищення позитивного дії раціональної та сугестивної психотерапії, яка в свою чергу потенціює ефективність медикаментозного лікування.

Особливо слід уникати застосування так званої "формальної психотерапії", коли для заспокоєння людей, які отримали психічну травму, застосовуються запевнення типу: "У Вас нічого серйозного" - "Все буде добре" або "Це - дрібниці", т.д. Травмований чоловік відчуває, що в його організмі відбувається "щось не те" і не може не звертати уваги на безліч неприємних і хворобливих відчуттів. Подібна "терапія" тільки підірве довіру до Вас і значно знизить ефективність реабілітації.

Лише в міру поліпшення настрою і самопочуття військовослужбовців доцільно роз`яснювати характер наявних у них розладів і механізм їх появи в зв`язку з негативними емоціями.

В даний час проблеми морально-психологічного забезпечення, в загальному, і питання психологічної реабілітації, зокрема, набувають особливої значущості. Однак, було б помилково стверджувати, що тут "все починається з нуля". Вітчизняна і зарубіжна практика надання психологічної допомоги пораненим і хворим в умовах воєнного часу дозволила виробити конкретні прийоми організації психологічної реабілітації військовослужбовців, пропонує найбільш ефективні прийоми її здійснення в бойовій обстановці.

На підставі вищевикладеного можна зробити деякі висновки:

По-перше, психологічна реабілітація військовослужбовців дозволяє відчутно впливати на структуру втрат особового складу і підтримання боєздатності підрозділів і частин.

По-друге, основні зусилля по відновленню психічної рівноваги людей будуть зосереджені в ОМедБ (ОМО) і відділеннях видужуючих ГЛР.

По-третє, реальні можливості для надання психологічної допомоги є безпосередньо в частині. Представляти і раціонально використовувати систему психологічної реабілітації (Див .: Додаток № 22) повинен кожен офіцер.

По-четверте, одним із дієвих важелів впливу на психічні стани військовослужбовців є оволодіння ними навичками саморегуляції і вміння командирів різних ступенів керувати станом підлеглих.

По-п`яте, високе фізичне навантаження і різноманіття психологічних переживань бойової обстановки ставлять в число найважливіших заходів щодо забезпечення емоційно-вольової стійкості особового складу діяльність командирів щодо профілактики бойових психічних травм.

Разом з тим, в інтересах вдосконалення системи реабілітаційних заходів і для підвищення її дієвості та ефективності безпосередньо у військах, було б доцільно звернути увагу не вирішення ряду проблем.

1. У зв`язку з необхідністю наближення психологічної реабілітації ближче до передових етапах медичної допомоги, вважаємо за доцільне введення на особливий період в штати частин, що беруть участь в бойових діях (МПП) психофизиолога, хірурга. Досвід показує, що переважна кількість поранень, хвороб і пошкоджень в бою вимагають екстреної хірургічної та психологічної допомоги.

2. У системі професійної підготовки командних кадрів у військових училищах та академіях слід передбачити включення до навчальних програм розділів, спрямованих на оволодіння курсантами та офіцерами навичками саморегуляції, аутогенного тренування і психолого-педагогічного управління психічними станами підлеглих.

3. У системі підготовки психологів органів виховної роботи повинні бути враховані питання їх професійної участі в проведенні заходів психологічної реабілітації військовослужбовців.

4. У програму психологічної підготовки особового складу необхідно включити проведення теоретичних і практичних занять з оволодіння навичками психічної саморегуляції.

Вирішення цих та деяких інших проблем відчутно вплине на оперативне вирішення реабілітаційних завдань, підвищення ефективності заходів психологічної реабілітації та корекції станів військовослужбовців, профілактику психічних розладів в бойовій обстановці і при виконанні завдань в екстремальних умовах.



Військова орденів Леніна і Жовтневої революції Червонопрапорна ордена Суворова

Академія імені М. В. Фрунзе

Кафедра суспільних наук

Полковник Місюра В. Ф.

Москва Видання академії 1 995

відповідальні редактори

кандидат історичних наук полковник Шевченко В.В.

кандидат соціологічних наук підполковник Закарлюка М.М.lt; lt; Попереднє

Увага, тільки СЬОГОДНІ!