Лабораторні та функціональні методи дослідження в гострому періоді ішемічного інсульту
Ішемічний інсульт - це клінічний синдром, що виявляється гострим порушенням локальних функцій мозку, яке триває понад 24 годин, або приводить до смерті, може бути викликаний або недостатністю кровопостачання в певній зоні мозку в результаті зниження мозкового кровотоку, тромбозу або емболії, пов`язаних із захворюваннями судин, серця або крові.Рішення про необхідність обстеження і вибір методів залежать від симптомів у пацієнта, його віку, а також захворювань, якими пацієнт страждав до і після інсульта- готовності пацієнта до ризику, витрат і неудобствам- цілей обстеження і співвідношення його вартості і ефективності. Однак всім хворим інсультом, кому проводиться інтенсивна терапія, необхідно провести перелік обстежень першої необхідно-сти, навіть якщо огляд однозначно вказує на причину хвороби.
Дослідження, які потрібно проводити всім хворим з інсультом:
• Клінічний аналіз крові
• Глюкоза крові, сечовина і електроліти крові
• Рівень холестерину плазми крові
• 12-канальна електрокардіографія
• Екстрена безконтрастна комп`ютерна томографія (КТ) головного мозку для: - для диференціальної діагностики геморагічного інсульту і інфаркту мозку (КТ повинна бути проведена протягом декількох годин після інсульту)
Хворим, у яких етіологія інсульту залишається не ясна або у яких за даними огляду або простих методів обстеження можна запідозрити причину, проводяться більш спеціалізовані дослідження.
• Ультразвукове дуплексне сканування
• Церебральна ангіографія
• Магнітно-разонансная ангіографія (МРА) та внутрішньоартеріальна цифрова субтракційна ангіографія (ВАЦСА)
• Трансторакальна луна-кардиография (ТТ-ЕХО-КГ)
• Магнітно-резонансна томографія
У лікуванні інсульту прийнято виділяти базисну і диференційовану терапію. Базисна терапія не залежить від характеру інсульту (ішемічний або геморагічний). Диференційована терапія, навпаки, визначається характером інсульту.
Базисна терапія ішемічного інсульту
Базисна терапія інсульту спрямована, по суті, на підтримку основних життєво-важливих функцій організму. Базисна терапія включає в себе забезпечення адекватного дихання, підтримання кровообігу, контроль і корекцію водно-електролітних порушень, зменшення набряку мозку, профілактику і лікування пневмонії.
Диференційована терапія в гострому періоді
Епідеміологічні дослідження свідчать, що не менше 70% ішемічних інсультів пов`язані з тромбозом або тромбоемболією церебральних артерій. У цих випадках найбільш сучасним методом лікування є так званий тромболізис, який досягається внутрішньовенним або внутрішньоартеріальним введенням активатора тканинного плазміногену.
До теперішнього часу сприятливий вплив тромболізису на результат ішемічного інсульту доведено як в рамках контрольованих досліджень, так і в повсякденній клінічній практиці.
З метою поліпшення реологічних властивостей крові в гострому періоді широко застосовується гемодилюція у вигляді внутрішньовенних вливань. Емпірично широко застосовують так звані вазоактивні препарати (пентоксифілін, інстенон, вінпоцетин, блокатори кальцієвих каналів), хоча підтвердження їх клінічної ефективності в даний час немає.
Ведення пацієнтів у відновному періоді ішемічного інсульту
Як правило, за сприятливого перебігу ішемічного інсульту, слідом за гострим виникненням неврологічної симптоматики, настає її стабілізація і поступовий регрес. Передбачається, що в основі зменшення вираженості неврологічної симптоматики лежить процес "перенавчання" нейронів, в результаті якого інтактні відділи головного мозку беруть на себе функції постраждалих відділів.
Не викликає сумнівів, що активна рухова, мовна і когнітивна реабілітація в відновлювальному періоді ішемічного інсульту сприятливо впливає на процес "перенавчання" нейронів і покращує результат. Реабілітаційні заходи слід починати якомога раніше і систематично проводити, як мінімум, протягом перших 6-12 місяців після ішемічного інсульту. У ці терміни темп відновлення втрачених функцій максимальний. Однак показано, що реабілітаційні заходи надають позитивний ефект і в більш пізні терміни.
При будь-якому варіанті патогенетичної з перших годин маніфестації клінічних симптомів необхідно призначити антитромбоцитарні препарати, що зменшує ризик повторних ішемічних подій на 20-25%.
Подальша профілактика повторних ішемічних інсультів повинна бути націлена на корекцію основних факторів ризику церебральної ішемії. Слід проводити адекватну антигіпертензивну терапію, спонукати пацієнта припинити куріння або зменшити кількість викурених сигарет, проводити корекцію обмінних порушень (гіпергікеміі, гіперліпідемії), боротися з надмірною вагою і гіподинамією.
Курс відновного лікування хворих, які перенесли інсульт включає в себе лікувальну гімнастику, заняття на тренажерах для пасивної і активної реабілітації, слінг-тренажерах для ерготерапії, масаж, апаратну вертикалізацію і локомоторним заняття (відновлення ходьби), фізіопроцедури, стимуляційне лікування, підбір протезно-ортопедичних пристосувань .
Поділитися в соц мережах:
Схожі
