Профілактика хронічного гастриту

Первинна профілактика аутоиммуного гастриту і особливих форм хронічного гастриту не розроблена.

Відео: Як безпечно допомогти шлунку. Профілактика і лікування

Вторинна профілактика хронічного гастриту (т. Е. Профілактика його загострень і прогресування) для більшості хворих полягає в проведенні успішного курсу ерадикації Нр. Це стосується всіх Нр-позитивних хворих на хронічний гастрит. Успішна анти-гелікобактерна терапія забезпечує одужання більшості хворих або істотне поліпшення клінічної картини і морфологічних характеристик слизової оболонки шлунка. Ерадикація Нр дозволяє перервати трагічну послідовність прогресування змін слизової оболонки шлунка (запалення - атрофія - метаплазия - дисплазія - рак).

З метою профілактики загострення рефлюкс-гастриту хворим рекомендують харчування 4-5 разів на день, уникати рясної їжі, усувати причини, що призводять до підвищення внутрішньочеревного тиску (запор, метеоризм, тугі пояси, фізичні навантаження, пов`язані з напругою черевного преса).

Відео: Гастрит, профілактика і симптоми ерозивного гастриту

Вторинна профілактика НПЗП-індукованого хронічного гастриту передбачає відмову від прийому цих препаратів, або використання селективних інгібіторів ЦОГ-2, або застосування НПЗП спільно з мізопростолом або інгібіторами протонного насоса.

Для профілактики клінічного прояву загострення хронічного гастриту раціонально використовувати терапію "на вимогу": при першій появі знайомих пацієнтові симптомів тут же прийняти всередину антацид, прокінетік або інші препарати, позитивний ефект яких йому вже відомий на досвіді. Таке самолікування може тривати 2-3 дні, при відсутності поліпшення слід звернутися до лікаря.

Важливу роль в профілактиці відіграє санаторно-курортне лікування, що включає пиття мінеральних вод, лікувальне харчування, бальнео- і кліматолікування, фізіотерапію. Пиття мінеральних вод - ефективний лікувальний фактор. Раніше вважали, що на курорти з лужними водами слід направляти хворих з підвищеною шлунковою секрецією, а на курорти з соляними і соляно-лужними водами - з секреторною недостатністю. В даний час особливостям мінеральної води не надається вирішального значення - важливіше час її прийому. Хворі з секреторною недостатністю зазвичай п`ють мінеральну воду за 20-30 хв до їди, а з гіперацидним станом - через 1,5-2 години після їжі. Лікування мінеральними водами раціонально проводити не тільки в санаторії, а й в домашніх умовах (по 4 6 тижнів 1-2 рази на рік).

Особи, які страждають на хронічний гастрит, повинні перебувати під диспансерним наглядом з профілактичним оглядом 2 рази в рік для корекції лікування і вироблення плану обстеження. Динамічному ендоскопічному спостереженню підлягають хворі з підвищеним ризиком розвитку раку шлунка (аутоімунний гастрит, атрофічний гастрит, особливо з неповною кишковою метаплазією і з дисплазією високого ступеня) і передвиразковий станом (невиразкова диспепсія язвенноподобного типу).